Стаття Тема не обрана — 27 листопада, 2019

Скільки можна ламатися: як «хакнути» власне тіло

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська

Біохакери – це науковці та аматори, які намагаються «зламати» або «хакнути» власне тіло та його функції. Методи застосовують різні – від медитації до редагування власної ДНК. Дехто вживлює під шкіру імпланти або шукає способи перемогти старіння. Одні біохакери прагнуть підвищити власну продуктивність, інші – допомогти людству, але у будь-якому разі все не так однозначно.

Біохакери використовують методи та інструменти різного рівня складності, спрямовані на «оптимізацію» та «модернізацію» організму. Так утворилася гілка трансгуманізму – руху, який вважає, що люди можуть і повинні використовувати технології для розширення можливостей власного тіла та еволюції нашого виду1.

Науковці активно шукають дієвий спосіб запобігти старінню. Наприклад, Сол Вілледа зі Стенфордського університету у своєму дослідженні з’єднав кровоносні системи старої та молодої мишей, щоб їхня кров змішалася2. Через кілька днів професор оглянув стару мишу і виявив кілька ознак того, що процес старіння у неї сповільнився. Також зросла кількість стовбурових клітин у мозку і покращилась пам’ять.

Цю ідею використали в комедійному серіалі «Кремнієва долина». В одному з епізодів багатий підприємець середнього віку платить за те, щоб йому переливали кров молодшої людини. Такий метод називають парабіозом. Він має «омолодити» кров і зупинити старіння. Така процедура набула реальної популярності у стартап-спільноті. Наприклад, інвестор-мільярдер Пітер Тіль, що спрямовує мільйони доларів на стартапи, які працюють у галузі антивікової медицини, зацікавився експериментом, який проводила компанія Ambrosia в штаті Каліфорнія у 2016 році 3,4. Здорові (без хронічних та гострих захворювань) добровольці віком від 35 років сплачували по $ 8 000 за участь у випробуваннях.5 Дослідники стежили за молекулярними показниками їхньої крові протягом наступних двох років. Але жодних результатів не оприлюднили. (Втім, навіть якби оприлюднили, результати такого експерименту варто було б піддати сумнівам щонайменше за конфлікт інтересів. – прим. ред.)

Є й більш традиційні дослідження. Так, науковці під очільництвом Сола Вілледи в експериментах на мишах довели, що молода кров здатна омолодити синаптичну пластичність і покращити пізнавальні функції6. За це відповідають два омолоджувальні білки. Попри позитивні результати, в управлінні з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA) попередили, що купівля крові молодих людей не зупинить старіння.

Голодування, медитація та загартовування

Голодування, медитація та загартовування часом стають основою життєвої філософії людей, що хочуть «хакнути» своє тіло. Тим часом науковці досліджують реальний вплив цих методів. 

Є багато досліджень переривчастого голодування, проведених на щурах.8 Вони худнуть, поліпшується їхній артеріальний тиск, холестерин та цукор у крові. Але дослідження на людях майже в усьому світі показали, що інтервальне голодування є безпечним і помірно ефективним. У боротьбі з низкою захворювань хороших результатів можна досягти за допомогою дієти (наприклад, уникати цукру і зменшити кількість вуглеводів у раціоні). 

Інші клінічні випробування показали, що усвідомлена медитація може допомогти зменшити тривожність і хронічний біль.9 Проте варто знати, що медитація має різні види, і не кожен з них дієвий для всіх. А ще цей, здавалося б, безпечний метод може мати побічні дії – від появи негативних думок до асоціальної поведінки.10

Ще один приклад стосується загартовування: 33-річна Коріна Інграм-Ноер з Берліна мала проблеми з мовленням після струсу мозку. Щоб вилікуватися, вона ходила босоніж взимку. Коріна називає це дешевою версією кріотерапії, яка, за словами жінки, допомогла їй подолати проблему. (Проте нагадуємо, що апеляція до власного досвіду не є вагомим аргументом у науці. – прим. ред.)

Генеральний директор Twitter Джек Дорсі – теж біохакер. Щоб зупинити старіння та підвищити ефективність своєї праці, він виконує низку щоденних ритуалів: посидіти у домашній інфрачервоній сауні, потім – крижаній ванні, а далі – подолати вісім кілометрів пішки до роботи. Щоранку Дорсі випиває порцію сольового соку. Це вода, змішана з гімалайською сіллю та лимоном. А ще Джек практикує Віпассану (10 днів мовчання на рік в медитації) та інтервальне голодування у спільноті WeFast. 

З усього переліку ритуалів Дорсі науково доведений позитивний ефект на здоров’я має лише фізична активність. Фізичні навантаження можуть запобігти серцево-судинним захворюванням і знизити ризик передчасної смерті. Це було доведено в експерименті за участі 13 тисяч людей з 17 країн світу11.

Ці приклади чудово демонструють, як люди намагаються «хакнути» власне тіло. Проте твердження ентузіастів про хороше самопочуття не є доказом ефективності та дієвості. 

Шліфувальники

Шліфувальники – це підгрупа біохакерів, які імплантують мікросхеми у своє тіло. Імпланти дозволяють спрощувати багато процесів – від повсякденних дій (приміром, відкриття дверей без ключа) до медичних процедур (як-от щоденний підшкідний моніторинг рівня глюкози).

Наприклад, Тім Кеннон, засновник біохакерського стартапу з Піттсбурга Grindhouse Wetware, ще в 2013 році імплантував собі в передпліччя датчик, менший за кредитку, щоб моніторити температуру тіла. Цей чіп передає дані на смартфон Кеннона за допомогою Bluetooth. Якщо температура його тіла раптово підвищиться або впаде, смартфон автоматично викличе швидку допомогу. 

Масове чіпування вже теж не є фантастикою: вперше таку процедуру провів шведський інкубатор стартапів Epicenter у 2015 році.12 В експерименті взяли участь 150 добровольців. За допомогою імплантованої мікросхеми учасники експерименту мали змогу відкривати дверцята автомобілів, керувати принтерами чи купувати смузі. 

Ще один біохакер Золтван Інштан самотужки вмонтував під шкіру мікросхему. З її допомогою він може керувати своїм смарт-будинком: «Електронний замок на вхідних дверях мого будинку має сканер мікросхем. Мені зручно тепер займатися серфінгом і бігом – я не беру з собою ключів».

Більш сфокусоване на дослідженні здоров’я чіпування провела канадська компанія Three Square Market у 2017 році: 100 добровольцям вживили імпланти, які дозволяють їм спостерігати за показниками власного здоров’я13. Чіп розміром з рисове зернятко має вмонтовані GPS-маячки, які містять електронну історію хвороби і відстежують більшість життєво важливих показників (пульс, тиск, рівень глюкози тощо). Нещодавно FDA вперше в історії схвалило систему імплантів для постійного моніторингу рівня глюкози у людей з діабетом.

Паралельно працює колектив біохакерів з різних лабораторій світу Open Insulin Project. Його учасники хочуть створити дешевий аналог інсуліну, який не порушував би наявні патенти і був доступним для широкого загалу. Однак без ретельного доклінічного лабораторного аналізу препарату складно передбачити, яким чином він буде взаємодіяти з людським організмом. Власне, і на ринок його без таких випробувань теж не допустять.

Хакнути ДНК

Науковиця Дженіфер Дадна у виступі TEDx пояснила, як працює технологія редагування генів CRISPR, у відкриття якої вона зробила суттєвий вклад. Технологія заснована на механізмі, що лежить в основі того, як бактерія бореться з вірусними інфекціями. Частиною системи є фермент з назвою Cas9, який може розпізнати вірусну ДНК. Це схоже на перевірку тестів – правильно/неправильно. Фрагмент Cas9 виконує функцію пари «молекулярних ножиць», які можуть вирізати дві нитки ДНК у певному місці геному. Після цієї операції власні механізми клітини починають «ремонт» ДНК: додають або вилучають шматочки генетичного ланцюжка. Тобто виправляють «неправильну» ділянку. 

Дженіфер назвала CRISPR у бактерій «генетичною картою щеплень багатьох поколінь в одній клітині». Цей механізм нині випробовують в генній інженерії з метою лікування чи попередження мутацій та геномних захворювань. Наприклад, було проведене дослідження з використанням CRISPR для лікування синдрому Хатчінсона-Гілфорда (генетичне порушення, яке проявляється як прискорене старіння через мутацію генів) у мишей.14 

У 2017 році в Каліфорнії вчені вперше спробували редагувати ген всередині організму. Раніше науковці змінювали клітини в лабораторії, а потім ін’єкційно повертали їх пацієнтам. 44-річний Брайан Маде, який має метаболічне захворювання – синдром Хантера – погодився взяти участь в цьому експерименті. Маде отримав мільярди копій гена-коректора та генетичного інструменту, щоб вирізати фрагмент ДНК в точному місці.  Проте такий метод науковці не вважають панацеєю та дієвою терапією для усіх захворювань, адже результатів експерименту може не бути або відбудеться неконтрольована мутація, яка, можливо, спричинить нову проблему. 

Попри побоювання вчених, дехто випробовує нову технологію на собі. Біохакер Джозайя Зейнер з Окленда вважає, що кожен повинен розумітися на тому, як редагувати власний геном. З цією метою він опублікував інструкцію про те, як застосовувати технологію CRISPR в домашніх умовах.15 У 2017 році Зейнер в прямому ефірі з біотехнічної конференції – на очах майже 150 тисяч глядачів! – робив собі ін’єкції з ДНК-матеріалом, створеним за допомогою технології редагування генів CRISPR, щоб наростити м’язову масу. Але як завершився цей експеримент – невідомо. 

Зейнер здобув науковий ступінь доктора біофізики у 2006 році і працював з синтетичною біологією в NASA. Сам біохакер каже, що покинув цю роботу в 2015 році, бо йому було нудно. Зейнер заснував компанію The Odin, лабораторія та офіс якої облаштовані в гаражі. Він виробляє біохімічні комплекти для домашньої лабораторної генетичної інженерії і продає на власному сайті за ціною від 20 до майже 2 000 доларів за один набір. 

FDA опублікувало повідомлення про те, що продаж наборів для редагування генів для самостійного використання на людях порушує закон. Але Зейнер знехтував попередженням і далі продавав свої товари. Чотири місяці він перебував під слідством. Його звинувачували в практикуванні медицини без ліцензії. За це йому загрожувало ув’язнення до трьох років та штраф в розмірі 10 000 доларів. Але провадження закрили.

Кожен, хто вирішив удосконалити себе, щоб стати розумнішим, продуктивнішим і жити довше, повинен розуміти, що експерименти зі здоров’ям можуть мати ризики. Безліч методів, які застосовують біохакери, не мають доказової бази. Тому ці люди насправді випробовують їх і себе. Через те, що важко передбачити точний результат, їм доводиться контролювати і вимірювати якомога більше параметрів організму. І навіть якщо експеримент дає хороші результати, його ще потрібно підтвердити у дослідженнях з великою вибіркою. Але, можливо, результати цих авантюр допоможуть створити набір методів, які справді допомагають «хакнути» тіло і працюють для кожної конкретної людини?

Посилання:

  1. Що таке трансгуманізм
  2. Що станеться, якщо з'єднати кровоносні системи мишей
  3. Пітер Тіль інвестує в антивікову медицину
  4. Експеримент з переливання молодої крові
  5. Хто платив за переливання молодої крові
  6. Омолодження мишей
  7. Чому не варто купувати кров молодих людей
  8. Щури і голодування
  9. Переваги медитації
  10. Побічні дії медитації
  11. Користь фізичних навантажень
  12. Масове чіпування
  13. Як чіпували 100 добровольців
  14. Лікування генетичних хвороб у мишей
  15. Як редагувати гени в домашніх умовах

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі