Стаття Суспільство — 08 лютого, 2019

Та мені покер

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Іра Донська

Гра, яка здається легкою і обіцяє мільйони виграшу, найкраще вдається математикам, які намагаються мінімізувати вплив удачі на перемогу.

Коли ви уявлятимете собі покер, знайте: покер в гуртожитках, де жили мої приятелі та я, брутально відрізняється від покеру у стереотипному сприйнятті. Замість фраків і вечірніх суконь – шорти і майки. Замість приглушеного світла – миготіння монітора, замість спеціального сукна – вбого оформлений графічний інтерфейс програми у веб-оглядачі. Замість дорогого алкоголю – вчорашні пельмені і, якщо пощастить, чай, що від кількості заварювань перестав бути чорним.

То був простий, прозаїчний, дещо безглуздий покер з паралельної реальності. Гра поглинала своїх адептів та їхній час. Вона давала можливість людям з технічним складом розуму, яким із самого дитинства розповідали, що їм доведеться працювати на заводі або в лабораторії, використати здібності власного мозку з користю для себе. Але чому таким популярним став саме покер, а не яка-небудь інша азартна гра?

Виявилось, що зовні покер – неймовірно простий. Проте надзвичайно глибокий і повний хитрощів, якщо розібратися детальніше. Базові правила дуже легкі. Саме тому новачки вже через кілька годин вважають, що доволі непогано розуміють гру. А для професіоналів ця позірна простота, що вводить гравців в оману та дає фальшиве відчуття впевненості у власних силах, і є ключем для отримання легких грошей.

Коли ви граєте у преферанс, або, наприклад, в баскетбол, вам не потрібно багато часу, щоби зрозуміти, що досвідчені гравці вас легко обігрують. Ви або кидаєте свій задум, або тренуєтеся ще завзятіше, щоби досягти потрібного рівня. Інша справа з покером. Погані гравці повертаються і повертаються до гри, а програвши свої гроші, звинувачують фортуну. Стереотипне уявлення про покер як про гру на удачу тільки допомагає професіоналам. Водночас дійсно хороші гравці знаходяться в постійній конфронтації з удачею, віддаючи всі сили на зменшення її впливу на фінальний результат.

Це може здатися дивним, але не всі розуміли, що ціль гри в покер завжди одна: з кожного поставленого долара мати щось більше за долар.

Успішність у грі не обумовлювалась винятково технічною стороною підготовки. Вона залежала від чіткого розумінням мети. Періодом, коли люди в Америці чи в інших розвинених країнах грали тільки для розваги, можна і треба було користуватися.

Щоби бути успішним в цій грі (незалежно від того, з ким, де і коли ви граєте), потрібно бути холоднокровним, відкинути емоції та слідкувати лише за тим, який прибуток ви матимете зі свого одного долара. Звичайно, мова не йшла про те, щоби вигравати все і завжди. Це неможливо за будь-яких умов. Утім, відсутність в покері людей на кшталт Федерера чи Мессі, які вигравали б усі турніри поспіль, означає, що удача все ж таки має вагу. Проте зазвичай кількість хороших і поганих комбінацій карт на одного гравця однакова, і вміння діяти так, щоби мінімізувати втрати на поганих комбінаціях, втрачаючи максимум вашу анте (обов’язкова ставка), і максимізувати на хороших – це та стратегія, що підносила гравців простих до пантеону гравців елітних.

Якщо коротко, покер – це гра з картами, де метою є виграти якомога більше грошей, побудувавши найкращу комбінацію з карт на руках та на столі. Є різні види покеру, які відрізняються кількістю карт на руках у гравців, кількістю відкритих карт, лімітами ставок та іншими нюансами. Наприклад, в Техаському холдемі у гравців по дві закриті карти на руках і три спільні на столі. Далі, за кожним раундом торгів, відкриваються ще дві карти на столі, після чого переможець забирає банк.

Як я вже згадував, правила справді дуже прості. Складнощі починаються одразу після того, як ви зіграли кілька партій: будь-який поважний сайт для гри в покер одразу класифікує вас в одну з чотирьох груп гравців за вашою стратегією гри. Ці групи описуються комбінацією двох показників: пасивний (тут і далі – від англ. passive) чи агресивний (aggressive) і тайтовий (консервативний – tight) чи лузовий (вільний – loose). Опис вашого стилю залежатиме від того, наскільки часто ви граєте (кладете в банк хоча б якісь гроші), підіймаєте ставки чи просто робите кол – підтвердження піднятої до вас ставки.

Наприклад, тайтово-пасивні гравці грають тільки тоді, коли впевнені в своїх картах, нечасто піднімають ставки. Тайтово-агресивний стиль довгий час вважався еталоном виграшних стратегій, а от лузово-агресивний часто був переможною стратегією топ-гравців на наймасштабніших чемпіонатах. Та щоб нею користуватися, потрібно вміти грати дійсно добре, адже ризики, пов’язані з цією стратегією, новачки просто не зможуть собі дозволити. Гаразд, ви зрозуміли свою гру і виділили ту поведінку, яка вас влаштовує.

