Стаття Технології — 12 березня, 2020

У пошуках даних

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Віолетта Яценко

Добре подумайте перед тим, як зіграти в улюблену гру на фейсбуці. Адже поки ви гаєте час, ваші дані вже «зливають» третім сторонам. Та чи можна це виправити?

Коли фейсбук стає фейспалмом

Буває, сидите дорогою на роботу у фейсбуці, гортаєте стрічку, і тут з’являється думка: «Може, в судоку пограти?». Переходите у фейсбуці у розділ «Ігри», вводите слово «судоку» і починаєте грати. Тим часом фейсбук передає розробникам гри ваші ім’я, пошту, IP-адресу, фото, список друзів і їхніх друзів, які теж використовуються цей додаток, геолокацію, а також коли та з чого ви заходите в цю гру. Одним розробникам більше інформації, іншим – менше. Залежить від того, збір яких персональних даних є в політиці конфіденційності гри.

Ви починаєте передавати розробникам судоку інформацію про себе, щойно натискаєте у вікні гри кнопку «Грати». У кращому разі перед цим ви прочитаєте примітку: «Друзі, контакти й інші люди, з якими ви граєте, зможуть бачити вашу ігрову активність. Гра отримає доступ до вашої публічної інформації та списку знайомих, які теж грають у цю гру». Та в цій примітці не зазначається, що побачити повний список даних, які збирає гра, можна в політиці конфіденційності. То чи варто передати грі стільки персональних даних? Отриману інформацію розробники можуть використовувати роками, поки ви не обмежите їм доступ у налаштуваннях свого профілю. (Для цього у фейсбуці перейдіть у вкладку «Налаштування», оберіть «Моментальні ігри» і почистіть інформацію про вашу діяльність.)

Передавати персональні дані розробникам ігор чи ні – вибір кожного. Але щоб його робити, користувач повинен бути поінформованим і мати можливість відмовитися від надання персональної інформації. Втім, соціальні мережі зазвичай вимагають від нас надання тих чи тих даних. А якщо від передання деякої інформації можна відмовитися, то зробити це непросто: потрібні спеціальні знання і час. 

До того ж люди рідко читають політику конфіденційності й розуміються на механізмах використання і захисту персональних даних. Згідно з даними дослідницького центру Pew, у 2018 році 74% опитаних американців не знали, що фейсбук аналізує їхню поведінку і створює списки категорій та інтересів для персоналізації реклами.1 Щоб уникнути необізнаності, потрібно більше говорити про приватність, вимагати від компаній захисту персональних даних й відстежувати цей процес, долучати державне регулювання. Бо від поширення персональної інформації нам складно відмовитися. Ми хочемо якісних продуктів та послуг, а до них часто можна отримати доступ, лише поділившись інформацією.

Безкоштовний сир тільки в мишоловці

Щохвилини 400 нових користувачів реєструються на фейсбуці.2 Для порівняння, за цей час народжується 259 дітей.3 Наприкінці 2019 року кількість користувачів фейсбуку досягла 2,5 мільярда людей, серед них 18,4 мільйона українців.4 За 2019 рік соцмережа заробила 70,7 мільярда доларів, зокрема 69,6 мільярда – від реклами. (Іншим джерелом прибутків є платежі, які соцмережа отримує за використання розробниками платіжної інфраструктури фейсбуку.) За даними 2018 року, більш ніж половина користувачів (57%) визнають вплив соцмереж на їхні рішення про купівлю товарів, з них 44% користуються фейсбуком5.  Тож ця мережа стала головним рекламним майданчиком для бізнесів. Понад п’ять мільйонів компаній використовують фейсбук для споживачів.

Якщо ви читаєте статтю на сайті, де є опції «уподобати» (Like), «поділитися» (Share), фейсбук отримає інформацію про те, що ви переглядали цю сторінку. Якщо ви авторизуєтеся в додатках або на сайтах через фейсбук, соцмережа також зафіксує вашу поведінку, а ці додатки або сайти отримають доступ до вашого профілю.

Така ціна за безкоштовне використання цієї соцмережі. Фейсбук не продає дані користувачів, але надає до них доступ третім сторонам – компаніям і організаціям, які користуються інструментами фейсбука для бізнесу. За допомогою цих інструментів компанії можуть інтегрувати свої продукти й сервіси з фейсбуком, аналізувати їхню роботу, збільшувати охоплення і показувати таргетовану рекламу. Серед них – , , соціальні плагіни (кнопки «Уподобати» і «Поділитися») і .

Це відбувається так. Завдяки так званій активності користувачів поза фейсбуком () мережа отримує від третіх сторін характеристики аудиторії, якій потрібно показати рекламу. Фейсбук співставляє ці характеристики з акаунтами. У разі збігу – показує цим користувачам таргетовану рекламу. Наприклад, львів’янка Аня цікавиться технологіями, вивчає програмування в університеті. Коли вона купує ноутбук в інтернет-магазині, компанія передає фейсбуку інформацію про її дії. Соцмережа зберігає ці дані в акаунті дівчини. Дії записані так: «Відвідування сайту з продажу електроніки» і «Здійснення покупки». Після цього Аня бачить у фейсбуці рекламу про те, що в неї є знижка 10% на наступну покупку в цьому інтернет-магазині.

Рекламодавці не знатимуть, що саме Аня бачила рекламу. За умовами конфіденційності, фейсбук не розкриває особистість користувача. Треті сторони передають інформацію про поведінку споживачів, а не конкретних людей, фейсбук, своєю чергою, надає загальну звітність. Так, соцмережа розповість, що у Львові 50 студенток, які цікавляться технологіями, переглянули рекламу про ноутбук. Проте фейсбук не називатиме їхні імена й електронні адреси.

Проте особистість легко встановити. Учені з Прістона виявили, що сторонні трекери можуть збирати персональні дані користувачів, коли ті входять на сайт через фейсбук.6 Так, скрипт на музичному сайті Bandsintown дозволяв будь-яким сайтам, що користувалися рекламною платформою Amplified advertising, ідентифікувати користувачів за їхніми акаунтами у фейсбуці. Коли користувач проглядав цей сайт, рекламний скрипт Amplified advertising вбудовував невидимий iframe, який підключався до додатка Bandsintown Facebook. Використовуючи аутентифікації, скрипт отримував ідентифікатор користувача фейсбуку і передавав Bandsintown.

Поверни контроль

У таких умовах використання персональних даних користувачі дедалі більше хвилюються про приватність. Після три мільйони людей видалили свої профілі з фейсбуку.7 Тож соцмережа почала працювати над захистом інформації користувачів. Зокрема, запустила новий інструмент Off-Facebook Activity. Він показує, які компанії надають фейсбуку інформацію про вашу діяльність. Тепер можна очистити історію або налаштувати майбутню взаємодію з компаніями (зупинити або обмежити). Для цього треба перейти до розділу «Налаштування», обрати поле «Ваша інформація на фейсбук», знайти пункт «Дії поза фейсбуком» і налаштувати передачу даних. 

Та після цього ви не перестанете бачити рекламу. Вона буде, просто менш персоналізована. Це також не означає, що фейсбук видалить з вашого профілю інформацію про активність поза фейсбуком. Соцмережа або треті сторони будуть її використовувати й надалі, але без прив’язки до профілю. 

Видаляти чи не видаляти – ось питання

Припустімо, що ми вже контролюємо інформацію, до якої надаємо доступ фейсбуку. Та крім інформації, яку ми даємо фейсбуку, є ще дані, які мережа отримує через інших людей. І контролювати її неможливо. Видалити профіль, попросити всіх друзів не поширювати ваші контакти й не відмічати вас у постах – частина справи. Ви все одно не застраховані від того, що одного дня фейсбук може запропонувати вам у друзі пацієнта вашого сусіда-лікаря.

Так трапилося з психіатринею Лізою, яка розповіла свою історію журналістці Fusion Кашмір Гілл. Вона рідко користувалася фейсбуком, переважно для реєстрації участі в подіях. Та влітку 2015 року Ліза дізналася від пацієнтів, що соцмережа почала рекомендувати їх одне одному як «людей, яких вони можуть знати». Попри всі правила конфіденційності медичної практики. Ліза не розуміла, як це могло трапитись. Пацієнти не знали одне одного. Вона не додавала їх у друзі, не переглядала їхні профілі, не синхронізувала мобільні контакти з соцмережею. Та це не завадило фейсбуку запропонувати у друзі одній пацієнтці іншого підопічного Лізи, якого ця пацієнтка бачила якось у ліфті. 

Точно сказати, який саме алгоритм спрацював, складно. Та психіатриня підозрює, що це трапилось унаслідок того, що вона заходила в мережу з робочого комп’ютера. Тож фейсбук міг вирішити, що вона і пацієнти пов’язані через неодноразові перебування в одному приміщенні. Відтоді Ліза рекомендує своїм пацієнтам не заходити в соцмережі в лікарнях та інших «чутливих» місцях.

Щоб захистити користувачів, у 2018 році Європейська спільнота прийняла Загальний регламент ЄС щодо захисту персональних даних. Відповідно до нього вводяться нові принципи використання персональних даних, впроваджуються значні штрафи за недотримання норм регламенту (4% від річного обороту або 20 мільйонів євро). До того ж регламент розширює права користувачів щодо контролю за використанням їхніх даних. Тепер користувачі мають права на отримання інформації про використання персональних даних, на обмеження обробки і на видалення даних.

Так, інструменти для захисту своїх даних є. Але коли наступного разу вам захочеться пограти в судоку, синхронізувати список контактів з фейсбуком, відмітити у публікації того, хто навіть не сидить у соцмережі, подумайте. Ваші дії впливають на інших. І навпаки. Ви, може, навіть ніколи не реєструвались у фейсбуці, та якщо ваш знайомий синхронізував мобільні контакти з соцмережею, то і ваші контакти збереглися в базі даних.

Посилання:

  1. Дослідження «Алгоритми у фейсбуці та персональні дані»
  2. Поточна статистика про фейсбук
  3. Світовий індекс народжуваності
  4. Статистика: фейсбук в Україні
  5. Корисна статистика про фейсбук у 2018 році
  6. Крадіжки даних
  7. Втрати фейсбуку після скандалу з Cambridge Analitica
  8. Загальний регламент захисту даних

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі