ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Медицина — 27.04.20
    ТЕКСТ: Віктор Досенко, Діана Сяркі
    Ілюстрації: Діана Безух
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Стрибок у небуття

    Інсульти – реальна загроза для кожного. Як розпізнати напад, чому він трапляється і до чого тут Володимир Вернадський?

    Про наукову кар’єру Володимира Вернадського говорять багато. Він сформулював головні принципи вчень про біосферу і ноосферу, заклав підвалини біогеохімії, геохімії, радіогеології, став першим президентом Академії Наук України. Та майже все життя він прожив у страху – повторити долю батька.

     

    Його батько Іван Васильович був професором політекономії та статистики, викладав в університеті Святого Володимира в Києві. Та його активна науково-викладацька діяльність перервалася після першого інсульту. Коли Володимир Вернадський навчався у випускному класі, стався другий критичний інсульт, який паралізував його батька. Пів року Володимир не відвідував заняття, бо доглядав за ним.

     

    Упродовж 68 років Володимир Вернадський вів щоденник. Останній запис він зробив 24 грудня 1944 року. Наступного дня у нього стався інсульт, а через 10 днів він помер. Трапилося те, чого так боявся український учений. Він повторив долю батька.

     

    Інсульт – реальна загроза для кожного. За даними Global Burden of Disease (GBD),1 2015 року в Україні зареєстровано понад 145 тисяч інсультів, серед яких понад 100 тисяч смертельних випадків. Інсульт посідає друге місце в переліку головних причин смерті в Україні після інфаркту міокарда.2 Поширеною причиною інсультів та інфарктів є атеросклероз – хронічне запальне ураження середніх і великих артерій. 

     

    Інсульт (з лат./укр. стрибок, сальто) – гостре порушення мозкового кровообігу, що спричиняє ушкодження тканин мозку і розлади його функцій. Саме пояснення, що таке інсульт, ніби натякає, що відбувається з людиною під час цієї хвороби. Хворий може стояти, розмовляти, добре себе почувати, та раптом він робить сальто, такий собі стрибок у небуття, і непритомніє.

     

    Визначити, до якого класу хвороб належить інсульт, не так легко. З одного боку, це серцево-судинне захворювання, оскільки в основі патології – ушкодження судинної стінки. З іншого боку, інсульти розглядають як нервові захворювання. Адже після порушення мозкового кровообігу порушується робота нервової системи: сприйняття, обробки інформації та сигналізації (відповіді на інформацію). Які нейрони починають відмирати, такі й функції випадають. Проте через інсульт страждають усі функції нервової системи. Адже пошкодилася одна функція – перестають функціонувати й інші. Тому лікування інсультів у неврологічних клініках цілком обґрунтовано.

     

    FAST: розпізнавай і реагуй

     

    Уявімо, що у нас є машина часу і ми хочемо повернутися в минуле, щоб спробувати врятувати Володимира Вернадського. Як ми б дізналися, що в нього інсульт? Використали б принцип FAST (face – обличчя, arms – руки, speech – мова, time – час).  

     

    Володимир не зміг би усміхнутися. Найімовірніше, у нього опустилися б кутики губ. Також у нього могли б повиснути верхня або нижня кінцівки. Він не зміг би підняти вгору руку, або вона була б слабкою і не ворушилася б. Учений не зміг би нормально говорити. Вимова стала б нерозбірливою, наче під час алкогольного сп’яніння. Ось тут час і відіграє ключову роль. Що швидше ви викликали б швидку допомогу, то більше шансів було б у Володимира уникнути важких ускладнень крововиливу у мозок.

     

    Для успішного лікування інсультів головного мозку важливо вчасно привезти пацієнта у клініку. Оптимальний проміжок часу, протягом якого терапевтичні заходи матимуть найвищий ефект, – близько 4,5 годин.

     

    Різновиди інсульту

     

    Інсульти поділяються на два основні типи: геморагічний (відбувається крововилив у мозок унаслідок розриву судини під дією високого артеріального тиску) або ішемічний (артерії, що постачають кров у мозок, звужуються або закупорюються тромбом). Переважають ішемічні інсульти – 88%, інші 12% – геморагічні.8 

     

    Ішемічні інсульти також поділяються на підтипи відповідно до джерела ураження. Їхня значна частина розвивається без чіткої причини, тому їх називають криптогенними (30%). Це досить загадкове захворювання. Лікарі не знаходять атеросклеротичної бляшкиАтеросклеротичні (холестеринові) бляшки виникають, коли ущільнюється артеріальна стінка внаслідок розростання сполучної тканини через відкладення жовтої жирової речовини. Ці бляшки зменшують прохідність судин і стають джерелом запалення., тромбуТромб – згусток крові, що утворюється у кровоносних судинах унаслідок патологічних змін стінок судин або змін властивостей крові., а інсульт є. Якщо внаслідок інсульту уражаються дрібні судини головного мозку й утворюються дрібні порожнини (лакуни), цей підтип називають лакунарним (25%). Коли ж уражаються великі судини головного мозку, то ми маємо справу з атеросклеротичним інсультом (20%). Окремий підтип інсульту – кардіогенна емболія (20%). Тромб, що утворився в серці або аорті, з потоком крові досягає головного мозку і закупорює кровотік до нього.

     

    Чи не найбільше науковці вивчають спадкові та набуті форми лакунарних інсультів. Вони можуть почати проявлятися в підлітковому віці як звичайна мігрень. Після 30 років з’являються перепади настрою і трапляються лакунарні інсульти. Після 50 років починається судинна деменція – порушення когнітивних функцій після ураження судин мозку. Деменція впливає на мислення, поведінку, пам’ять, інтелект. 

     

    Наслідки будь-якого інсульту руйнівні. Через порушення кровообігу нейрони у ділянці мозку, що перестала отримувати кисень, відмирають і вже не можуть виконувати свої функції. Внаслідок цього розвиваються порушення мовлення, свідомості, координації рухів, зору, чутливості, паралічі.

     

    Як вмирають нейрони

     

    Головною причиною ураження нейронів під час інсульту головного мозку є ексайтотоксичність («збуджувальна токсичність»). Через цей внутрішньоклітинний процес вмирає більше нейронів, ніж від нестачі кисню. Йдеться про надлишок збуджувальних нейромедіаторів у тканинах мозку після ішеміїІшемія – зниження чи повне припинення кровопостачання у тканинах, що призводить до нестачі кисню і глюкози, необхідних для клітинного метаболізму..

     

    Основну роль у цьому відіграє збуджувальний нейромедіатор – глутамат. Під час ішемії гине певна кількість нейронів, і глутамат з відмерлих клітин сполучається з NMDA-рецепторомNMDA-рецептор — рецептор глутамату, що активується N-метил-D-аспартатом. Цей процес грає ключову роль в синаптичній пластичності, а отже і в процесах навчання і пам’яті. не в синапсах, як зазвичай, а екстрасинпатично. Дослідження австралійських вчених 2016 року3 показали, що такий процес призводить до надлишкового накопичення в клітинах Ca2+, що руйнує внутрішньоклітинні білки, а також до запуску процесів зчитування генів, які спонукають нейрони до самознищення.

     

    Вплив на ексайтотоксичність – один із підходів до лікування інсультів. Речовини, які блокують діяльність нейромедіатора глутамату, зменшують ураження нервових клітин мозку.

     

    Слухай свій природний годинник

     

    Найчастіше інсульт трапляється з 6 до 12 ранку. У нас дуже чіткий еволюційно налаштований внутрішній годинник. Спроби жити, як Євгеній Онєгін, – вночі гуляти, а зранку спати, – призводить до розвитку багатьох захворювань, зокрема й інсульту.

     

    Наш годинник працює так. О шостій годині ранку підвищується артеріальний тиск. Через годину припиняється утворення серотоніну, який слугує природним щитом для організму. О пів на дев’яту починаються рухи кишківника, виділяється найбільше тестостерону. В обідній час найкращі координація і реакція. Після шостої спостерігаємо найвищий рівень тиску і найвищу температуру. О дев’ятій годині починає утворюватися мелатонін, незалежно від того, у барі ви чи в ліжку. Бо вже темно, штучне світло буде лише погіршувати секрецію мелатоніну. О пів на одинадцяту пригнічуються рухи кишківника, тому за нічні візити на кухню кишківник вам не подякує. О другій годині ночі починається найглибший сон, поступово знижується температура тіла. І так о шостій годині ранку запускається активація всіх процесів. І якраз у цей період може статися інсульт.

     

    У 2013 році в Frontiers in Psychology опублікували оглядову статтю4 про те, що токсичність глутамату, який виділяється під час ішемії мозку, залежить від часу. У людському організмі за активацію циркадних ритмів відповідають п’ять основних генів: Per (Period), Tim (Timeless), Cry (Cryptochrome), Clock (Circadian Locomotor Output Cycles Kaput) and Bmal1 (Brain Muscle ARNT-Like 1; ARNT = Aryl hydrocarbon Receptor Nuclear Translocator). Коли в цих генах виникають мутації, запускаються патологічні механізми, які збільшують ризики інсульту. Під впливом світла через захисні механізми нейронів глутамат не може проявити свій токсичний ефект. Тоді як до 12 години дня світла мало й ексайтотоксичність активніша.

     

    Береженого наука береже

     

    Профілактика інсультів насамперед полягає в униканні факторів ризику. Згідно з міжнародними дослідженнями Interstroke 2016 року,5 у країнах Центральної та Східної Європи факторами ризику є високий рівень холестерину (до 50%), гіпертонія (понад 40%), неправильне харчування (понад 25%), хвороби серця (близько 20%), недостатня фізична активність (майже 20%), психосоціальні причини (до 15%), куріння (майже 15%), цукровий діабет (понад 5%), ожиріння (до 5%), зловживання алкоголем (до 5%). Проте існують два фактори ризику інсультів, позбутися яких неможливо: вік (від 55 років) і спадковість.

     

    Профілактика передбачає не так медикаментозне лікування, як зміну способу життя. Людям, особливо старшого віку, потрібно регулярно проходити профілактичний огляд у невролога. Для попередження інсульту постійно контролюйте тиск, перестаньте курити та зловживати алкоголем, займіться фізичними вправами (понад 150 хв на тиждень), підтримуйте нормальну вагу, уникайте стресових ситуацій і правильно харчуйтеся. Наприклад, у певних продуктах містяться антиоксидантиАнтиоксиданти – природні або штучно синтезовані речовини, що сповільнюють чи припиняють небажані процеси окиснення, зокрема старіння. кверцетин і резвератрол, які знижують ризики інсультів. Кверцетин – антиоксидант рослинного походження, який має протинабряковий, спазмолітичний, протизапальний ефекти. Його найбільше в рослинах переважно червоного кольору: в яблуках, цибулі (особливо червоній), перці, часнику, червоному винограді, вишнях, томатах, броколі, малині, чорниці, журавлині, червоному вині та в інших харчових продуктах. Подібні функції має антиоксидант резвератрол, який міститься також у винограді й червоному вині. 

     

    Щоб привернути увагу до інсультів, Всесвітня організація боротьби з інсультом заснувала день боротьби з інсультом – 29 жовтня. Не залишилася осторонь і Україна. Згідно з Законом «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», лікування інсульту визначено пріоритетним. На всіх рівнях медичної допомоги починає працювати програма медичних гарантій. В Україні медичні послуги з інсультної допомоги потребують серйозного реформування та вдосконалення, як у сфері технологізації, облаштування інсультних центрів, так і підготовки кадрів і підвищення обізнаності населення.

     

    Під час прес-конференції у 2018 році, присвяченій Всесвітньому дню боротьби з інсультами, президент Української асоціації боротьби з інсультом Микола Поліщук зазначив, що половина українців не знає жодного прояву інсульту.7 У межах інформаційної кампанії 29 жовтня 2018 року у Києві стартувала просвітницька кампанія «Впізнай інсульт». На станції метро «Золоті Ворота» влаштували театральну постановку, в якій актори в образах пам’ятників Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Григорію Сковороді навчали перехожих розпізнавати перші ознаки інсульту.

     

    Можливо, якби Володимир Вернадський знав те, що тепер знаєте ви, він міг би прожити довше. Профілактика та вчасне лікування допомагає уникнути важких ускладнень після хвороби або й попередити її. Тому не потрібно боятися інсультів. Знання – наша сила.

    ТЕКСТ: Віктор Досенко, Діана Сяркі
    Ілюстрації: Діана Безух
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?