Технологія CRISPR/Cas9

Мабуть, найбільше шуму за останнє десятиліття наробила CRISPR/Cas9 – технологія редагування геному, яку людство піддивилось у бактерій (вони використовують такий механізм для захисту від вірусів). CRISPR/Cas9 дозволяє «розрізати» ДНК та «вмикати і вимикати» певні гени – конкретно ті, на роботу яких хочуть вплинути науковці. Про те, як це працює, читайте у статті «Сім разів відміряй, один раз CRISPR/Cas». 

Виявлення бозону Гіґґса

Існування бозону Гіґґса було теоретично доведене ще у 1960-х і додане до Стандартної моделі – єдиного опису всіх електромагнітних, сильних та слабких взаємодій елементарних частинок (усього у ній враховано 61 частинку). Але експериментально виявити бозон Гіґґса змогли лише 2012 року, зібравши весь «пазл» Стандартної моделі. Усе, що потрібно знати про бозон Гіґґса, ми розповіли у публікації «Спіймай мене, якщо зможеш». 

Експериментальне підтвердження існування гравітаційних хвиль 

Ще одне відкриття, на яке чекали багато років. Ці зміни гравітаційного поля перебачив Айнштайн у своїй загальній теорії відносності. 2016 року вчені з обсерваторій LIGO і VIRGO нарешті повідомили, що спостерігали сигнал GW150914 (Gravitational Wave 2015-09-14), який є свідченням «брижів» простору-часу. Про гравітаційні хвилі «Куншт» дізнавався на Міжнародному астронавтичному конгресі-2018 від Карстена Данцманна. 

Зображення чорної діри 

Перше в історії зображення чорної діри з’явилося цього року. Якщо точніше, це поєднання зображень з восьми телескопів, на якому видно гігантський газовий диск, який обертається навколо надмасивної чорної діри, а посередині – тінь самої чорної діри. Що означає це зображення і чому воно таке важливе, можна дізнатись, прочитавши «Все, що потрібно знати про чорні діри». 

Вступ приватних компаній у космічні перегони 

Колись космос був доступний лише державним космічним агенціям, проте в останні роки і приватні компанії отримали можливість грати на цьому полі. Деякі з них вже зробили значний внесок у космічну галузь (взяти хоча б SpaceX, яка навчилась повертати ступені ракет для повторного використання). Ба більше, у наступні десять років NASA збирається відмовитися від фінансування МКС, бо планується, що робота станції буде підтримуватись за кошти приватних компаній, які отримають змогу там працювати. (До речі, у жовтні 2019 року державну монополію на космічні проєкти скасовано і в Україні.) 

Діти «від трьох батьків»

Це десятиліття стало надзвичайно успішним і для ембріологів: 2016 року науковці змогли замінити мітохондрії у яйцеклітині матері на донорські, що дозволило жінкам з мітохондріальними патологіями мати здорових дітей (раніше ці хвороби неодмінно успадковувались через мітохондріальну ДНК). Рішенням став метод пронуклеарного трансферу, за якого ядро яйцеклітини пацієнтки переноситься у клітину донорки (перед тим позбавлену ядра). Приємно відзначити, що у цьому напрямку надзвичайно успішно працюють українські фахівці. 

Нові гілки на еволюційному дереві роду Homo

Знаходити родичів завжди приємно, і за останнє десятиліття ми віднайшли одразу двох: Homo naledi, який жив орієнтовно у період 236-335 тисяч років тому, та Homo luzonensis. Останній вид також відомий як Людина з Кальяо. Перші його рештки було виявлено у філіппінській печері Кальяо 2007 року, проте лише 2019 року археологи натрапили на нові викопні рештки, вивчення яких дозволило описати вид. Більше про походження і розвиток життя – у статті «Вічний еволюціонер». 

Паризька кліматична угода

2015 року представники держав-учасниць ООН підписали Паризьку кліматичну угоду – договір про співпрацю з метою зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу та боротьби з глобальним потеплінням. Про те, чому зміни клімату мають турбувати не лише активістів, а й уряди країн, ми писали у статті «Клімат не пахне». 

Стрімкий розвиток штучного інтелекту 

За останнє десятиліття нейромережі навчились робити безліч речей – від перемог в ґо і покер до розпізнавання облич і діпфейків. Наслідки цього прогресу не завжди були позитивним, але він завжди вражав. А про те, як ШІ допомагає людям в освоєнні космосу, читайте у матеріалі «Повна машина розуму». 

Нові успіхи із пакуванням куль 

У математиці є надзвичайно відома і складна задача, у якій потрібно описати найбільш раціональний метод пакування куль у заданому просторі. 2016 року українська науковиця Марина В’язовська отримала Премію Салема за розв’язання цієї задачі. Вона самостійно описала рішення для восьмивимірного простору та у співавторстві – для 24-вимірного. Що приголомшує, власна робота Марини В’язовської помістилась на 23 сторінках, тоді як доведення для тривимірного простору займало сотні сторінок і вимагало складних комп’ютерних розрахунків.  

Звісно, це не всі важливі відкриття, є й інші. Обрати десять найкращих – нездійсненна місія. Сподіваємося, наступні десять років будуть ще більш плідними для науки в усьому світі та в Україні.