ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Суспільство — 24.05.21
    ТЕКСТ: В'ячеслав Агеєв
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Релігійні гаджети й роботи: уривок з книжки «Релігія має померти»

    Сучасний світ дарує нам роботів-ченців, діджитал-сповідь та інші дивацтва, які навіть не уявляли собі віряни. Як релігія пристосовується до нових технологій і навіщо це потрібно? Розповідає В’ячеслав Агеєв у книжці «Релігія має померти», яку можна придбати на сайті видавництва «Віхола».

     

     

    Релігії потроху звикають до гаджетів, хоча деякі маргінальні досі вважають мобільні телефони спокусою від Диявола. Але якщо нині релігійні гаджети— просто цікаві іграшки, а роботи, що збирають пожертви і цитують буддистські сутри,— дивина, то за кілька років нас очікує лавина найрізноманітніших девайсів для релігії. Значна частина з них стосуватиметься віртуальної реальності й віддаленого досвіду причетності.

     

    Це принесе нову дискусію щодо справжності віртуальної релігійної практики та «бездуховності» гаджетів. Річ у тім, що релігійні практики, більшість із яких має кількатисячолітні корені, розроблялися (чи «природно утворювалися») на основі доступної тілесності й низькотехнологічних об’єктів, як-от: вогонь, вода, мушля, вервиця з плодів рудракші чи нарізаних і відполірованих гілочок для відраховування прочитаних молитов, обтесаних каменів чи гілок, а в кого специфічні потреби— з людських кісток; килимок для молитви чи медитації— без підігріву, вай-фаю, тачскрину, таймера й сенсора підрахунку поклонів. Хтось скаже, що частина практики якраз і полягає в ментальних і фізичних актах, які «спрощують» гаджети, і що щось важливе справді губиться; їм заперечать, що з гаджетами можна оминути зайву форму та більше зосередитися на суті практик, і, взагалі, так зручніше і з них ще простіше й модніше запиляти селфі в інсту.

     

    Так чи інакше, фундаменталісти будуть у меншості: сучасні опитування показують, що більшість американців не бачить конфлікту релігії та девайсів.

     

    Гаджети ніби нічого поганого не роблять. Вони просто підкажуть, скільки кроків ти пройшов до найближчого буддистського храму, скільки калорій пожертвував на благу справу підтримання тіла, яке є храмом душі, спростять переведення грошей на картку робота-священника, дадуть можливість побути на месі, не встаючи з ліжка, і порахують за тебе всі твої мільйон повторень ваджрасатва-мантри.

     

    Це обов’язково приведе до нового досвіду безгаджетних релігій або особливого досвіду спеціального часу чи практик з обмеження на гаджети, соцмережі, відвертання на технології. Уже нині на десятиденних ретритах із віпасани учасники здають телефони організаторам. Деякі учасники з подивом відкривають, що ця десятиденна аскеза стає тягарем, який порівнюють із боротьбою з легкою наркозалежністю.

     

    Особливо багато питань у релігійному контексті викликають антропоморфні роботи. Їх можна умовно поділити на зовсім простих та під’єднаних до обмежених ШІ чи досить розумних нейромереж.

     

    Ідея релігійного робота не нова. У Смітсонівському Національному музеї американської історії є напівдерев’яний проторобот: іспанський автоматизований чернець XVI століття, який за допомогою пружинного годинникового механізму на ланцюгах і дротах пересувається, ворушить очима та нижньою щелепою, може благословляти, праву руку прикладає до грудей у жесті mea culpa, а лівою підносить молитовну вервицю до губ.

     

    У 2017 році, на честь п’ятсотліття Реформації, Протестантська церква Німеччини створила робота BlessU-2. Девайс більше скидається на кавовий автомат, але замість кави видає благословення. Значно приємніший і більш домашній на вигляд католицький SanTO (Sanctified Theomorphic Operator)— 43-сантиметрова фігурка, що схожа на католицьких святих і зручно поміщається на нічному столику чи домашньому вівтарику. SanTO розпізнає голос, намагається зчитувати з обличчя емоції та промовляти релігійні тексти чи цитати, які, на думку його творця, слушні для ситуації чи проблеми.

     

    Робот гарно підходить для поліпшення побуту старших людей, з обмеженими соціальними контактами й мобільністю.

     

    В ісламу відносини з робототехнікою, особливо релігійною, не завжди прості, хоча перший механізм, що дотягує до критерію робота, створено саме в ісламському світі: програмований музичний автомат Аль-Джазарі ХІІ століття. Принаймні в деяких країнах ісламська теологія є серйозним обмежувачем для науковців та інженерів цієї сфери. Річ у тому, що деякі інтерпретації ісламської теології забороняють cтворення чогось подібного до людини чи надавання роботу людиноподібної форми, а в особливо ригористичних варіантах— навіть форми тварин. Це гріх, який прирівнюється до гріха створення людської статуї. Є фатви, які стверджують, що ніхто не може (а значить, і не має пробувати— а то раптом хтось захоче вклонятися такій штуці замість Аллаха) зробити повноцінну людину, крім Аллаха. Тому правовірні мусульмани дивляться (якщо не відвертаються) відео про витвори Boston Dynamics з іншим настроєм, ніж правовірні християни. Є й ісламська конспірологія, яка передбачає, що ШІ й робототехніка можуть здобути владу над людьми і що саме в такій формі може здійснитися пророцтво про прихід сил Гогів і Магогів.

     

    Поміркованіші напрями ісламу вважають, що роботи, які не мають чіткого людського образу, очей, носа та пальців, не є імітацією творіння Аллаха, тому не заборонені.

     

    Ще гірше в ісламу з ідеєю кіборгів і навіть людей, які народяться екстракорпорально. Коран вчить, що люди можуть народжуватися лише біологічно завдяки статевому акту між чоловіком і жінкою (Коран 23:12–16); відповідно, людям, які будуть народжені «штучно» чи «зібрані з частин», ісламське право не готове давати прав людини. Або ж ісламському праву доведеться лібералізуватися.

     

    Китайський буддистський роботочернець Шенер (Xian’er) попередньо був (і є) популярним персонажем коміксів.

     

    Шістдесятисантиметровий робот у смішному жовтому корпусі здатен відповідати на запитання відвідувачів і онлайн. Кажуть, що коли репортер The New York Times запитав його: «Чи може бути нова культурна революція?», Шенер відповів: «Зачекай, мені треба запитати в мого господаря».

     

    У 2017 році індуїсти запустили роботоруку, яка виконує ритуал арті. Розумна рука пропонує божеству вогонь, рухаючи ним колами. Храмові брамани задоволені, божество щасливе, а старі ригористи— осоромлені, адже все чудово. Про конкуренцію робота з людиною поки не йдеться, бо у браманів є багато інших важливих справ, і служіння робота їх лише трішки розвантажує.

     

    А японська компанія Nissei Eco запускає робота, який читатиме сутри під час поховальних обрядів. Робот Pepper може декламувати сутри чотирьох найбільших напрямів японського буддизму, лайвстримити церемонію та вклонятися, коли цього вимагає ритуал. Послуги робота дешевші, ніж зазвичай жертвують живим буддистським священникам.

     

    Ці приклади вказують на швидке переосмислення релігійних ролей. Поховальні роботи згодом розширять функціонал, додавши до ритуальних іще й психотерапевтичні функції. Нині найпросунутіші священники вивчають психологію, бачачи потребу в ефективніших техніках психотерапії вірян.

     

    Якщо нинішні боти-психотерапевти ще досить примітивні, за кілька років виявиться, що пацієнти захочуть не чатитися з КПТ-ботами, а говорити з КПТ-роботами, зазіхаючи на таїнство сповіді. Розповідати про неприємне й стидке легше роботові, ніж живій людині.

     

    Поки що релігійні роботи прості, але потенціал розвитку величезний. І вже помітна тенденція: світ авраамічних релігій з їх жорсткішим протиставленням сакрального-профанного, ніж на Сході, значно більше дивується і важче сприймає робота-проповідника, ніж Японія чи Південна Корея.

     

    Буддизм не надто переймається іміджем богів і тим, що для них природне чи ні. У буддизмі (і в індуїзмі) є давня традиція передання священного знання від тварин, рослин, предметів чи природних явищ, тому проповідь слів Будди, яку виголошує рухома антропоморфна конструкція з пластику й металу зі складними мікросхемами, не сприймається як щось богохульне. (Цікаво, як православні реагуватимуть на роботобатюшок, і чи будуть у них штучні бороди?)

     

    Ще одна сфера, де релігійні роботи мають перевагу перед людьми,— питання ритуальної чистоти. Більшість релігій сходиться на тому, що до виконання релігійних практик та ритуалів треба приходити очищеним як фізично, так і психологічно, без гріховних думок та бажань. Роботи вільні від таких «осквернень» і фокусують усю увагу на визначених завданнях.

     

    Звісно ж, японські буддистські роботи в рази технологічніші й функціональніші, ніж християнські чи ісламські, що демонструють дітям, як робити намаз. Буддистам узагалі найпростіше: бодгісатва милосердя Каннон (вона ж уже згадувана нами Гуан Їнь у Китаї і Авалокітешвара в Індії), на якій базується робот Міндар або через якого вона маніфестується, з погляду священних текстів не робить нічого незвичайного. У Лотосовій сутрі підкреслюється, що Каннон у своїй милості й співчутті до людей у сансарі може проявлятися в найрізноманітніших формах, щоб достукатися до втілених істот в усі часи і в усіх формах. Буддисти нормально сприймуть, якщо сказати «бодгісатва проявляється» або «виявляє себе» у формі робота. Адже форма — лише порожнеча, як вчить буддизм Махаяни.

     

    Індуїсти теж поки що (поки немає конкуренції між браманами й роботами) до роботизації релігії ставляться позитивно чи навіть із захватом, бо численні мурті (статуї божеств, які згідно з більшістю інтерпретацій і є божествами, або невіддільні від них чи хоча б символізують їх) потребують служіння.

     

    Якщо людство виражає служіння не прямо, а через робота, то нічого страшного, адже служіння відбувається, а це головне. Можливо, роботи дадуть можливість відновити служіння в багатьох занедбаних храмах, що просто чудово.

     

    Завдяки більшій релігійній гнучкості Далекий Схід легше приймає роботизацію релігії. Вочевидь, це стосуватиметься і роботокультури загалом.

     

    Роботоченці дозволять запрацювати монастирям, у яких бракує ченців, і, можливо, зроблять досвід туристів у монастирях якіснішим (хоча менш людським), звільнять ченцям час від комунікації з туристами для монастирських справ (розумно й практично з погляду бізнесу, але незрозуміло, чи потрібно, адже комунікація з людьми, що не живуть у монастирі,— важлива складова життя ченців), а роботопроповідники, яким ШІ робитиме проповіді на основі найкращих текстів людства, відправлять живих проповідників у неоплачувану відпустку. (Або шукати відповідей на нові теологічні проблеми у старих текстах: наприклад, чи є образа роботоченця гріхом? Якщо є, чи таким само важким, як образа звичайного ченця? А знищення роботопроповідника? Чи розмальовування його символікою конкурентних релігій?)

     

    Туди ж вирушать й інструктори з йоги, яка виродилася з релігії в сучасний вид фітнесу чи фізкультури. Розумний килим не лише підкаже, які м’язи напружувати і розслабляти, а й відстежить, чи ти не втратив зосередження й не задумався про щось нейогічне, відімкне всі сигнали в гаджетах і розробить індивідуальний план тренувань.

     

    Стаючи масовою, роботизація посилить конкуренцію в релігійному середовищі, але й сприятиме творчості, бо священнослужителям доведеться знаходити собі нові ролі, у них вивільниться більше часу на спілкування з вірянами та самоосвіту.

    ТЕКСТ: В'ячеслав Агеєв
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: