ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Наука — 19.10.20
    ТЕКСТ: Юлія Омелянець
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Сам собі дослідник: що таке громадянська наука

    Вже кілька століть вчені й аматори працюють пліч-о-пліч, щоб робити наукові дослідження небачених масштабів. Що таке громадянська наука і як можна долучитися до наукової спільноти, навіть якщо у вас немає вченого ступеня?

    У 1847 році молодий німець ступив на берег Австралії з мрією каталогізувати усі види рослин на материку. Це був Фердинанд фон Мюллер.

     

    Десять років амбітний ботанік мандрував рівнинами, горами та пустелями, від Квінсленду до Вікторії, збираючи дорогоцінний матеріал. Та невдовзі зрозумів, що самотужки задум не здійснити. І перейшов до плану «Б»: створення власної мережі колекціонерів-любителів. 

     

    У Perth Gazette від 19 лютого 1869 року з’являються такі рядки: «Мені не вдасться завершити роботу над дослідженням рослин континенту без  допомоги місцевих жителів».1 Мюллер писав в газети, школи і надсилав особисті листи. Нестандартне рішення. Ба більше, він звертається за допомогою до жінок та дітей – не менша дивина для тих часів. Вони становитимуть десяту частину від усіх колекціонерів, яких було понад тисяча. До слова, найменша учасниця мала лише шість років.

     

    Стратегія Мюллера виявилася вигідною для обох сторін. Волонтерам (жінкам, зокрема) вона стала перепусткою в омріяний світ науки, а вченому –  неабиякою допомогою у проведенні масштабних досліджень. 

    Що таке громадянська наука?

     

    Громадянська наука (citizen science) має давнє минуле. Важко повірити, та багатьма її здобутками ми користуємось і нині. До прикладу, дані про температуру і вологість, які записували французькі торговці вином у XIV столітті, використовуються в сучасних дослідженнях змін клімату.2

     

    Безліч відкриттів народилися завдяки ентузіазму, пристрасті та цікавості. От візьмімо Бенджаміна Франкліна. Він здійснив революцію в науковому світі без особливої підготовки, шляхом простих спостережень. До його спадщини належать позначення електрично заряджених станів «+» і «-», проєкт першого громовідводу, дані про штормові вітри і теорія про їхнє походження, біфокальні окуляри, перші дослідження Гольфстріму – його швидкості, ширини, глибини та багато іншого.

     

    У середині XX століття популярність громадянської науки дещо падає, і наука перетворюється на закрите співтовариство. Та з розвитком технологій й інтернету громадянська наука вийде на зовсім інший рівень. У червні 2014 року в Оксфордському словнику англійської мови з’явиться офіційне визначення цього поняття – «наукова робота, яка проводиться членами широкої громадськості, часто у співпраці з або під керівництвом професійних вчених та наукових установ».3

     

    Участь добровольців у наукових дослідженнях дозволяє вирішити занадто дорогі та трудомісткі завдання, де необхідно збирати й опрацьовувати велику кількість даних,  відстежувати рідкісні явища в масштабах планети або ж у випадку, коли машинні алгоритми безсилі. Наприклад,  у 2007 році з’явився проєкт Galaxy Zoo, де з допомогою добровольців було класифіковано 900 000 галактик.

     

    Аматори стають співпричетними до відкриттів, вирішення проблем здоров’я чи довкілля. А відчуваючи цінність власної праці, часто погоджуються на дуже скрупульозні та складні дослідження. У 2012–2014 роках волонтери проаналізували понад 1,7 млн зображень тканин, що могли містити ракові клітини. Їхню діяльність контролювали: кожне зображення оцінювали кілька людей незалежно один від одного, потім тисячі робіт випадковим чином потрапляли до вибірки, яку перевіряли професійні вчені. Відсоток помилок у таких дослідженнях виявився дуже низьким. 

     

    Щоправда, citizen science часто критикують за неточність даних, оброблених непрофесіоналами. Складні методи дослідження з напруженою, повторюваною діяльністю можуть взагалі не підходити для волонтерів. Також існує ризик подачі неправдивої інформації. Особливо коли за неї обіцяють якусь винагороду. 

     

    Проте досвід реальних проєктів показує, що плюси участі вчених-любителів, в тому числі економічні, перекривають можливі неточності. 

     

    Громадянська наука повинна відповідати строгим стандартам, які застосовуються до будь-якого експериментального процесу. Тому для привернення уваги до проблеми авторських прав, етичних питань і точності збору даних у 2015 році Європейський альянс громадянської науки спільно з Музеєм природничої історії у Лондоні підготував й опублікував «10 принципів громадянської науки».

    Де шукати проєкти для досліджень?

     

    Нині громадянська наука в основному популярна у сферах біології, екології та охорони природи.5 Добровольці допомагають вирішувати дуже дорогі й трудомісткі завдання, використовуючи ґаджети, додатки, сайти. Навіть створюють прилади для дослідів самостійно, як-от у спільноті Public Lab.

     

    Трійку найпопулярніших інтернет-ресурсів citizen science6 очолює iNaturalist, створений Каліфорнійською академією наук та журналом National Geographic. З його допомогою можна ідентифікувати рослини та тварин навколо, зберігати власні спостереження і відкривати їх для спільноти. Платформа налічує понад три мільйони користувачів.

     

    За ним – eBird, який дозволяє волонтерам незалежно від часу та місця подавати дані про птахів. Щомісяця фіксуються мільйони спостережень, які надходять до центральної орнітологічної лабораторії Корнелла. На їх основі вчені будують глобальне розуміння поширення, чисельності та переміщення тисяч видів птахів. Платформа містить понад 810 мільйонів спостережень за пернатими.

     

    Також популярна мережа проєктів Zooniverse, яку розвиває Citizen Science Alliance. Тут можна взяти участь у дослідженнях на будь-який смак: від класифікації галактик до підрахунку пінгвінів і переписування рукописів. Результатом є нові відкриття та багато наукових публікацій. Сьогодні тут зареєстровано 2 131 028 волонтерів.

     

    Збирати дані та викласти їх у відкритий доступ також можна на:  

     

    scistarter – проєкти відфільтровані відповідно до країни, регіону, наукової дисципліни і навіть активності (пляж, риболовля чи прогулянка);

     

    NASA Globe – дослідження довкілля: атмосфери, біосфери, гідросфери, ґрунту тощо. Спостереження подаються в систему GLOBE і перебувають у вільному доступі. Вона містить понад 130 мільйонів даних більше ніж від 10 мільйонів учасників зі 113 країнах світу; 

     

    Loss of the Night – додаток, який збирає інформацію щодо світлового забруднення у різних точках планети. Вчені стурбовані тим, що воно може мати великий вплив на нічні екосистеми. Проте відомостей про те, наскільки яскравим є небо у всьому світі, або як воно змінюється з роками, мало. Усе, що потрібно зробити, – це шукати певні зірки на небі і повідомити, чи можете ви їх бачити. Loss of the Night допомагатиме захистити довкілля в майбутньому;

     

    Project Noah – платформа, яка займається вивченням та документацією представників дикої природи. Зараз у Project Noah волонтери з понад 196 країн світу. Вони беруть участь у різноманітних місіях, від реєстрації наслідків розливу нафти на узбережжі Перської затоки до обміну даними щодо сонечок чи білок для проведення поточних досліджень в університетах

     

    Aurorasaurus – єдина ініціатива, яка відстежує північне сяйво у всьому світі. На сайті можна повідомити дату, місце, колір і активність, прикріпити фото, якщо ви стали очевидцем цього дива. У 2016 році з її допомогою виявили новий тип полярного сяйва, яке назвали STEVE – його сфотографував вчений-аматор з Канади;

     

    Iseechange – глобальне співтовариство, яке публікує інформацію про зміни в середовищі (екстремальні погодні умови, поширення видів рослин, якість повітря чи відгуки місцевих жителів щодо врожайності сезону), використовуючи одноіменну платформу та мобільні інструменти. Усі дані синхронізуються і слугують базою для висновків про зміну клімату, від сезону до сезону, з року в рік – для розуміння його впливу на повсякденне життя.

    Citizen science по-українськи

     

    У країнах Західної Європи, США та Австралії проводиться більшість великих досліджень, в яких добровольці відіграють активну роль. Часто розвиток громадянської науки є одним із завдань державної наукової політики. 

     

    У нас ситуація поки кардинально інша. Але волонтери, які беруть участь в експериментах та експедиціях, безумовно, є. Вони об’єднуються у спільноти (як правило, у фейсбуці), які мають більш освітню мету, цілі обміну інформацією та зрідка – збору даних:

     

    Гриби України – перша мікологічна спільнота України. Тут обмінюються теоретичними та практичними знаннями про будь-які гриби, що зростають на території України. Зараз до спільноти належать близько 67 тисяч волонтерів.

     

    Національна мережа інформації з біорізноманіття – платформа для ідентифікації та збору спостережень за живими організмами. У фейсбуці однойменна група налічує понад 7,5 тисячі учасників. 

     

    До слова, зараз у ній збирають дані щодо поширення інвазійних видів рослин. Аби долучитися, слід зареєструватися на сайті, завантажити світлину, вказавши дату й місце фотографування рослини (обов’язково вказати координати). Або ж завантажити фото окремим постом з переліченою інформацією на сторінці у фейсбук.

     

    Ukrainian Botanical Groupгрупа «оперативного ботанічного реагування» для визначення та обговорення флори України та світу. У ній майже 10 000 аматорів та відомих спеціалістів в галузі біології та екології рослин.

     

    Флора України – не лише гарні фотографії рослин. Її мета – популяризація знань щодо різноманіття рослин країни. На сторінці щодня публікують один вид, а також інформацію про конференції, вихід публікацій тощо. Налічує трохи більше ніж 3,5 тисячі натуралістів.

     

    Птахи України – науково-популярна орнітологічна спільнота для обміну інформацією про птахів України, методи їх дослідження, охорону та новини (наукові публікації, конференції, семінари тощо). Вона налічує 10,5 тисячі учасників.

     

    Birdwatching Ukraineресурс для обговорення та обліку спостережень за птахами у дикій природі (як аматорів, так і професійних орнітологів): терміни прильоту птахів, поширення, взаємозв’язків птахів та певних видів рослин.

     

    «З боку українських вчених (не всіх, звичайно) відчувається зверхнє ставлення до аматорів, що зовсім не спонукає до співпраці. До того ж ті спроби взаємодії, що були, виглядали однобічними – спільноти використовувались зазвичай для просування власних інтересів. Пересічні поціновувачі природи теж не без гріха. Більшість наших співгромадян природа вабить лише зі споживацького боку – з’їсти, зібрати, зловити чи вполювати і все. Прикро, що таких людей не зупиняє навіть статус виду, який зникає», – стверджує Євген Руденко, засновник природничих спільнот у фейсбуці.

     

    «А ще є проблема держави і суспільства в цілому, де немає місця біологічним наукам: скорочують і профільні наукові установи та фінансування тих, що залишились, і освітні програми за цими напрямками у школах та ВНЗ. Замкнене коло, яке повільно й ефективно знищує біологічні науки в Україні. Щиро сподіваюся, що в майбутньому ця ситуація зміниться на краще», – зауважує він. 

     

    Але не все так погано, додає Євген: «Є і позитивний досвід. Зібрані дані про поширення двох видів грибів стали однією з підстав для надання рекомендацій щодо їх вилучення з Червоної книги України». 

     

    Замість висновків

     

    На одній із овечих ферм у Вілканії (Австралія) проживала Мері Кеннеді. Окрім роботи та виховання одинадцяти дітей, вона часто вирушала досліджувати локальні рослини, розпитувала корінних жителів про їхні назви та властивості. Мері була найбільшою колекціонеркою Мюллера. Відомо, що їй вдалося зібрати понад 500 рослин. На її честь вчений назвав один із видів гревілеї – Grevillea kennedyana

     

    Таких фактів є багато. Фердинанд Мюллер був опортуністом свого часу. Поєднуючи аматорів та науковий підхід, йому вдалося досягти якості досліджень, залученості суспільства і подарувати світу результати, якими користуються дотепер.

     

    Нині у питанні громадянської науки часто акцентують увагу саме на другому слові. І тут важко заперечити, адже будь-який дослідний проєкт повинні реалізувати професіонали й автори з хорошою науковою підготовкою. 

     

    Але й не слід забувати про перше. Хто такий громадянин? Що залишиться прийдешнім поколінням? 

    ТЕКСТ: Юлія Омелянець
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?