ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Технології — 29.06.22
    ТЕКСТ: Лідія-Марія Гук
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Що упало, те пропало: чому не варто чіпати збиту авіацію ворога

    Чому небезпечно підходити до розбитої авіації противника, торкатися її та знімати? Пояснюють авіаексперт Кирило Новіков та хімік Юрій Халавка.

    Чому не можна торкатися уламків?

     

    Кирило Новіков: Зрозуміло, що будь-яка військова авіація – це бойова зброя. Самі по собі літаки мають двигун, що працює на авіаційному паливі й є вибухонебезпечним. Під час падіння літака частина палива зазвичай загоряється.

     

    Але найбільшу небезпеку можуть становити інші компоненти, зокрема хімічні сполуки, які, власне, є в авіаційному озброєнні. Авіація, яка під час бойових дій прямує на територію України, містить небезпечні бойові снаряди, заряди. Якщо це авіаційні бомби, то вони самі по собі вибухонебезпечні, тому якщо такі снаряди потрапили на землю, до них не можна торкатися в жодному разі.

    Які ще небезпечні хімікати може містити авіаційна техніка ворога?

     

    Кирило Новіков: Частина ракет зазвичай твердопаливні, так звані шашки. Можуть бути і хімічні сполуки на рідкому паливі, але, наскільки мені відомо, у нашого ворога такі ракети запускаються не з авіації, а з наземного чи морського старту. Авіаційні ракети – на твердому паливі. Закритими вони не несуть великої небезпеки для людини, але деякі хімічні складові – це зазвичай багатокомпонентні тверді шашки, вони самі по собі можуть викликати хімічні опіки при розпаданні чи розламуванні. Тому перше правило техніки безпеки – в жодному разі не брати до рук.

    Серед збитої авіації часто можна побачити боєприпаси, що не розірвались. Чи може розмір або форма боєприпасів вказати на їхню потенційну небезпеку? 

     

    Кирило Новіков: Небезпека від розміру того, що містить ворожа авіація, проявляється тоді, коли снаряд потрапляє в наземні об’єкти. Наприклад, цей ворожий літак був збитий із боєкомплектом, що не розірвався при падінні на землю, прийшло населення подивитися. Вони перші на місці і, відповідно, наражають себе на небезпеку. Наслідки можуть бути абсолютно різними, тому що розмір боєкомплектів є досить великим. Детонація одного може спричинити детонацію всіх.

     

    Але особливість авіаційних бомб в тому, що вони працюють або точково, не поширюючи свою дію на широку площу, або це може бути касетний запал, коли вміст снаряду розпадається. Якщо ця касета здетонує на землі, вона горітиме дуже довго, отруюючи повітря довкола, і загасити її швидко майже не реально. Тобто це комплексна страшна зброя, і часто немає однозначної відповіді, як з нею боротися. Але техніка безпеки завжди одна: повідомити відповідні органи про падіння авіації; не рухати та не дозволяти іншим підходити до об’єкта.

    Більшість палив в авіаційній техніці містять гідразин. Чим є небезпечна ця речовина для людей?

     

    Юрій Халавка: Речовина є токсичною та отруйною. Більшість ракетних палив справді можуть містити гідразин. Але найперша небезпека, особливо у випадку військової літальної техніки, – це боєкомплекти та боєприпаси, які в ньому можуть залишитись. Це може бути проблемою як з точки зору вибухонебезпечності, так і з точки зору потрапляння деяких з цих компонентів, зокрема гідразину, на одяг, шкіру. 

     

    Друга небезпека – це пальне. Саме пальне, керосин, вибухонебезпечне у випадку розгерметизації чи падіння транспортного засобу. Навіть коли щось димить, він розливається і може накопичуватись у баках як гази, тому що бак перестає бути повністю заповненим, і це робить його дуже вибухонебезпечним. 

     

    Крім того, у пальному можуть бути присадки, зокрема компоненти на основі свинцю та інших речовин, які є канцерогенними або просто токсичними речовинами, які при потраплянні на одяг чи всередину організму з пилом, сажею можуть викликати небезпечні наслідки для здоров’я людини.

    Полімерні композити часто використовуються в авіаційній техніці, а при згорянні волокна композиту можуть залишатися біля уламків згорілого літака. Чи несе це небезпеку для дихальних шляхів людини? 

     

    Юрій Халавка: У літальних засобах є акумулятори. На вигляд вони приблизно такі, як в автомобільних системах. Вони містять велику кількість сірчаної кислоти всередині й під час падіння стануть, по-перше, джерелом іскор, які викличуть займання навколишніх речей, по-друге, [можливим] джерелом опіків внаслідок розгерметизації і потрапляння цієї сірчаної кислоти на людину.

     

    Коли це все горить (а композитні матеріали горять погано, такий їхній дизайн), утворюється дуже багато сажі, яка є небезпечною для дихальних шляхів, оскільки може там накопичуватись. Спочатку ми можемо не відчувати, але цей дим, навіть у невеликій кількості, може бути причиною негативних наслідків в організмі.

     

    Якщо ви відчуваєте запах пального, підходячи до будь-якого місця аварії, це вже означає, що частинки сажі є у повітрі, і краще відійти далеко. Тому для людей, які розслідують такі аварії, передбачені заходи безпеки, респіратори для захисту органів дихання, індивідуальні костюми та інше.

     

    У деяких боєприпасах може бути збіднений уранЗбіднений уран виробляється як побічний продукт збагачення природного урану для отримання ядерного палива. Він радіоактивний, але на набагато нижчому рівні, ніж вихідна речовина. Використовується в бронебійних снарядах і бомбах, щоб надати їм більшої пробивної здатності. – матеріал із великою густиною, відносно дешевий, тому його іноді використовують. У випадку розгерметизації він може бути навіть причиною радіоактивного забруднення.

     

    У військових [транспортних] засобах бувають всілякі системи для катапультування, і вони також можуть бути вибухонебезпечними, оскільки там щось схоже на подушку безпеки, як у звичайному авто, але значно потужніше. Тому треба старатися таких речей уникати, бо ви не знатимете, куди крісло вистрелить. Також є певні місця під тиском, тобто різноманітні балони та пружини, стиснені газом, які у разі тріщин теж можуть відстрілювати. Взагалі у випадках падіння авіації першими мають прийти сапери. 

    ТЕКСТ: Лідія-Марія Гук
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: