ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Блог — 10.02.20
    ТЕКСТ: Євгенія Яблоновська-Грищенко
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська, Євгенія Яблоновська-Грищенко
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Слід і до звіра приведе

    Навколо нас повно інформації, яка у прямому сенсі лежить у нас під ногами, але залишається непомітною. Ми ходимо по книзі, котру не можемо прочитати через те, що не звертаємо на неї уваги. До цього ще додається незнання мови.

    Йдеться про мову слідів. Її досконало знали наші предки. Саме по слідах мисливці вистежували й досі вистежують звірів на полюванні. А козаки визначали, скільки пройшло ворогів, як вони озброєні, куди і в якому темпі вони йшли. Сучасні військові розвідники «читають» сліди не тільки людей, а й бойової техніки – зйомка з дрона покаже не все. Тож навички вистежування потрібні й сьогодні. Також розвідники вчаться заплутувати свої сліди так, щоб було неможливо не тільки визначити кількість людей у групі, а й взагалі простежити її маршрут.

     

    Для науковців сліди – справжня книга життя. Дослідники тваринної поведінки (Лев Капланов, Джой Адамсон та інші) могли тижнями ходити по слідах, з абсолютною достовірністю, наче по фотографіях, визначаючи, що робили звірі. Методики обліків тварин по слідах використовують у мисливських господарствах і заповідниках. Так визначають видовий склад і чисельність звірів, розміри територій, які належать окремому звіру чи зграї. За рештками здобичі вивчають раціон тварин.

     

    Сліди можна побачити біля дому, в лісі, в парку, на березі річки – де завгодно. Вони дозволяють дізнатися про те, що робили тварини, скільки їх було, коли вони перебували у певному місці. Вони дозволяють виявити присутність певних видів, побачити яких складно через їх нічний спосіб життя, потайливість, низьку чисельність.

    Кожен може й сам спробувати стати слідопитом, як герої Фенімора Купера або Сат-Ока. Для цього не потрібно нічого надзвичайного – проста уважність і вміння бачити.

    Поруч з нами

     

    Помітити сліди на снігу, сирій землі або вологому піску найлегше. Тому тренуватися читати сліди варто під час першого снігу.

     

    Насамперед привертають увагу сліди добре знайомих тварин, які ми постійно бачимо. Це свійські коти й собаки.

    Сліди кота на пухкому свіжому снігу

    Кіт залишає невеликий округлий слід. Подушечка має трикутний відбиток, а пальці округлі чотирикутні відбитки. Навколо цих відбитків можна побачити невелику заглибину у снігу, оскільки котяча лапка опушена. Кіт ховає кігті, тому відбитків немає.

    Свіжий слід собаки на снігу

    Розпізнати сліди собаки легко, коли це великі відбитки. Але якщо йдеться про породи, які більші за кота, треба звертати увагу на типові риси собачих слідів. Кігті собак залишають більш витягнуті відбитки. Інколи на свіжому снігу навіть у місті є сліди, подібні до собачих, але більш вузенькі й елегантні, з відбитками кігтиків двох внутрішніх пальців. Їх залишає непомітна для більшості жителів міста мешканка – лисиця, яка живе біля сміттєзвалищ, масивів гаражної забудови, неподалік від кварталів одноповерхових будинків.

     

    Тонкі ниточки дрібних слідів, де між відбитками лапок тягнеться смужка від хвоста, належать мишам і пацюкам.

     

    У місті безліч слідів птахів. Сліди синиць і горобців дрібні та завжди розташовані парами, оскільки ці птахи не ходять по землі, а стрибають. Це ознака птахів, що здебільшого живуть на деревах. Ті, які більше перебувають на землі, наприклад, сіра ворона, крокують.

    Свіжий слід сірої ворони на щільному вологому піску

    Ворона залишає сліди трьох пальців. Два з них наближені один до одного, один відставлений убік. А у голуба всі три пальці розташовані на приблизно однаковій відстані один від одного. Якщо годівницю на балконі припорошить снігом, ви побачите, хто навідувався до неї, поки нікого не було вдома. 

     

    У лісі й на річці

     

    Ви знайдете у лісі будь-якого звіра, якщо вам пощастить. Для цього поводьтеся обережно й ходіть тихо. Декого з нічних мешканців зустріти можна лише дивом. 

    Свіжі сліди козулі на снігу

    Сліди, які нагадують сердечко з двох половинок, належать козулі. 

    Слід оленя є більшим за слід козулі та має ширші половинки.

    Слід кабана на снігу

    Кабан залишає чотири чітких відбитки. Копитця розділені й направлені в різні боки, а не сходяться «сердечком».

    Слід задньої лапи борсука на снігу

    Борсук – обережний звір, і зустріти його можна рідко. А сліди його нічних мандрівок знайти легко. Відбитки лап досить широкі, з чіткими «пальчиками» і добре помітними кігтями. Хоч він лягає у сплячку на зиму, але під час довгих відлиг іноді виходить з нори, і тоді на снігу можна знайти його сліди.

    Розгорнутою книгою є й піщаний берег. Тут безліч слідів тварин, що мешкають коло води. Видра, бобер, ондатра… А ще більше пташиних відбитків. Водоплавних птахів впізнають за перетинками між пальцями.

    Слід крижня на вологому піску

    На сліду крижня видно задній кігтик, зміщений набік, а між пальцями є плавальна перетинка.

     

    Коли і що вони робили?

     

    Кожний слід – джерело інформації. За його формою, особливостями та розмірами. визначають вид, стать і вік тварини. Дитинчата мають менші сліди. Відбитки самок і самців також різні за розміром. Але перш ніж визначати розміри, слід пам’ятати, що на різних ґрунтах сліди однієї особини матимуть різний вигляд.

    Свіжі сліди сірої ворони на вологому та сухому піску

    Ось такі сліди залишає ворона на різних поверхнях. Її відбиток фаланг пальців і кігтів на щільному вологому піску – чіткий. Коли птаха зачіпляється кігтями, залишає подряпини. Сухий пісок не дає чіткої картини, слід має розмитий вигляд і здається більшим, ніж він є насправді.

     

    Свіжий і старіший (до півгодини) слід крижя неподалік води

    Також за відбитками визначають, коли тварини їх залишили. Свіжі сліди чітко окреслені, краї різкі, часточки ґрунту ще не засохли або не розповзлися через вологу. Старіші виглядають розмитими, їхні краї втрачають чіткість, на сухій поверхні – обсипаються.

    Сліди дають більше інформації, якщо розглядати не окремий відбиток, а доріжку слідів.

    Доріжка слідів собаки, що йшов вологим піском

    На фото доріжка слідів собаки, який ішов по піску. Відстань між лапами приблизно однакова. Якби він біг, сліди були б віддаленіші. 

     

    Сліди ворони, яка йшла (зліва) і стояла (справа)

    На фото зліва – доріжка слідів ворони, яка спокійно йшла по піску – її сліди чергуються. Справа сліди розташовані поруч – це означає, що ворона стояла. 

     

    Не просто відбиток

     

    Ми звикли називати слідами відбитки лап тварини чи ніг людини. Але про поведінку тварин свідчать не лише їхні сліди.

     

    У лісі часто бачать підстилки і листя, розкидані в боки. Такі пориї залишають різні тварини. За їхнім виглядом визначають, хто «попрацював».

    Пориї кабана

    Якщо підстилка неначе переорана на великих ділянках – це результат діяльності кабанів, які діставалися до цибулин рослин або жолудів.

     

    Пориї борсука

    Собаки та лисиці розкопують нірки дрібних тварин. Борсук вживає не тільки тваринну, а й рослинну їжу. Він також може «копати», тоді на свіжій землі видно відбитки широких лап. 

     

    Зовсім інше значення в «розкопок», зроблених козулею. Вона також дістається до їжі, коли розкидає підстилку. Є інші відбитки – місця відпочинку або сну. Від місць здобування поживи вони відрізняються наявністю шматків шерсті, що залишаються після того, як тварина полежала. Вони мають вигляд невеликої «пролисини», розкопаної до землі. На ній залишаються сліди копит, особливо, якщо тварину потурбували, коли вона ще тільки влаштовувалася на відпочинок.

    Мітки козулі – обдерта кора на молодому дереві

    Пакля шерсті на деревах і пошкодження кори – також сліди. Шерсть залишається там, де звір треться об дерева, почісуючись під час линяння. Подряпини тварина залишає цілком цілеспрямовано. Самець козуль мітить територію у такий спосіб. Він обдирає рогами стовбур молодого дерева, підламує гілки. 

    Те саме, до речі, робить і домашній кіт, коли дере кігтями диван або шафу. Ту саму функцію виконує і котяча сеча – самець маркує територію. Мітками слугують і купки екскрементів. Лисиці, видри та куниці залишають їх на помітних місцях.

     

    Мишачі підснігові ходи після танення снігу

     

    Коли тане сніг, в лісі або на галявинах можна побачити справжнісінькі мікроскопічні
    «ходи сполучень», які нагадують ті, що їх прокладають військові на укріплених позиціях. Це доріжки мишей, які вони проклали взимку, під снігом, щоб пересуватися
    максимально безпечно до їжі.

    Купи шишок біля дерева свідчать про те, що на ньому дятел влаштував свою «кузню», тобто тріщину, де зручно розмістити шишку, щоб видобути з неї насіння. Куди не подивишся – всюди можна побачити сліди діяльності наших непомітних сусідів, дізнатися, хто живе поруч з нами, що він робив, і коли.

     

    Наука читання слідів – цілий океан, тож у цьому дописі лише наведено окремі зразки
    того, що можна побачити, перші літери книги природи. Для тих, хто захоче дізнатися
    більше, інформацію легко можна знайти в інтернеті. Головне – навчитися не тільки дивитися, а й помічати і читати нескінченно мінливу книгу слідів.

    ТЕКСТ: Євгенія Яблоновська-Грищенко
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська, Євгенія Яблоновська-Грищенко