ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Біологія — 13.02.20
    ТЕКСТ: Віталій Грищенко
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Птахи і клімат: як білий лелека свідчить про глобальне потепління

    Зміни клімату видно скрізь, зокрема і в Україні. У нас поки немає катастрофічних лісових пожеж чи повеней, зате їх легко помітити за лелеками. Що змінилося у птахів, розповів у своєму блозі орнітолог Віталій Грищенко.

    Доводити, що клімат змінюється, зараз вже немає потреби. Досить подивитися за вікно – зима завершується, так і не почавшись. Хоча є й надійніші докази, ніж наші очі. Це насамперед вимірювання температури та інших метеорологічних параметрів. 

     

    Графіки, які публікують наукові центри, показують, що протягом останніх десятиріч середня температура на планеті невпинно зростає. За даними пресцентру NASA, десятиріччя, яке завершується цього року, вже стало найтеплішим за період досліджень, тобто з 1880 року. А «рекордсменами», що посіли перше і друге місця, виявилися, відповідно, 2016 і 2019 роки.1 І все це відбувається не тільки «десь глобально», а й у нас вдома. Згідно з інформацією центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, середньорічна температура 2019 року в Києві була найвищою з 1881 року. До того ж теплішими за норму виявилися всі 12 місяців.2

     

    Американський кліматолог Майкл Манн із колегами провів реконструкцію середніх температур у Північній півкулі за останні шість століть і опублікував результати в 1998 році в журналі Nature.3 Графік показав стрімке підвищення температури з кінця XX ст. на фоні більш плавних змін у попередні століття. За специфічну форму, що нагадує хокейну ключку, науковці назвали цей графік ключкою Манна. Навколо «гака» цієї «ключки» та вкладу у глобальне потепління антропогенних факторів точаться запеклі суперечки, у яких, на жаль, більше політиканства, ніж науки. Залишмо їх кліматологам, а я хочу розповісти про вплив сучасних змін клімату на живу природу. Покажу його на одному конкретному прикладі. 

     

    Вплив цей значний і дуже різноплановий. Досить у пошуковому рядку Google ввести слова «phenological response» (фенологічний відгук) – і ви отримаєте посилання на величезну кількість наукових і науково-популярних публікацій, у яких описуються зміни в термінах настання природних явищ у різних куточках світу. Зокрема, змінюються строки прильоту та відльоту птахів. Здавалося б, усе просто: теплішає, а отже птахи і прилітатимуть раніше. Насправді тенденції дуже різні й часто суперечливі. Один і той самий вид в одному місці прилітає раніше, в іншому – пізніше, а у третьому строки міграції стабільні. Надто багато факторів впливають на переліт птахів. 

     

    Одна з причин таких відмінностей – протяжність міграції. У ближніх мігрантів строки регулюються насамперед екзогенними (зовнішніми) факторами. Наприклад, крижні чи лебеді можуть сидіти на ставку, доки настануть холоди і водойма замерзне, а тоді перелетіти південніше, де нема льодоставу. А от мігрантам на далекі відстані (такими серед наших птахів вважаються види, що зимують в Африці на південь від Сахари) набагато складніше. Їм необхідно подолати тисячі кілометрів до місць зимівлі. Аби переліт завершився вдало, треба, щоб він проходив через різні регіони в оптимальний час. Тому в далеких мігрантів терміни прильоту й відльоту визначаються насамперед ендогенними (внутрішніми) факторами. Діє своєрідна інстинктивна програма. Зрозуміло, що вплив потепління на ці види буде значно меншим, ніж на тих птахів, які на зиму відлітають зовсім недалеко. Тим цікавіше виявити в окремих мандрівників на дуже далекі відстані зміни, які корелюють із глобальними тенденціями.

     

    У 2016 році я опублікував статтю про строки прильоту білого лелеки в районі Києва з середини XIX ст. до нашого часу.4 Цей птах виявився дуже зручним модельним об’єктом для вивчення того самого «фенологічного відгуку» на зміни клімату. По-перше, він поширений, і всі його знають, тому порівняно нескладно зібрати великий масив даних. По-друге, це далекий мігрант, який зимує аж у Південній і Східній Африці, але повертається до місць гніздування рано, в березні – квітні, коли вплив погодних факторів ще значний. Дані для аналізу взяті з численних публікацій (київські орнітологи та аматори постійно проводили спостереження за прильотом птахів). З 1895 року вдалося побудувати майже безперервний ряд дат прильоту. 

    Строки прильоту білого лелеки в Києві у 1895-2019 рр. Пунктирна лінія - лінійний тренд, суцільна лінія - багаточлен третього ступеня.

    Дати прильоту по роках коливаються у значних межах (графік 1). Перших лелек у Києві та околицях реєстрували з 10 березня по 10 квітня, середня дата їхньої появи за період 1895-2016 роки – 27 березня. А от із доданням даних за три останніх роки це вже буде 26 березня. Є тенденція до зміщення строків прильоту на більш ранні дати.  Спрощено можна описати закономірність лінійним рівнянням (пунктирна пряма на графіку); тоді виходить, що дата прильоту в середньому зміщується приблизно на 1 день за 10 років. Але точніше характеризує зміни рівняння третього ступеня (суцільна крива), були вони протягом століття все-таки не зовсім лінійними. Видно, що спочатку терміни прильоту поступово зміщувалися на пізніші дати, крива повзе вверх. Приліт лелек у 1940-1950-ті роки був досить пізнім, а потім ці птахи стали з’являтися дедалі раніше. 

    Середні дати прильоту білого лелеки в Києві у 1895-2019 рр. Пунктирна лінія - лінійний тренд, суцільна лінія - багаточлен третього ступеня.

    Якщо на графіку відкладати не дати прильоту за кожен рік, а порахувати середні значення за десятиріччя, що дає змогу абстрагуватися від численних випадкових коливань, картина стає ще більш наочною, а закономірність – чіткою (графік 2). Найпізнішим приліт був у 1940-ві роки, а після 1960-х почалося швидке й невпинне зміщення графіка вниз.

    Відхилення глобальних річних температур від середнього значення за 1951-1980 рр. (З сайту NASA).

    А тепер порівняйте все це з графіком зміни глобальних температур із сайту NASA.5 На ньому показані річні відхилення відносно середнього значення для 1951-1980 років. (графік 3). Тут зібрані дані п’яти різних наукових центрів і груп, і всі вони добре узгоджуються. Бачимо прохолодний період у перші десятиліття XX ст. (що відповідає досить пізньому прильоту лелек у Київ), похолодання в 1940-1950-ті роки і швидке та неухильне зростання температури з 1960-х років. Звичайно, не всі коливання дат прильоту білого лелеки збігаються із відхиленнями температури в той чи той бік. Як уже йшлося, на міграцію птахів впливає дуже багато різних факторів. Але загальні тенденції добре видно. Ключка Манна тисне на графік прильоту лелек, загинаючи його донизу.

    У 2013-2018 роках середня дата прильоту білих лелек в Україні жодного разу не перевищувала середнє багаторічне значення (26 березня за 1992-2018 роки).6 А у 2019 році наші чорногузи повернулися додому взагалі незвично рано. Середня дата прильоту виявилася найбільш ранньою за останні півстоліття. Тобто вплив «ключки Манна» діє на лелек широко, а не тільки в окремих пунктах спостережень.

     

    Відома казка про дванадцять місяців в останні роки вже перестала бути казкою – підсніжниками серед зими зараз нікого не здивуєш. А цієї зими навіть ліщина подекуди розпустила сережки. Але зміни клімату тому й називають глобальними, що відчуваються вони в різних куточках планети. І впливають на всю живу природу. Навіть птахи з далекої Африки починають повертатися раніше. 

     

    ТЕКСТ: Віталій Грищенко
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?