ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Людина — 13.07.22
    ТЕКСТ: Рустам Гаджієв
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Унабомбер розходився: про маніфести й бомби. Уривок з книжки «Лінгвістика на карті світу»

    Мова ‒ це зброя. Але не лише культурна, а й цілком реальна ‒ вона не раз допомагала ловити злочинців. У книжці «Лінгвістика на карті світу» Рустама Гаджієва, опублікованій у видавництві «Віхола», є цілий розділ про такі випадки. «Куншт» публікує уривок з неї.

    Розповім, мабуть, один з найвідоміших випадків в історії судової лінгвістики. Ця справа допомогла молодій дисципліні вийти з дитинства й вступити до лав юнаків. Маю на увазі затримання Теодора Качинського, в широких колах відомого за прізвиськом Унабомбер.

     

    Двадцять п’ятого травня 1978 року професору з розробки матеріалів у Північно-­західному університеті Баклі Крісту повернули його посилку. Кріст здивувався поверненню, бо нічого нікому не відправляв, та й почерк на упаковці був чужим, тож викликав поліцейського університету Террі Маркера. У того в руках пакет і вибухнув, подарувавши Террі незначні порізи й опіки, а кримінальному світу США  – одного з найневловиміших злочинців в історії. Це була перша атака, після якої запустилися ще п’ятнадцять – страшний ланцюг, що розтягнувся на цілих сімнадцять років і забрав три життя й поранив понад двадцять людей.

     

    Невідомий підривник клепав домашні бомби й відправляв їх поштою до університетів та авіакомпаній. Звідси й гучне прізвисько Унабомбер (від англ. Unabomber – University and airline bomber – Бомбіст університетів та авіаліній). У ФБР спочатку думали, що це малоосвічений і розлючений колишній працівник однієї з організацій, але вони помилялися. Теодор Качинський під цей опис не під­ходив. Вундеркінд, випускник Гарварда, який отримав ступінь доктора з математики, Теодор намагався розпочати кар’єру в Каліфорнійському університеті, але щось пішло не так. У 1971 році він переїжджає в самотню хатину під Лінкольном, штат Монтана, але зовсім не для раю з коханою в курені. Качинський переймається ідеями дауншифтерської автономності й виживання в дикій природі. Забудова, що підступає до його пенатів, і сусідські об’єкти промисловості дратують його дедалі більше. Підкинувши в полум’я свого божевілля трохи філософських дров, Тед вирішує присвятити своє життя боротьбі з технологіями й поверненню до тотального «кам’яновіччя». Без жертв, як ви розумієте, тут не обійтися, але попадатися федералам Качинський, звісно, не поспішав.

     

    Лабораторні дослідження його диявольських посилок не давали жодних підказок: ні ДНК, ні відбитків, він навіть використав не звичайний клей, а спеціальну суміш із розтоплених оленячих копит. У той час вивчення кримінальної психології тільки розпочинало свій довгий шлях, а інтерв’ю із серійними вбивцями та складання їхніх «профайлів» перебували в ембріональному стані. Тому у ФБР не знали, як підступитися до подорожі членоушкоджувальних посилок Унабомбера. А вояж був, варто визнати, приголомшливим: Каліфорнія, Юта, Теннессі, Мічиган, Нью-­Джерсі й інші. Нікого не обходив увагою ввічливий математик.

     

    У 1990­-х Унабомбер украй знахабнів і почав надсилати листи до газет і своїх ексжертв. Він також вимагав надрукувати свій маніфест «Індустріальне суспільство та його майбутнє» у відомій газеті в обмін на припинення вибухів. Маніфест із тридцяти п’яти тисяч слів (його й сьогодні можна знайти в мережі) надрукували в New York Times і Washington Post 19 вересня 1995 року, і для «первісного» анархіста це виявилося фатальним.

     

    Того-таки 1995 року до справи Унабомбера долучився колишній випускник Академії ФБР і фахівець із профілювання злочинців Джеймс Фіцджеральд (або просто Фіц). У майбутньому йому судилося стати головним консультантом серіалу «Думати, як злочинець», а поки що він занурився в пошуки Качинського. Фіцджеральд віднайшов старий лист Унабомбера (від 1993 року), який той відправив професору Гелернтеру з Єльського університету разом з неприємною посилкою, що позбавила професора правої руки. Просто в першому реченні того листа Унабомбер пише: «Люди з вищою освітою не такі розумні, як думають». Фіцу здалося дивним, що злочинець, який не вирізнявся схильністю до автобіографічності, раптом вирішив з першого рядка дистанціюватися від «освічених». Фіцджеральд вирішив, що це класичний приклад ПОМІКу (POMIC – Post-Offense Manipulation of Investigation Communication, тобто спроба маніпулювання слідством після правопорушення) і що з освітою в автора якраз усе гаразд.

     

    Вибір слів broad і chick для означення жінок, а також застаріле на той час negro (афроамериканець) явно вказували на вік бомбіста. Колега Фіца, легендарний лінгвокриміналіст Роджер Шай, допоміг знайти в маніфесті регіоналізми, властиві мешканцям штату Іллінойс (Качинський був родом із Чикаго). Коло пошуків звужувалося, а тут ще й брат Теодора, Девід, прочитав у газеті маніфест Унабомбера й подумав, що побачив дуже знайому подачу тексту. Він надав листи й есе, які залишилися в нього від Теда, і Фіц отримав останнє підтвердження своїм здогадам. В одному з листів брату Тед використав ідіому You can’t have your cake and eat it too (щось на кшталт І рибку з’їсти, і в ставок не лізти), яку виявили раніше в маніфесті підривника. Можна заперечити, що прислів’я розхоже й нічого кримінального в ньому немає, але річ у тому, що Качинський був одним з небагатьох, хто писав його в початковому вигляді, а не на сучасний манер: You can’t eat your cake and have it too. Порівняльний аналіз засвідчив, що маніфест Унабомбера й листи Теда Качинського практично ідентичні: слова, мовні звороти, граматичні конструкції, стиль, пунктуація тощо. Все волало про ордер на арешт, який стався 3 квітня 1996 року. ФБРівці заарештували нечесаного й засмерділого Теодора Качинського в його хатині.

     

    Хатину Теда уряд США з лісу забрав і виставив у Музеї журналістики та новин, щоб потім передати її до музею ФБР. Качинський, здається, особливо не заперечує. Сьогодні йому 79 років, і він сидить у в’язниці, відомій як Алькатрас Скелястих гір, штат Колорадо. За ті вісім довічних ув’язнень, які впаяли бомбісту (за ґратами він має перебувати 23 години на добу), Теодор Качинський, напевно, зможе написати ще не один маніфест. Але це вже нікому не буде цікаво.

    ***

     

    У спільноті вбивць і ненормальних проблем з недобором немає, там завжди щедрий урожай. Тож список кейсів з лінгвокриміналістики можна легко продовжити.

     

    – Це і випадок Альберта Переса, який вирушив на страту в Пенсильванії за необережне використання трикрапки.

     

    – І відомий випадок за участю корифея «форензикової» лінгвістики Роджера Шая. Він допоміг ідентифікувати викрадача за словосполученням Devil strip у записці про викуп (так називають зелену смугу між тротуаром і проїжджою частиною винятково в місті Акрон, штат Огайо).

     

    – Або ось чергова перлина в колекції Джеймса Фіцджеральда, коли він визначив викрадача дитини за незвичайним висловом light bug (електричний жук) замість light bulb (електрична лампочка). Про це навіть згадували в серіалі «Думати, як злочинець».

     

    – Ще – справа Крістофера Коулмена, який перебив дружину та двох синів, але не зміг звалити вбивства на невідомого маніяка, засипавшись на написанні doesnt’ і cant’.

     

    – Туди ж – історія Браяна Хаммерта, який задушив дружину й намагався пустити поліцію помилковим слідом за допомогою анонімок. Правда, при цьому він не зміг приховати своєї дивної лінгвістичної особливості: використовував скорочення в негативних висловлюваннях (I can’t), а у ствердних (I am) –  ніколи.

     

    – І нарешті справа молодої пари Біллі Пейна й Біллі Джин Гейворт, яких убили за те, що вони – увага! – розфрендили Женель Поттер у фейсбуці. Остання напоумила бойфренда й батька на вбивство, але переборщила в листуванні з лапками та зірочками (так, навіть це може виявитися важливим).

     

    Безумовно, лінгвокриміналісти не розкривають справ наодинці, це колективна праця. Проте неможливо не вразитися тому, як за якихось шістдесят-­сімдесят років ця непопулярна дисципліна перестала бути дрібним клубом за інтересами і виросла в серйозну науку, що вже давно визнається в юридичних колах. Перелік її успіхів учергове демонструє, який складний механізм наша мова і якою потужною зброєю вона може виявитися.

     

    Не лукавитиму, якщо скажу, що цей розділ дався мені важко. Довелося прочитати й переглянути безліч передсмертних записок, поліцейських звітів та одкровень убивць. Мені здалося мало, тому я додав до цього добрий десяток книжок і тонну статей, у яких знову-таки були передсмертні записки й одкровення вбивць. Але я вірю, що за недосконалістю людської природи ви побачили народження й розвиток унікальної, захопливої та дуже потрібної галузі. У всякому разі, мені відчайдушно хотілося знайти для вас пару-трійку трюфелів у цій грязюці, і хоч я й забруднився, як остання свиня, сподіваюся, мені це вдалося.

    ***

     

    Коли рукопис книжки вже був повністю готовий, я випадково дізнався, що 9 червня 2021 року доктор Джон Ґебріел Крістофер Люк Олссон раптово помер у віці 69 років. Тож нехай ця частина стане шанобливим поклоном на честь славетного спеціаліста, який, як ніхто інший, розумів силу й складність слова.

    ТЕКСТ: Рустам Гаджієв
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: