ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Біологія — 11.04.22
    ТЕКСТ: Діана Сяркі
    Ілюстрації: Богдана Давидюк
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Що таке біологічна зброя — інтерв’ю з Олександром Колядою

    Секретні лабораторії, біологічна зброя проти росіян ‒ чого тільки не вигадує кремлівська пропаганда. Ми розпитали в генетика Олександра Коляди, яку біологічну зброю використовували раніше й чи можливі взагалі такі розробки. 

    Що таке біологічна зброя та які для цього використовують біологічні агенти?

     

    Біологічна зброя – це будь-яка зброя, яка передбачає використання біологічних агентів. У класичному розумінні йдеться про віруси, бактерії чи грибки. Хоча теоретично навіть немитий посуд може бути біологічною зброєю. Є більш футуристичні підходи щодо використання, наприклад, комарів, колорадських жуків і подібних істот, але ніхто у світі ніколи не застосовував таку зброю. Та й взагалі малоймовірно, щоб хтось займався б такими розробками.

     

    Якщо поглянути на те, що вже використовували як біологічну зброю або чим колись погрожували, то переважно йшлося про десь десять різних агентів. Це збудник сибірської виразки, що справді є смертоносною зброєю. Це чумна паличка (Yersinia pestis), також смертоносна зброя. І це інші види бактерій і вірусів, які можуть тимчасово вивести когось з ладу, на зразок збудників дифтерії чи дизентерії. Така зброя мало кого вб’є, але на якийсь час змусить сидіти в туалеті або щось подібне. 

     

    Але щоб зробити якийсь збудник хвороби зброєю, треба, щоб наклалося дуже багато факторів. Потрібно мати змогу технічно розмножувати цей вірус чи бактерію, щоб вразити багатьох людей. Для цього потрібні не лабораторії, а цілі заводи. Також така зброя має бути контрольованою, щоб вона не вразила своїх же розробників. Ви не можете стежити й контролювати на кожному кроці птахів, кажанів, жуків чи ще когось, хто буде розносити цей збудник. До того ж біологічна зброя не дуже зручна в плані виробництва, а її поширення неконтрольоване. Може статися якась аварія чи витік під час її виготовлення, і тоді ви самі заразитесь. А, як відомо, епідемії не мають кордонів, та будуть вражати всіх людей, навіть тих, на кого вони не були націлені. Тому я сказав би, що біологічна зброя – малоефективна. Якусь бомбу простіше зробити. Для цього треба менше людей і ресурсів.

     

    Коли кажуть про біологічну зброю, мають на увазі певний агент, що може когось вбити або покалічити. Спосіб доставки цього агента – це вже так званий вектор біологічної зброї. Наприклад, під час облоги генуезької фортеці в Кафі (зараз Феодосія) у 1346–1347 роках хан Золотої Орди Джанібек наказав закинути метальними машинами за стіни фортеці трупи померлих від чуми. Так у Кафі спалахнула епідемія. Історики припускають, що звідти генуезці рознесли хворобу до портів Середзеномор’я. Епідемія прокотилася майже всією Євразією у середині XIV століття й забрала мільйони життів. У цій історії трупи – спосіб доставки біологічної зброї. А в Америці, наприклад, у 2001 році терористи надіслали деяким сенаторам конверти зі спорами сибірської виразки. Ті хто, відкрив конверт, заразився, і від цього постраждало чимало людей. Загалом сибірська виразка не передається між людьми, лише від заразного об’єкта через вдихання спор. Це робить її зручною зброєю для тероризму.

     

    Але перенесення біологічної зброї голубами, колорадськими жуками, качками, амфібіями чи іншими живими істотами ніхто ніколи не використовував з різних причин. Це технічно майже неможливо, тому що птахи літають неконтрольовано. Вони не літають, як у легенді про княгиню Ольгу, яка помстилася древлянам, начебто спаливши їхнє поселення з допомогою голубів. Так не буває. Голуби не можуть кудись обережно сісти й щось підпалити. Хто хоч трохи спостерігав за голубами, знає, що вони так не поводяться. Навіть поштові голуби – це не така надійна штука, як здається. У перенесення біологічної зброї голубами вірять люди з магічним мисленням, які не бачать реального світу.

     

    А як щодо використання наночастинок як спосіб доставки біологічної зброї? Є нанофобія – страх, що одного дня нанодрони зможуть заражати водойми, наприклад, і що вони зможуть самі себе відтворювати. Наскільки зараз це реалістично?

     

    Найбільший успіх, який я бачив на сьогодні у цій сфері, – вчені змусили наночастинки робити один рух. Це ніби вони, скажімо, могли згинати палець чи розгинати його. Наночастинки – це перспективний напрям для медицини, але поки що ми не маємо робочих ліків на основі наночастинок чи нанотехнологій. Є способи доставки ліків в організм з допомогою наночастинок. Але щоб нанороботи чи нанодрони могли щось робити… Про це можна тільки мріяти, бо зараз їхня програма максимум – виконувати якийсь один рух.

     

    Та й загалом немає сенсу використовувати наночастинки для доставки біологічної зброї. Наночастинки менші, ніж віруси чи бактерії. Що ви намагаєтеся доставити цими наночастинками? 

     

    Справді є ліки, які можуть обліпити наночастинку, яка доставить їх в організм. Але цих наночастинок потрібно випити чимало. З таким самим успіхом ви можете просто порозкидати пігулки з літаків з надією, що це когось вразить.

     

    Люди бояться того, чого не розуміють. Ми забагато віримо фантастичним фільмам. Наприклад, де хтось відкриває пробірку з нанороботами, які запускають ланцюгову реакцію і модифікують увесь світ. У фільмах таке є, але не в реальному світі.

    Чи є в історії ефективні приклади використання біологічної зброї?

     

    Насправді біологічну зброю використовували не так багато разів. У 1975 році почала діяти Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про її знищення. Її теж ратифікували Україна та росія. Прийнято вважати, що відтоді ніхто особливо не займається біологічною зброєю. Правда це чи ні, ми не дізнаємось. 

     

    В історії були випадки умисного зараження водойм. Можна навіть просто прорвати каналізацію, і стічні води самі заразять водойми. Це паралізує життя всього населеного пункту. Таке бувало. І це не те щоб зброя, бо ніхто цілеспрямовано її не розробляв, але таке бувало. Були випадки використання сибірської виразки та чуми. 

     

    Був випадок, коли США в 60-х роках тестували в Японії грибок Magnaporthe grisea, збудник пірикуляріозу рису. Це теж біологічна зброя, але вона націлена не на людей, а на рослини. Тож біологічну зброю також можуть використовувати для зараження худоби чи посівів. 

     

    Під час Другої світової війни нацисти розводили малярійних комарів. Але конкретних доказів того, що вони використовували їх чи щось інше як біологічну зброю, немає. Це, мабуть, і все. Інших масштабних випадків наче не було.

     

    Більше проблем було через неправильне використання біологічної зброї. Наприклад, у Свердловську (зараз Єкатеринбург) у 1979 році стався витік біологічної зброї, і спалахнула епідемія сибірки. На думку дослідників, у військовий лабораторії в містечку Свердловськ-19 розробляли біологічну зброю і там трапився викид спор збудника сибірки в атмосферу. Ці спори поширилися у повітрі, заразивши людей і спричинивши в них легеневу форму сибірки. Тобто в тій лабораторії селекційно виводили особливі штами збудника сибірської виразки. Та в 70-ті роки генетика була не дуже сильною. Вони модифікували бактерії, але не надто ефективно. Ті дані можна аналізувати навіть сьогодні, досліджуючи секвенування геному бактерій. Через цей викид загинули люди. Борис Єльцин визнав, що справді була така трагедія, бо доти це була напівсекретна інформація. Сьогодні жертвам цієї трагедії виплачують якусь компенсацію. 

     

    Росія зараз поширює дезінформацію про те, що Америка фінансує біологічні лабораторії в Україні. На чому ґрунтується їхня пропаганда?

     

    Російські пропагандисти вирвали з контексту кілька фактів і намагаються їх зліпити докупи. Як перший аргумент вони використовують недавно опублікували дані про фінансування різних структур в Україні, приналежних до медицини або біології, американськими установами, починаючи від Фонду Сороса й закінчуючи Міністерством оборони США. Ці акти фінансування справді є. Вони є в будь-якій країні. І в Україні є гранти від НАТО, наприклад, для дослідження Чорнобильської катастрофи, її наслідків і того, як люди, рослини, тварини виживають після таких катастроф. Зрозуміло, що НАТО  цікавиться цією темою та видає гранти для її дослідження. Я теж брав участь у таких грантах, як і багато моїх колег. У цьому немає нічого підозрілого, це чиста наука.

     

    Тому те, що в Україні державні лабораторії отримують фінансування від відомств США, – нормально. Немає нічого дивного в тому, що ми закуповуємо обладнання на кошти міжнародних фондів. Це типово для медицини й інших наук в усьому світі. Без такої допомоги ми б набагато менше змогли дослідити коронавірус, наприклад. Отож фінансування лабораторій – це перша історія, яку вони намагаються використати для своїх маніпуляцій.

     

    Друга історія – це дослідження кажанів, коронавірусу та птахів. У Харкові є група вчених, яка досліджує рукокрилих, зокрема кажанів, і надсилає певні зразки за кордон. Але, знову-таки, це не має нічого спільного з біологічною зброєю. Багато країн мають спеціалістів, що займаються кажанами, зараз їх більше ніж кілька тисяч. В України вони теж є. Але, на жаль, мало. І харківська група науковців досліджувала саме паразитів кажанів. Я знаю цих вчених, і вони займаються цим дослідженням зовсім з іншою метою. Воно не має ніякого стосунку до коронавірусів, що в кажанах живуть. Це лише звучить лячно. 

     

    Третя історія, яку вони спотворили, стосується нібито наказу МОЗ про знищення біологічних патогенних агентів у зв’язку з введенням воєнного стану. Тобто вони використали ці списки як доказ того, що в Україні займаються розробкою біологічної зброї й ми намагалися так замести сліди. Але навіть якщо це правда, то в самому списку перераховані звичайні бактерії, які використовують в лабораторіях для технічних цілей, для контролю росту так званих культуральних середовищ. Наприклад, у лабораторіях, що займаються контролем якості стічних вод, якихось зразків з базарів тощо.

     

    Серед знищених штамів не було нічого, схожого на біологічну зброю (детальніше перелік і опис начебто ліквідованих бактерій є тут). Ба більше, складно згадати, які збудники хвороб можуть бути небезпечними на території України взимку. Якісь африканські штами в умовах африканського літа справді можуть бути небезпечними, а от в наших широтах важко щось таке знайти.

     

    Ось ці три факти вони і намагаються зліпити в історію про розробку біологічної зброї в Україні. Я знайомий з роботою установ кожного з цих етапів і людей, які з ними пов’язані. І ці люди ніколи в житті не зустрічалися. Я взагалі сумніваюся, що вони знають про існування одне одного. Та дехто може вірити у таку дезінформацію. Бо якщо Америка щось фінансувала, а в Україні хтось займається кажанами, міграцією птахів і тут є біологічні лабораторії, в яких знищували якісь бактерії, то для когось це може звучати як цілісна картинка. Хоча насправді це різні факти, не пов’язані між собою та розтягнуті в часі на десятки років та по різних містах. 

     

    Крім цього, деякі конспірологи вірять у подібні історії, бо вони переконані, що реальні докази засекречені. Але навіть якщо існує ще якась секретна інформація, то варто просто прийняти, що ні в нас, ні в росії немає жодних доказів.

    Особливо абсурдно звучать заяви про модифікацію вірусів і створення в Україні етнічної зброї проти росіян. Чи могли б ви пояснити, чому це неможливо з точки зору генетики?

     

    Будь-яка робота з вірусом у цьому плані досить абсурдна. Щомісяця ми бачимо нові публікації про мутації коронавірусу, що виникають природним шляхом і спричиняють нові хвилі захворювань. Навіть якщо хтось зробить модифікацію коронавірусу штучно, то вже через місяць вона буде мутувати в іншому напрямку і зможе заразити когось іншого, навіть розробника. Вірус мутує сам по собі. Навіть якщо ви задасте йому правильні мутації, то через місяць вони поповняться новими мутаціями, і така зброя, можливо, вразить свого ж розробника. Це перший аргумент на користь того, чому безглуздо експериментувати з мутаціями вірусу для біологічної зброї. Також треба сказати що таких спеціалістів в нашій країні немає. Відверто кажучи, генетика вірусів – не наша сильна сторона. 

     

    По-друге, наразі етнічна зброя – це така собі казочка. Сьогодні науковці гадки не мають, як зробити етнічну зброю. У біології не існує поняття «нації». Саме тлумачення «нації» має політичне підґрунтя. Немає ніякого гену української нації. Немає ніякого гену російської нації. Є етнічні групи, з якими все складніше, і формувались вони задовго до того, як з’явилися такі слова, як Україна чи росія. Тому ніяких генів українців, чи білорусів, чи росіян немає.

     

    У нас є певні відмінності. Але вони кількісні, а не якісні. Тобто є деякі генетичні маркери на Y-хромосомі, які, припустімо, у Москві ви зустрінете з частотою 60% серед слов’янського населення, а в Києві – з частотою 70%. Але цього недостатньо для розробки зброї. Ці маркери винятково технічні, вони не кодують колір очей чи особливості вух. Це ділянкі технічної інформації в ДНК. Це по-перше. По-друге, вірус не розрізняє, де українець, де росіянин, а де змішаний генотип. І такої технології, яка б дозволила так змінити вірус, немає. І по-третє, як ми вже казали, вірус мутує сам по собі, і він досить неконтрольований.

     

    І взагалі вся ця історія з фейками про етнічну чистку українцями не дуже послідовна. Якщо росіяни кажуть, що ми з ними – один народ, й це причина, з якої вони влаштували «спеціальну операцію», тоді яка може бути зброя проти народу, який такий самий, як і вони? Тобто варто визначитися: або це два різні народи й один розробляє етнічну зброю проти іншого, або ми один народ, який генетично не відрізняється. Тут логіка трохи кульгає. 

     

    Щодо того, чи може росія використати біологічну зброю у війні, то незрозуміло. Хто знає, що вони надумали. Та вже багато років ніхто нічого не писав про такі розробки в росії. Тому ми не знаємо, чи вона взагалі є. До того ж біологічна зброя не дуже ефективна. Ефективніше використовувати хімічну чи звичайну зброю.

     

    Я б остерігався більше екологічних катастроф, наприклад, внаслідок яких можуть забруднитися водойми. В Україні і так не дуже багато питної води. Якщо щось станеться з водосховищами чи великими річками, то це може бути великою проблемою для людей, тварин і не просто на місяці, а на роки й десятиліття.

     

    Звісно, до біологічної атаки неможливо підготуватися. Але все-таки чи можна себе якось вберегти від летальних наслідків?

     

    По-перше, потрібно бути готовими морально. По-друге, треба стежити за офіційними джерелами. Від кожної біологічної зброї будуть свої способи зниження ризиків. Однієї універсальної схеми немає. Якщо біологічна атака буде пов’язана з водоймами, то потрібно буде кип’ятити воду чи не користуватися водоводом. Якщо це зброя, яка розпилюватиме, наприклад, якісь спори, то радитимуть використовувати протигази. 

     

    Що точно можна зробити, щоб заспокоїти себе хоч на одну хвилинку, так це згадати, як користуватися протигазом і як його правильно підібрати (ось інструкція з експлуатації протигазу). Бо якщо взяти протигаз неправильного розміру, то він не спрацює. Ось такі знання можуть врятувати життя.

    ТЕКСТ: Діана Сяркі
    Ілюстрації: Богдана Давидюк
    Статті
    Медицина
    Невидимий ворог на нашій землі: чому варто зробити щеплення від правця

    За останні декілька місяців українці навчились остерігатись багатьох речей: ракет, мін, російської музики та ютубу, але ми все ще забуваємо про невидимого ворога у нашій землі. Неприємно познайомитись – Clostridium tetani, збудник правця.

    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: