Стаття Суспільство — 19 червня, 2019

Що ти набіткоїв?

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Ірина Донська

Велика комп’ютерна мережа, купа майнерів, їхні ферми й одне запитання: що відбувається? Це світ криптовалют, де добувають біткойни, літкойни, етереум, за які можна купити собі цифрового котика, їжу чи техніку. Наскільки вона є надійною, і від чого залежить її вартість?

У 2011 році 12-річний хлопчик Ерік Фінман отримав на день народження від бабусі тисячу доларів. Він міг витратити їх на будь-що, однак купив біткойни, курс яких тоді сягав 10-12 доларів. До кінця 2013 року статки Еріка оцінювали вже у 100 тисяч доларів. Він кинув навчання і заснував освітню онлайн-платформу Botangle. Ще неповнолітній Ерік найняв 20 розробників зі всього світу, щоб створити ресурс для навчання, який надихатиме та сприятиме розвитку. Школа, на його думку, не забезпечувала таких умов. Крім того, було щось глибоко особисте у цій історії: один із учителів Еріка Фінмана сказав, що той закінчить роботою в Макдональдзі, а батьки, не схвалюючи його погляду на освіту, поставили йому серйозну умову. Якщо до повноліття йому не вдасться збільшити свої статки до мільйона доларів, він має вступити до коледжу. У 2015 році, успішно розвинувши Botangle, він продав свій стартап за 300 біткойнів, які саме дешевшали, – Ерік вірив, що це правильне рішення. Від звичних нам грошей Ерік відмовився. У 2017 році він став 18-річним доларовим мільйонером завдяки накопиченим біткойнам, почав виступати на TED і викупив Botangle у попереднього власника. А сьогодні він розробляє набір для віртуальної реальності Marvel на системі Android. Тож у що так сильно вірив Ерік Фінман, коли витрачав на біткойни подаровані бабусею долари?

Спочатку про гроші

Сучасну економіку складно уявити без традиційної грошової системи. Гроші потрібні, щоб люди купували товари і послуги, отримували винагороду за роботу й накопичували резерви. Це специфічний товар, який служить еквівалентом для усіх інших товарів. Власної цінності сучасні гроші не мають, тому їхнє використання засновується на довірі. У суспільстві домовилися, що певні папірці, які має право випускати певний орган (Центральний банк), виконують функцію універсального мірила вартості інших речей. Якби цього мірила не було, ймовірно, людство досі користувалося би принципом натурального обміну. У такий спосіб дуже складно було би визначати, скільки, наприклад, смартфонів «коштує» один автомобіль або скільки яблук – будинок. Гроші дають можливість прийти до спільного знаменника під час взаємодії різних суб’єктів в економіці. 

У добу бурхливого розвитку цифрових технологій гроші також перекочували в інтернет: там укладають угоди на біржах, сплачують за товари й послуги банківськими картками та онлайн-переказами. Швеція на державному рівні хоче відмовитися від паперових грошей, бо їх невигідно виготовляти. Для цього всіх і все добровільно-примусово переводять на користування банківськими картками та іншими платіжними інструментами: NFC (англ. Near Field Communication, укр. «зв’язок на невеликих відстанях», технологія бездротового високочастотного зв’язку – прим. ред.), Apple Pay, Android Pay та іншими подібними розробками. У стокгольмському музеї «Fotografiska» взагалі не можна купити квиток за готівку – про це відвідувачів інформує великий банер на вході. Та все ж у цих випадках все одно йдеться про гроші, які визнає держава, хоч вони і набувають цифрового вигляду. Паралельно з традиційними папірцями та вже звичними нам безготівковими формами грошей, яким ми довіряємо, виникає щось абсолютно нове. І зветься воно біткойн – перша і найвідоміша криптовалюта. Її неможливо підробити, бо це набір даних, ретельно захищений криптографічними (шифрувальними) методами від зламу і копіювання. Саме звідси і походить назва. Час згадати юного мільйонера Еріка Фінмана: він розбирається у біткойнах. А ми?

Сотворення криптовалютного світу

Спочатку була програма. І програма ця була блокчейн. Блокчейн – це програмний алгоритм, що дозволяє об’єднати комп’ютери у децентралізовану мережу, утворюючи такий собі «мегакомп’ютер». Завдяки децентралізації жоден окремий комп’ютер у цій мережі не може контролювати всю мережу. Для порівняння, комп’ютерна мережа банку завжди централізована. Там є Головний Комп’ютер, доступний лише кільком людям. У ньому зберігаються всі бази даних, до яких звертаються інші комп’ютери банку. Натомість у децентралізованій мережі такого немає. Є мережа комп’ютерів, що спілкуються один із одним через алгоритми й міняють записи у своїй базі даних, якщо ці зміни завірені цифровим підписом уповноважених осіб. Чи можна одноосібно на своєму комп’ютері внести зміни, обійшовши всю процедуру? Для цього знадобилося б змінити сам алгоритм блокчейну, чого робити не можна. Адже блокчейн – це така собі скринька Пандори: розглядай, копіюй, проте не відкривай. Якщо відкриєш і зміниш щось у налаштуваннях, незліченні біди, звісно, на тебе не чекатимуть, однак комп’ютер вилетить із «системи». Причина проста: решта комп’ютерів просто припинить вважати твій комп’ютер частиною мережі. 

Ця децентралізована мережа може виконувати низку завдань, які теж потребують довіри. Фактично децентралізована мережа вже здатна виконувати роль банку, робота якого – стежити за фінансовими операціями своїх клієнтів. На відміну від банківського відділення, мережа працює глобально (в інтернеті), не вимагає купи персоналу і не може обманути своїх «вкладників». Людина автоматично позбувається посередника під час проведення таких фінансових операцій. Наша скринька Пандори прозора, і подивитися її вміст може кожен. Термін блокчейн використовують одночасно і для позначення алгоритму, за яким працює така мережа, і для позначення самої сукупності комп’ютерів як фізичної мережі. Для стеження за тим, хто на які рахунки має права у блокчейні, використовують криптографічні цифрові ключі.

Біткойн – це перший блокчейн, який став загальновживаною криптовалютою. У 2008 році дехто на ім’я Сатоші Накамото (достеменно невідомо, справжнє це ім’я чи псевдонім, належить воно одній людині чи групі осіб) опублікував статтю «Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System» (з англ. «Біткойн: система однорангової мережевої електронної грошової одиниці» – пер. ред.) про валюту, яка не буде залежати від інстанцій, банків і будь-чого, що може вплинути на її ціну та зростання. Крім того, її неможливо буде взяти під контроль, а єдина прив’язка, яку вона матиме, – це власний код. У 2009 році з’явився сам алгоритм біткойна. 

Народження біткойна

Згадаймо ту «валюту», що викликає у людей найбільшу довіру, – золото. Його неможливо скопіювати – лише добути. Уявімо, що якась людина весь день старанно працювала на шахті і добула 100 грамів золота. Для неї вартість цих 100 грамів дорівнює одному дню старанної роботи. Тож, щоб відпочити, наша уявна людина вирішує піти в кіно. Касир віддає їй квитки в обмін на золото, бо йому подобається золото та не подобається весь день працювати в шахті. Фактично людина обмінює перегляд фільму на один день важкої роботи. Тепер уявімо, що хтось винайшов пристрій, що копіює золото. І будь-хто тепер може за хвилину зі ста грамів зробити кілограм золота. Тоді касир вже не буде обмінювати квитки на золото, бо сам легко зможе його створити скільки заманеться – цінність буде втрачена. Так само і з біткойном: видобування «монет» теж вимагає ресурсів і часу. Але в даному випадку це не людські ресурси, а комп’ютерні. Цифрова валюта вимагає проведення обчислень, а отже потужної комп’ютерної техніки та електроенергії.