Ключове поняття для розуміння ефективності своєї стратегії – це математичне сподівання виграшу. Та сама «маржа», яку виграє вам ваш долар. У покері це не проста операція підрахунку ймовірності виграшу, помножена на величину виграшу. Тут виникають ускладнення з підрахунком, оскільки дії гравців, що сидять за столом до вас і після вас, також впливають на кінцевий результат.

Різницю можна пояснити в такий спосіб. Уявіть, що за столом сидите ви і ще кілька людей. Припустимо, що людина перед вами підняла ставку, маючи з врахуванням флопа (перші три відкриті карти на столі) дві пари (цього не можна знати точно, але це ваше припущення). Ви маєте флеш (п’ять карт однієї масті) уже зараз і можете підняти власну ставку. Але тоді люди після вас зрозуміють, що ви маєте хорошу комбінацію, і скинуть свої карти.

Більше того, коли черга дійде до гравця, який був перед вами, він теж може карти скинути. Формально ви будете у виграші і в цьому випадку, але якщо ви зробите кол , то матимете змогу виграти більший банк (з урахуванням ймовірностей існування кращих комбінацій карт на руках інших гравців). Проте, як бачите, дуже багато залежить від невідомих для вас карт на руках у інших. Ви ніколи не знатимете їх напевно, але ви можете оцінити ймовірність наявності тієї чи іншої комбінації в окремо взятої людини, враховуючи багато чинників (вже відкриті карти флопа , позицію гравця відносно того, хто здає, його стиль гри тощо). В оффлайн-покері механіка знаходиться десь на межі математики і психології. В онлайн-грі зазвичай доступна статистика гравця в інших турнірах, його загальні показники та інші цікаві речі, що можуть слугувати підказками.

Інакше кажучи, ми не можемо розрахувати наше математичне сподівання точно, адже покер є грою з неповною інформацією. Фундаментальна теорема покеру, авторство якої приписують Девіду Скланскі, каже про те, що кожного разу, коли ваші дії відрізняються від тих, які ви б робили, маючи відкритими всі карти суперників, ви втрачаєте. І навпаки, якщо ваші дії точно повторюють ті, які б ви здійснювали, спостерігаючи всю картину цілісно, ви здобуваєте. Те ж саме стосується вашого опонента. Теорема цікава тим, що стверджує: ваш суперник може виграти банк навіть тоді, коли гратиме хибно. Та, граючи правильно, він міг би виграти більше, а ви, відповідно, могли би втратити більше. Тож ви, програвши, все одно виграли. З цієї ж теореми можна взяти той факт, що одним зі шляхів до виграшу є дії, спрямовані на хибне розуміння опонентами ваших карт.

Підрахунокаутів (карти, які роблять ваш набір карт виграшним і які ще мають вийти на стіл) є основою гри (принаймні щоби не виглядати пітекантропом на фоні poker sapiens). Як цей підрахунок здійснювати? Уявіть, що у вас на руках A♣ K♣, а в суперника – J♦ 9♦. З відкритими картами T♠ J♣ 3♣ на столі. Скільки аутів у вас? Ваші дві карти вищі за валет суперника, тому будь-який туз чи король (або два тузи чи королі) робить вас переможцем. Також будь-яка з чотирьох дам допоможе вам зі стрітом (карти різних мастей в порядку їх значимості), а також 9 різних карт трефової масті, що доповнять вам флеш . Ви не можете порахувати трефову даму двічі, тож ваших аутів 18. У двох картах, які ще залишилось показати, ваші шанси на виграш дуже непогані. Не забудьте, щойно вийде четверта карта на стіл, кількість ваших аутів (тобто ймовірність виграти) може змінитися кардинально.

Також обов’язково потрібно звернути увагу на показник шансів на банк pot odds. Формально це відношення суми, яку треба докласти, щоби залишитися в грі, до загальної суми в банку. Наприклад, якщо в банку $100 і, щоб залишитися в грі, потрібно докласти 10, то шанси на банк становлять 10 до 1. Цю величину порівнюють з імовірністю виграти банк, враховуючи комбінації карт, і роблять висновок, чи варто взагалі грати далі. Ось вам ситуація і правильний підхід.

Нехай ви маєте хороші карти і розцінюєте свої шанси на виграш як 1 до 5. У банку вже є 140 доларів, і вам потрібно поставити ще 20, тобто ваші шанси на банк – 1 до 7. З цієї точки зору потрібно продовжувати грати, тримаючи в пам’яті останню карту, яка ще має бути відкрита всім. Проте карта, яка має вам дати перевагу, може дати ще більшу перевагу вашому супернику – вам потрібна карта для двох пар (дві карти одного значення та дві інші карти одного значення), проте вона, наприклад, дає фулл хаус (три карти одного значення та дві інші карти одного значення) вашому супернику. Ви теж можете прикинути цю ймовірність, нехай вона буде дорівнювати 30%. Тепер – проста математика. 1-до-5 співставні з ймовірністю виграти 1:(1+5) = 16.6 %. Проте з них ви виграєте лише в 100%-30% = 70% випадків. Це, відповідно до закону про множення вірогідностей, означає, що ваші шанси тепер – 16.6 %*0.7 = 11.6 %. Порівнюємо з шансами на банк – 1:(1+7) = 12.5 %. Раптом бачимо, що гра того не варта.

Покер в останні роки став середовищем з високою конкуренцією, і підтримувати стабільний заробіток стало важче. Тому більшість гравців зараз працюють на звичайних роботах зі звичайною зарплатнею.

Ми трохи зачепили тему поведінки гравця за столом: йдеться про колрейз (підняття ставок) та пас (відмова гравця від подальшої боротьби за банк). І навіть пояснили, що правильний і вчасний вихід з гри часто рятує вас від невиправданих ризиків і втрати грошей, які ви так давно збираєте на омріяну машину. Та щоби підвищити ваші шанси все таки опинитися в салоні автовиробника, спробуємо розібратися, коли варто підтвердити ставку, а коли – підняти. Порада номер «раз»: виходьте з вибраної вами поведінки гри – пасивної чи агресивної, а також з поведінки гри суперників. Порада номер два: для блефу та напівблефу (коли ваші карти мають схожу з картами суперника ймовірність виграшу), краще ставку підіймати. Це може налякати суперника, який не впевнений у своїх картах. Підтвердження ставок зазвичай робиться для того, щоб обмежити можливі втрати і отримати доступ до карт, які ще мають бути показані, адже це не дасть можливості супернику ще раз підняти ставку.

Так сталося, що, маючи базові знання з підрахунків аутів , шансів на банк та поведінки за столом, ви можете досить легко вигравати гроші в покер. Врешті сталося те, що і мало би статися з грою, яка почала давати  можливість прибутку, – її почали аналізувати дуже прискіпливо. Розглядаються десятки й сотні варіантів карт на руках та на столі, пишуться великі манускрипти на тему того, як грати в кожній конкретній ситуації. Поки ви не спробували це самі й не зрозуміли детально, як це працює, доти все це має невеликий сенс. А фінальним акордом вже опісля має бути одна фундаментальна система, що даватиме максимальний стабільний виграш на один долар. Система.

У 2006-му вийшов досить посередній фільм, знятий, як завжди, «на основі реальних подій». Він називається «21» і розповідає про студента Массачусетського технологічного інституту, який літає до Лас-Вегасу грати в блекджек (ох, добре, що тільки в блекджек) і намагається виграти гроші на подальше навчання. Важливими в цьому фільмі є кілька речей. Перша – представлення парадокса Монті Голла, який показує, що холодний розрахунок веде до перемоги частіше, ніж це роблять емоції. Друга – це те, що, маючи гроші, ти можеш бути тим, ким хочеш. Я згадую це не просто так. Емоційні гравці рано чи пізно провалювалися. Навіть маючи збалансовану систему (адже її потрібно дотримуватися до кінця). Не можна думати, що «я зараз відіграюсь» і терміново йти в all-in (коли гравець ставить в центр стола усі фішки або гроші), незважаючи на здоровий глузд.

Бути емоційним в ситуаціях, де все може вирішувати удача, – собі дорожче, та й холоднокровність приносила гроші, до того ж гроші непогані. Можливість бути ким завгодно з грошима, які давав блекджек, є рушійною силою для того, щоби продовжувати знову і знову вставати о 4-ій ранку, щоби синхронізуватися з іншим часом, щоби пропускати пари і провалювати іспити. Хлопці знають, що всього за гроші не купиш, проте хочуть це перевірити. Вони випробовують світ і себе на міцність і час від часу навіть виходять переможцями. Більшість таких індивідуальних історій не покажуть на сайтах з новинами, їх не опишуть в журналах, може, про них навіть і говорити не будуть. Тому що ці історії не були типовими історіями успіху.

Існує поняття «статистична помилка того, хто вижив». Цей феномен полягає в тому, що часто ви бачите лише вибірку, обмежену винятково хорошими або поганими результатами, і, не врахувавши решти для розуміння повної картини, формуєте хибну статистику. Тому складається викривлене враження, що всі новобудови не добудовуються і власники обманюють вкладників, що у ваших друзів у соцмережах все завжди дуже добре і що гравці в покер завжди дуже успішні.

Насправді, досягнення високого результату у цій сфері є явищем рідкісним і таким, що потребує багатьох зусиль і ризиків. Виграш в покер – це, як ви розумієте, не такі легкі гроші, як може здатися в кіно. У книзі «Кванти» Скотта Паттерсона добре простежується справжня реальність: спочатку людина надзвичайно добре вчить математику та статистику, потім багато практикується, стає членом покерної богеми і аж потім починає торгувати акціями і перетворюється на акулу фондового ринку.

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі