ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Суспільство — 09.05.22
    ТЕКСТ: Олена Козар
    Ілюстрації: Олександр Шатохін
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Що таке дефолт і чи буде він у росії

    Протягом останніх двох місяців тема дефолту росії не втрачає актуальності. Скоріше навпаки – що більше санкцій вводять європейські країни та США, то активнішим стає обговорення потенційного дефолту. Деякі аналітики навіть називають точні дати – хтось говорить про травень-червень цього року, а хтось робить ставку на весну наступного року. Агенція S&P вже проголосила1 вибірковий дефолт росії після того, як вона намагалась погасити свої боргові зобов’язання рублями замість доларів. Ми поговорили з економічним експертом Олексієм Білязе про те, що таке дефолт, чи справді він може настати в росії та які наслідки матиме для населення рф, України й усього світу.

    Дефолтом називають стан, за якого країна не хоче або не має можливості виконувати свої боргові зобов’язання. Найчастіше це буває пов’язано з кардинальними змінами в зовнішній політиці країни. Наприклад, після соціалістичних, комуністичних або теократичних революцій держави часто відмовляються виконувати боргові зобов’язання попередників. У такий спосіб вони хочуть підкреслити, що не мають нічого спільного зі «злочинно-капіталістичною» або «гріховною» владою, що була в країні перед цим. Так зробили російські більшовики у 1918 році, відмовившись сплачувати борги царської росії; те саме зробила й Китайська комуністична партія, проігнорувавши борги по облігаціях часів правління імператора та де-факто опинившись у стані дефолту у 1938 році. 

     

    Нездатність виконувати свої зобов’язання буває результатом надвеликих запозичень або стихійного лиха, як-от посухи, повені, виверження вулкану тощо. В другому випадку країна зазвичай отримує міжнародну допомогу від Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку (СБ), ООН тощо, а її борги реструктурують. Наслідком дефолту сумлінного позичальника, який зазнав стихійного лиха, стане погіршення його кредитного рейтингу, що призведе до зростання ціни зовнішніх позик для державного та приватного сектору.

     

    Але якщо країна зазнала дефолту через безвідповідальні витрати та великі борги, справа зовсім інша. Списання частини боргу або його комфортна реструктуризація можливі лише за певних умов. Традиційно це дотримання бюджетної дисципліни: запобігання дефіциту, зниження соціальних видатків та обмеження податкових пільг.

     

    Якщо держава навмисно відмовляється обслуговувати свій борг або не згодна дотримуватися бюджетної дисципліни, вона потрапляє під повну або часткову міжнародну ізоляцію. З цього витікають такі наслідки:

     

    1. Переважна більшість кредиторів не погодиться списати борги такої держави. Вони і далі нараховуватимуть щорічні відсотки та пеню за невиконання зобов’язань. Коли влада в цій країні зміниться, на неї чекатиме неприємний сюрприз, адже кредитори прийдуть по свої гроші.

    2. Міжнародні інституції обмежать або припинять із нею співпрацю, внаслідок чого вона не зможе більше отримувати позики на вигідних умовах.

    3. Приватні кредитори та інвестори також обмежать свою присутність у цій країні. Дефолт – це сигнал, що держава не здатна грати за правилами, а отже їхні інвестиції під загрозою.

    4. Станеться обвал національної валюти, ціни на імпорт зростуть, зовнішньоекономічний сектор зазнає суттєвих коливань.

    5. Кредитний рейтинг держави знизиться до рівня «дефолт», що призведе до зростання ціни позик іноді до захмарних відсотків.

     

    Як дефолт позначається на населенні?

     

    Населення будь-якої сучасної держави можна умовно поділити на дві групи. До першої належить міське та урбанізоване населення, яке не отримує суттєвих доходів у негрошовій формі, користується суспільними благами та інтегрується у світову економіку. Інтеграція може бути прямою (коли людина працює в іноземній компанії) або опосередкованою (коли людина звикла споживати імпортні товари чи послуги).

     

    До другої групи належить переважно сільське населення, яке отримує суттєві доходи в негрошовій формі, майже не споживає імпортні товари та майже ніяк не інтегроване у світову економіку. Це люди, що живуть у сільській місцевості або віддалених депресивних районах (в росії це, наприклад, Сахалін чи Сибір). Вони майже не споживають імпортовані з західних країн товари, купують дешевий одяг з Китаю та вітчизняні ліки, а більшість із них навіть не покидає кордонів своєї області. 

     

    Дефолт суттєво впливає на першу групу і майже не відчувається – а іноді навіть вітається – другою групою. Вітатися дефолт може через те, що в таких ситуаціях типовою риторикою держави є оголошення курсу на імпортозаміщення та розвиток місцевого виробництва. Для другої групи населення це може видаватися позитивним зрушенням. Втім у реальності типовими наслідками дефолту для всієї країни є девальвація національної валюти, уповільнення темпів економічного зростання та інфляція. Так, наприклад, у 2001 році під час економічної кризи в Аргентині влада жорстко обмежувала зняття готівки в банкоматах, урізала соціальні та пенсійні виплати2. Після того, як агенція Fitch присвоїла країні найнижчий дефолтний рейтинг DDD, в Аргентині почалися масові заворушення, сутички за їжу та зіткнення з поліцією, під час яких загинули 40 людей. Країна змогла оговтатись від економічної кризи тільки у 2007 році. 

     

    Дефолту в росії бути?

     

    pосія вже переживала два дефолти у минулому сторіччі: у 1918 та 1998 роках. Перший був пов’язаний з революцією, зміною влади та небажанням розраховуватися за зовнішніми борговими зобов’язаннями. Другий дефолт стався за внутрішніми зобов’язаннями та був результатом нерозумних соціальних витрат президента Єльцина та низки популістських рішень. Внаслідок другого дефолту внутрішній валовий продукт росії (ВВП) скоротився втричі, тоді як інфляція, навпаки, зросла втричі3. Іноземні інвестори масово покидали країну, деякі банки збанкротували, близько 20 мільйонів людей втратили свої заощадження, а російський рубль девальвувася майже в чотири рази. У 1998 році невиплати заробітних плат та безробіття набули масового характеру по всій росії. 

     

    На сьогодні росія – це інтегрована у світову економіку країна. Вона експортує енергоносії, продукцію гірничо-металургійного комплексу та продовольчі товари, а імпортує техніку, споживчі товари та технології. Станом на 1 січня 2022 року зовнішній борг росії становив 56,7 мільярда доларів, тоді як золотовалютні резерви – близько 611 мільярдів доларів. Після початку вторгнення США та ЄС заморозили близько 325 мільярдів доларів резервів рф. Більша частина інших 286 мільярдів – це товарне золото, операції з яким теж підпали під санкції. До того ж наразі продовжуються санкційні кампанії щодо обмеження зовнішньоекономічної діяльності росії. Деякі країни зменшують або відмовляються від закупівлі товарів, інші обмежують імпорт до росії. Вже зараз можна побачити, якою залежною виявилась російська економіка від захдіних імпортерів. У 2020 році росія витратила на імпорт 231 мільярд доларів, а у 2021 році – 239. Найбільше росія імпортує обладнання й апаратури (32%), автівок (14%) та продуктів хімічної промисловості (15%)4. Після введення санкцій5 російський виробник автомобілів АвтоВАЗ залишився без критично важливих французьких комплектуючих, а вихід з ринку тайванських виробників мікрочіпів та напівпровідників гальмує розвиток технологічної галузі, зокрема ракетобудування. 

     

    Втім у питанні платіжної спроможності росії занадто багато «але» та «якщо». Попри те, що європейські та американські країни вводять санкції проти рф та відмовляються від її енергоносіїв, залишаються й інші потужні держави, які готові й надалі вести діалог з країною-агресором. Це насамперед Індія, Китай та Іран. Наприклад, Китай і раніше був найбільшим імпортером росії з часткою імпорту в  23% від загального обсягу. Зараз ці країни можуть збільшити закупівлі нафти, газу та продукції гірничо-металургійного комплексу в росії. Звісно, умови співпраці з цими країнами будуть не такими вигідними для рф, але ця співпраця не припиниться. 

     

    Також залишається питання про офіційні механізми визнання дефолту. У The New York Times6 зазначають, що росія може не визнати дефолт та звернутися до суду, посилаючись на те, що західні санкції та заморожені рахунки стали причиною невиплати по зобов’язанню. До того ж Європейський Союз заборонив найбільшим агенціям, як-от Moody’s, Fitch та S&P, з 15 квітня аналізувати кредитоспроможність росії та надавати свої оцінки. Тож вони не зможуть визнати дефолт росії. Залишається ще одна інституція – Комітет з кредитних деривативів (Credit Derivatives Determination Committee), – який вже визнав дефолт державного підприємства «РЖД» (російська залізниця) та потенційно може визнати дефолт і всієї країни загалом.   

     

    Але важливо звернути увагу на те, що наразі росія все ще має фінансову спроможність обслуговувати свій зовнішній борг. Якщо росія зазнає дефолту, то це відбудеться через її небажання платити, а не через відсутність коштів. 

     

    Сама сума заборгованості рф — це певний феномен. The Economist називає її «відносно малою в історичних масштабах»7. Йдеться про 40 мільярдів доларів, з яких половина належить приватним інвесторам. І якщо для росії ця сума несуттєва, то для інвесторів – навпаки. Вони мають певний інтерес у запобіганні дефолту, адже в цьому разі їм доведеться чекати на відчуження майна рф, що може розтягтися на роки. До того ж є певні сумніви, що в разі дефолту борги росії можуть бути покриті коштом продажу її майна на території інших країн. Більш імовірно, що для погашення боргу будуть залучені золотовалютні резерви росії. Але ми майже не маємо прецедентів, коли б майно ядерної країни було вилучене без її згоди.

     

    Наслідки можливого дефолту

     

    Дефолт росії буде мати як зовнішні, так і внутрішні наслідки. Економіка рф становить приблизно 1,5% світової економіки. Її дефолт суттєво вплине на ринок продовольчих товарів, продукції гірничо-металургійного комплексу та енергоносіїв. Коливання відчуватимуться ще протягом декількох років. Проте голова Міжнародного Валютного Фонду Крісталіна Георгієва вважає, що наразі немає підстав для того, щоб дефолт росії спричинив міжнародну фінансову кризу8

     

    Безумовно, найсильніше дефолт росії вдарить по її утриманцях – самопроголошених республіках та сателітах на кшталт Таджикистану, Киргизстану, Вірменії, Сирії або Північної Кореї. Після дефолту рф зможе допомагати цим країнам лише знеціненими рублями або товарами власного виробництва. До того ж що більше військової техніки росії знищить ЗСУ, то менше військової допомоги вона зможе надсилати в Сирію та інші країни. 

     

    Щодо внутрішніх наслідків, дефолт рф вдарить не стільки по її державних фінансах, скільки по приватному сектору. Певна кількість російських компаній має великі запозичення в іноземній валюті. Зниження кредитного рейтингу рф до рівня дефолту автоматично призведе до зниження кредитного рейтингу приватних компаній. 

     

    Але варто розуміти, що росію ніколи не турбував рівень життя населення. Ба більше, її влада завжди робила ставку на остракізм та ізоляцію. У статті The New Yorker зазначається, що в росії давно культивувалось ідеологія «ми проти світу»9. Пропаганда позиціювала росію на боці добра, а захід – на боці занепаду та розпусти. 

     

    Втім, попри пропаганду рф, дефолт матиме негативні наслідки, але їх можна буде побачити лише згодом. Передусім наслідками дефолту будуть технологічна відсталість та зниження якості людського капіталу. 

     

    За десять, двадцять, тридцять років після дефолту технологічна відсталість росії збільшиться, що призведе до відставання рівня життя від сусідів. Насамперед – від нас. Щодо людського капіталу, то він напряму залежить від якості освіти, творчої свободи та тривалості життя. Ці фактори – похідні від рівня життя населення та економічного розвитку. Деякі економісти навіть вважають ці фактори синонімами. Наші тактичні успіхи на війні у певний спосіб зумовлені саме якіснішим людським капіталом. Отже, зниження якості людського капіталу в довгостроковій перспективі призведе до ще більшого економічного відставання росії.

    ТЕКСТ: Олена Козар
    Ілюстрації: Олександр Шатохін
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?