Принцип роботи біткойна схожий на торрент-трекер. Якщо ви завантажуєте фільм, то ваш комп’ютер «збирає» його з низки інших комп’ютерів. Спочатку люди добували біткойн на домашніх ком’ютерах, та з часом їхніх потужностей вже не вистачило. Справа в тому, що стійкість децентралізованої мережі залежить від загальної обчислювальної потужності комп’ютерів у ній. Обчислювальну потужність у блокчейні можна порівняти з голосами виборців у демократичній країні: які «правила гри» затверджуються більшістю обчислювальних потужностей – ті і визнаються мережею загалом. Отже, заради стабільності необхідно багато обчислювальних потужностей. Для цього треба було якось заохотити людей підключати свої комп’ютери до мережі. Так в алгоритм блокчейну заклали майнінг (з англ. добування – пер. ред.). Майнінг – це своєрідна винагорода для тих, хто здає в «оренду» комп’ютери у блокчейн. На рівні обчислювальних алгоритмів майнінг – це поєднання в один процес створення нових одиниць криптовалюти та обчислювання транзакцій у цій криптовалюті. Прибутковість такої справи залежить від енергоефективності обчислювальних потужностей користувача і загальної кількості майнерів у системі. Коли все лише починалося, біткойн можна було добувати сотнями на домашньому комп’ютері з потужною відеокартою. Сьогодні майнінг біткойна прибутковий тільки для власників добре налаштованих «ферм» зі спеціалізованим обладнанням. У зв’язку з цим почали з’являтися майнінг-пули: добувачі збираються разом і об’єднують свої потужності, щоби прискорити процес майнінгу. Що більше біткойнів видобувають, то складніше зробити це у майбутньому: відбувається постійне ускладнення алгоритму розрахунків, тобто на кожну нову «монету» потрібно витратити більше часу й ресурсів. Однак варто пам’ятати, що кількість можливих біткойнів обмежена – їх може бути лише 21 мільйон.

Як формується ціна біткойна? Початкова вартість золота визначалася лише тими, хто його добував. За добуте золото, як ми вже зрозуміли, люди просили стільки, щоб можна було компенсувати зусилля його видобування. Потім на ціну золота починав впливати ринок: що більший попит, то вища ціна. Щойно біткойн потрапив на ринок, його цінність почала визначатися тільки рівнем довіри до системи. Що більше людей довіряють, то більше купують, а отже, вкладають більше інших валют.

Не біткойном єдиним?

Біткойн-трейдер В’ячеслав Фокін каже, що криптовалюти – це забавки програмістів. Вихідний код біткойна відкритий, і людина, яка вміє програмувати, може взяти цей код, доповнити його і створити власну криптовалюту. Сьогодні популярними є так звані «токени». «Це не криптовалюта, а “фантики”, що мають певну назву і використовуються замість IPO (англ. Initial Public Offering – перший публічний продаж акцій акціонерного товариства – прим. ред.). Натомість з’явився ICO (англ. Initial Coin Offering – первинне розміщення монет – прим. ред.) – це продаж токенів якоїсь компанії. І компанія говорить, що збирає гроші за допомогою ICO, а потім викуповує у вас ці токени набагато дорожче», – пояснює В’ячеслав. Відмінність токенів від акцій полягає в тому, що ви отримуєте не частку власності у майбутньому бізнесі, а лише відсоток від виручки. У деяких випадках процедура ICO схожа на краудфандинг для цікавих, однак досить ризикованих проектів. 

Окрім біткойна, є безліч інших цифрових валют, що відрізняються за способом криптографії, тобто власного унікального шифрування даних: Ethereum, Dash, Litecoin. Кількість таких нових криптовалют, які легко майнити, постійно зростає. Але чи досягнуть вони економічного успіху біткойна – невідомо.

Різке зростання курсу біткойна стало наочною ілюстрацією потужності технології блокчейну. Та сьогодні з технічного погляду це не найшвидша платіжна система і також не найдешевша. Інші криптовалюти можуть запропонувати всі переваги біткойна, обробляючи ваші платежі швидше, дешевше і навіть маючи додаткові спеціальні можливості. Найреволюційнішою такою можливістю новіших криптовалют є смарт-контракти. Це додаткові умови, які можна прописати в умовах виконання платежу. 

Найпростіший приклад смарт–контракту – виконання платежів з цього рахунку, лише якщо запит схвалено всіма цифровими підписами з цього списку. Такі контракти називають багатопідписовими гаманцями, і це дуже зручний інструмент для спільного контролю фінансів. Сьогодні на застосуваннях смарт-контрактів виникають цілі індустрії, наприклад, вищезгаданий ICO. Сама процедура коштує в сотні разів дешевше, ніж випуск паперових акцій, і тому її можна використовувати як спосіб пошуку інвестицій у свій бізнес. Українські підприємства тут не пасуть задніх: завод термокераміки в Дніпрі є одним з перших у світі підприємств, яке розмістило свої акції в блокчейні.

Окрім фінансової сфери, блокчейн можна застосовувати всюди, де потрібна звітність. Система автоматично порахує всі надходження і видатки підприємства, а також сплатить податки. Найбільший потенціал відкривається у державному секторі. Земельний кадастр України переходить на блокчейн. У відомствах пообіцяли, що процес завершиться до кінця 2017 року. Україна в цьому питанні не одна. Наприклад, зважаючи на ймовірні переваги від технології для суспільства, Балтійські країни зобов’язалися підтримати розвиток блокчейну та підписали відповідний меморандум на рівні міністерств. А на рівні ЄС нещодавно опублікували деталі конкурсу, який отримав назву «Blockchains for Social Good» (з англ. «Блокчейни для суспільного блага» – пер. ред.). У конкурсі беруть участь розробники, що можуть запропонувати вирішення суспільних проблем, використовуючи цю технологію. Раніше у межах програми з розвитку наукових досліджень і технологій Horizon 2020 Євросоюз інвестував п’ять мільйонів євро у шість стартапів, пов’язаних із блокчейном.

Зрештою, переведення всього сектора державних закупівель, послуг і бюджетів на блокчейн знизить складність моніторингу й звітності в сотні разів. А таке реформування державних інститутів, забезпечення абсолютної прозорості та підзвітності (згадаймо нашу прозору скриньку) – це вже великий крок.

В Ізраїлі криптовалюта не підпадає під юридичне визначення валюти ні як фінансове забезпечення, ні як оподатковуваний актив. Там його класифікують як товар. Щоразу, коли продається біткойн, продавець повинен сплатити податок на приріст капіталу. Народний банк Китаю вважає біткойн віртуальним товаром, а не валютою, і його продаж може обкладатися ПДВ. Подібний підхід у Японії, де криптовалюта визнається цінністю, подібною до активу. Її продаж теж обкладається японським аналогом ПДВ. В Австралії біткойн розглядають як власність, а транзакції з ним – як бартер. У Канаді біткойн узагалі визначають як нематеріальний актив, а транзакції з ним – також як бартер. У Національному банку України повідомили, що біткойн наразі не має певного правового статусу в Україні. «Національний банк України поки офіційно не підтримує жодне з наведених визначень», – зазначає заступник голови НБУ Олег Чурій.

30 листопада 2017 року українські фінансові регулятори нарешті вийшли з офіційною заявою: «Ми, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, переконані, що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом. Разом з тим ми, фінансові регулятори України, продовжуємо опрацювання питання правового статусу криптовалют та законодавчого врегулювання операцій з ними, беручи до уваги позицію регуляторів інших країн та останні тенденції в розвитку таких технологій. Метою такого врегулювання є захист прав споживачів, протидія відмиванню коштів та інших протиправних дій, ідентифікація суб’єктів операцій (фінансовий моніторинг), механізм оподаткування отриманих доходів, декларування тощо. Водночас попереджаємо, що будь-яка діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, несе велику кількість ризиків, які фізичні та юридичні особи повинні усвідомлювати, перш ніж здійснювати операції з криптовалютами. Усі, хто планує вкладати власні кошти в криптовалюти, мають усвідомлювати, що здійснюють такі операції на власний ризик».

Провіщення

В основі подорожчання криптовалют, на думку економіста Олексія Геращенка, лежить людська жадібність – намагання розбагатіти без надзусиль. Грошей для обслуговування сучасної економіки потрібно більше, бо й людей стало більше, і кількість благ на людину зросла у десятки чи сотні разів. Тому ідея наперед обмежити максимальний обсяг випуску біткойна є помилковою, бо кількість грошей в обігу мала би зростати з ростом економіки. «Тому плюсом біткойна є те, що ніхто не надрукує забагато грошей, а мінус – що він не стане справжньою валютою, поки ви не розраховуватиметеся нею за все: від сірників і хліба до машин і квартир. А людей поки вабить не ця класична функція грошей, а можливість заробити неймовірні відсотки прибутку». З погляду економіста, біткойн слід вважати активом, а не грошима; чимось, що купують, щоб отримати зиск на зростанні ціни. «Загалом криптовалют уже тисячі, але, як часто буває, перший знімає вершки», – пояснює Олексій Геращенко. Він вважає, що феномен, коли «виготовлення грошей» є прибутковішим за виготовлення цінності, на які ці гроші мали б витрачатися, є тимчасовим.

Економіст однієї з найбільших українських інвестиційних компаній Dragon Capital Сергій Фурса зазначає, що криптовалюта – це свого роду бунтарський протест горизонтального світу проти вертикального: коли з’явилася ціла галузь економіки, яка живе за новими правилами і володіє технологіями, що дозволяють створювати свої правила. У той же час криптовалюти створювали не фінансисти, і користуються ними в основному зовсім інші люди. Ключовою рисою у біткойнах усе ж є анонімність. «І це теж протест проти системи, яка в сучасному світі приділяє велику увагу фінансовому моніторингу та контролю транзакцій. Торгувати наркотиками в біткойнах простіше. І поки сфера криптовалют не регулюється, це такий собі фінансовий андеґраунд. Проте його роль така сама, як у андеґраундного кіно. Воно існує в маленьких кінотеатрах і не стосується масового глядача. Біткойн теж існує як платіжний засіб у своєму гетто тіньової економіки і не вийде звідти. Принаймні у такому вигляді. Можливо, коли-небудь з’являться світові валюти на основі криптовалют, однак це дуже далеке майбутнє», – вважає Сергій. І додає: «Біткойни – це класична бульбашка. Адже у самої валюти немає вартості – тільки собівартість. Всі купують біткойни сьогодні тільки тому, що завтра може бути дорожче. Рано чи пізно ця бульбашка лусне. ». 

«Чи є ризик, що всі численні криптовалюти й біржі вийдуть з-під контролю і все втратить цінність? Така ймовірність дорівнює тому, що в усьому світі одночасно пропаде інтернет і світло через глобальну катастрофу. Тому повна втрата цінності неможлива. А взагалі вона буде змінюватися. Визначають її користувачі», – каже В’ячеслав Фокін. Біткойн отримав свою ціну лише через те, що був першим. Цьому ринку сьогодні близько восьми років, і він ще не сформувався. Тож ціни будуть змінюватися.  

Популярні статті

Стаття Біологія — 15 березня

Життя в тіні динозаврів, ссавці мезозою на шляху до панування

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 15 березня

Пост правди, епізод 6: Окуповані території