Стаття Спалах — 23 вересня, 2021

Вакцинований ‒ отже, озброєний: що потрібно знати про щеплення від COVID-19

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська

Що робити, якщо ви пропустили другу дозу вакцини? Які папери ви підписуєте, коли робите щеплення? Лікар-інфекціоніст, доцент Національного університету охорони здоров’я України Федір Лапій відповів на найважливіші запитання про вакцинацію від COVID-19.

За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», «Куншт» створює окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії.

В Україні, як і в інших правових державах, вакцинацію проводять на добровільних засадах. Тільки інформаційна політика дозволить досягти успіхів у вакцинації. Щеплення роблять після інформованої згоди.

Що означає інформована згода і що ви повинні підписати? Вона створена за прикладом чеклиста, який заповнюють в США. Його переклали українською мовою, дещо доповнили та внесли зміни. 

Дуже часто я бачу спотворену інформацію про те, що інформована згода перекладає на вас усю відповідальність. Але це не так. Сфера відповідальності людини, яку вакцинують, – відповідати на запитання щодо наявності в себе ВІЛ-інфекції, серйозної алергічної реакції раніше, розладів кровотворення тощо, нічого не забути, щоб допомогти лікарю ухвалити рішення щодо протипоказань. Відповідальність того, кому проводять вакцинацію, – інформувати медпредставників у разі погіршення самопочуття – свого або дитини. 

Сектор відповідальності лікаря – визначити, чи немає протипоказань. Йдеться зокрема про тяжку алергічну реакцію, тому вакциновані 30 хвилин не залишають пункт щеплення. Бо саме протягом цього часу і трапляються важкі алергічні реакції. Персонал має надати кваліфіковану допомогу. Якщо медик не надає медичну допомогу або робить це неправильно, він винний. Але це дуже рідкісні випадки. В Україні від початку вакцинації проти COVID-19 зафіксовано 14 випадків анафілактичного шоку на 9,5 млн введених доз вакцини, але була надана своєчасно медична допомога, і з людьми все добре.

Відповідальність пацієнтів полягає в тому, щоб надати інформацію й ухвалити рішення. Бо без вашої згоди не можуть провести вакцинацію: ви повинні бути при здоровому глузді й поставити свій підпис. Якщо ви не ухвалили рішення, це ваша відповідальність.

Чим відрізняються вакцини?

Вірус на своїй поверхні має так званий спайк-протеїн, S-протеїн, за допомогою якого він прикріплюється до клітини. Після прикріплення він змінюється і дозволяє вірусу проникнути всередину клітини.

Існують вірусні, векторні, білкові вакцини та вакцини на основі нуклеїнових кислот, кожні з яких поділяються на підтипи. Чим вони відмінні?

Більш «традиційними» є вакцини, які містять сам вірус. Він може бути знешкоджений, у такому разі це інактивована вірусна вакцина. Він не здатний до розмноження. За такою технологією створена, наприклад, інактивована поліомієлітна вакцина. Також вірус може бути ослабленим. Це класичні технології, і за цим принципом (як жива ослаблена вірусна вакцина), наприклад, створено щеплення проти кору, паротиту (свинки), краснухи, вітряної віспи. 

Теж класичною технологією вже можна назвати вакцини, які містять окремі компоненти вірусу. На поверхні вірусу є спайк-протеїн, його можна виділити, і це буде вже білкова субодинична вакцина. Вона містить лише окремий компонент вірусу. Якщо об’єднати такі компоненти, можна створити щось подібне до вірусної частинки. Всередині немає вірусного генетичного матеріалу. Це щось подібне до ефекту порожнього яйця. Воно виглядає зовні як яйце, але всередині, під шкаралупою, немає ні білка, ні жовтка.

Є й інновації, які з’явилися в нашому арсеналі у 2020 році. Хоча технології створення препаратів на основі нуклеїнових кислот відомі вже десятки років, але біда допомогла їхньому розвитку. І тепер ми маємо мРНК-вакцини. 

Ще одні інноваційні вакцини – так звані векторні. Вектор – це інший вірус, знешкоджений або нешкідливий для організму людини. Інший вірус доставляє всередину клітини «інструкцію». Векторні вакцини, на відміну від вірусних і білкових, не містять компонентів збудника COVID-19, вони містять лише «інструкцію» для наших клітин. І за нею клітина сама виробляє компонент вірусу, який потім розпізнає імунна система. Інший нешкідливий або знешкоджений вірус виступає як листоноша. Він лише доставляє кореспонденцію. 

Що ми мали в арсеналі на початок серпня 2021 року? Дві мРНК-вакцини, які містять інструкцію про спайк-білок. Це компанія Moderna, компанії Pfizer/BioNTech. Чотири векторні вакцини, які не реплікуються. З цих чотирьох одна доступна в Україні – це AstraZeneca. У світі вже зареєстровано і використовується сім інактивованих вірусних вакцин, до таких належить CononaVac. Їх наразі найбільше у світі, вони містять інактивований, знешкоджений збудник COVID-19. Представників субодиничних протеїнових вакцин (наприклад, виробництва Novavax), які містять окремі компоненти віруса, в Україні немає.

На початку серпня в 121 країні зареєстрована вакцина від Pfizer і BioNTech. Лідером серед вакцин, які зареєстровані в різних країнах світу, є вакцина від Oxford/AstraZeneca – 184 країн. А вакцина CononaVac за кількістю країн посідає шосте місце, тим не менш це один із лідерів у світі.

Протипоказання до вакцинації

Насамперед ми маємо інструкцію до вакцини й послуговуємося нею. В Україні інструкція має вищу юридичну силу, ніж, наприклад, наказ Міністерства охорони здоров’я щодо протипоказань. Цей наказ розробляла Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики в період з 2017 по 2019 рік. У 2019 році його затвердили, і там є універсальні розділи або окремі питання – вакцинація під час вагітності, до чи після хірургічних втручань, вакцинація тих, хто отримує, наприклад, антибактеріальні препарати. Наказ досить деталізований, за нього не соромно.

Кому вакцина протипоказана? Універсальне правило – тим, хто має важкі алергічні реакції до компонентів вакцини. Як правило, це тяжкі алергіки. Якщо вакцина не дозволена за віком (наприклад, до 18 років), то для людей до 18 років ми її не використовуємо.

Є певні моменти, які пов’язані з рекомендаціями під час вагітності. Виникає питання: вакцинуватися чи не вакцинуватися? Звертаємося до рекомендацій Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики. Вагітність є фактором ризику тяжкого перебігу COVID-19. Якщо вагітна є медичним працівником або має ще й супутні хвороби (наприклад, мала чи має онкологічне захворювання), ми повинні схилятися до вакцинації, бо користь від вакцинації набагато переважає те, що ми, можливо, не до кінця дослідили вплив цих вакцин на вагітних.

Щодо людей з серцево-судинними захворюваннями, то на сьогодні всі вакцини, зареєстровані в Україні, можна використовувати людям з варикозом або з так званою тромбофілією, тобто схильністю до утворення тромбів. Не потрібно призначати препарати або скасовувати чи коригувати дози.

Наразі в Україні не проводять універсальну вакцинацію дітей. Єдина вакцина, дозволена з 12 років в Україні – від Pfizer і BioNTech. Наприкінці травня в Європі й США її дозволили застосовувати з 12 років. В Україні до інструкції внесли зміни, що також дозволили використання вакцини від 12 років. Багато країн Європи – Польща, Німеччина – вже почали вакцинацію дітей від 12 років вакциною від Pfizer/BioNTech. Наразі в Україні схвалене рішення про вакцинацію дітей з групи ризику, для міжнародних поїздок.

Чи потрібно вакцинувати дітей? Є аргументи за вакцинацію. З моменту виявлення першого випадку захворювання на COVID-19 в Україні офіційно зафіксовано близько 50 дітей від 0 до 18 років, які померли через коронавірус. У них встановлений причинно-наслідковий зв’язок між вірусом і смертю. Поки що ми вивчаємо питання універсальної вакцинації дітей. Ми повинні зосередитися на вакцинації групи ризику – людей старшого віку та осіб з супутніми станами.

Безпека вакцини

За відсутності пандемії вакцини, перш ніж отримати дозвіл на використання, досліджуються роками. Є різні фази дослідження, але в умовах пандемії ми ухвалюємо рішення збільшити кількість учасників досліджень, щоб прискорити отримання результатів щодо безпеки, імуногенності, ефективності.

У першій фазі в десятків людей досліджують найчастіші побічні реакції. Коли отримали проміжні результати першої фази, починають другу фазу, у якій вивчають, як на введену вакцину формується імунна відповідь, підбирають дозу, кратність, інтервали між введенням доз вакцини. І лише після цього починають вивчати в третій фазі ефективність. Навіть до закінчення третьої фази, зважаючи на виклики пандемії, ухвалюється рішення про початок вакцинації, бо немає можливості чекати 2–5 років – багато людей просто не доживуть.

Чи може вакцинована особа заразити ковідом іншу особу внаслідок вакцинації? Ні, не може, тому що жодна з вакцин, які вже використовуються, не містить живого мікроорганізму. Чи може заразитися вакцинована особа від хворого на COVID-19? Може, але як вона буде хворіти – важко чи легко, це вже питання ефективності вакцини.

Ефективність та тривалість захисту в результаті вакцинації

Усі вакцини, які дозволені для використання в Україні, схвалені Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного використання. Вони продемонстрували, що майже в ста відсотках випадків формують імунну відповідь за умови введення двох доз. 

А от для того, від чого  і наскільки тривало захищає ця імунна відповідь, в англійській мові є два окремі терміни: efficacy (з англ./укр. ефективність вакцини) і effectiveness (з англ./укр. епідефективність вакцин). Efficacy – це те, що вивчається в клінічному дослідженні, коли дослідна група порівнюється з контрольною групою. Є, наприклад, 10 тисяч вакцинованих проти 10 тисяч, які отримали плацебо. І порівнюють, скільки захворіло тут, скільки захворіло там. Наприклад, серед вакцинованих з десяти тисяч захворіли 50, а серед невакцинованих з десяти захворіло сто. Різниця – 50%, тому efficacy – 50%. А те, як вакцина буде працювати в реальних умовах, – це effectiveness.

Політики люблять спекулювати на питаннях, у яких вони не розуміються, і розповідають про 50% ефективності вакцини CononaVac. Тут варто пояснити, про що йдеться.

Якщо говорити про вакцину від Pfizer і BioNTech, то ефективність після введення першої дози становить 52,4%. Якщо минуло десять днів від першої дози, але ще не ввели другу дозу, то ефективність – 86,7%. Ввели другу дозу, але ще не минуло сім днів, ефективність – 90,5%. А якщо минуло понад сім днів після введення другої дози, ефективність (efficacy) – 95%.
 
А як вакцина працює в реальних умовах? Для прикладу візьмемо Чилі, де більшість людей щеплена вакциною CononaVac. Ця країна входить в десятку за рівнем вакцинації – її пройшло понад 70% населення.
 
Станом на 18 квітня 2021 року в Чилі було використано 11,38 мільйона доз вакцини CononaVac. Це дводозна схема з інтервалом 28 днів. 10,5 мільйона осіб щеплено щонайменше однією дозою. І тут загальна ефективність – 67% щодо будь-якого COVID-19, що супроводжується симптомами, як-от підвищеною температурою чи закладеністю носа, чи першінням в горлі, чи потраплянням в реанімацію. Госпіталізації підлягають тяжкі випадки, і тут effectiveness становила 85%, а запобігання смерті – 80%.
 
Часом порівнюють, яка вакцина краща за ефективністю. Ось реальна ефективність вакцини від Pfizer і BioNTech в Ізраїлі після першої й після другої дози в порівнянні. Тут – 92%, вона нижча в осіб, старших за 65 років, і ще нижча в тих, хто має імуносупресію або супутні захворювання. Однак 75–80% ефективності – це дуже хороший результат.

Часом запитують, чи потрібно вакцинуватися, якщо вірус мутує, з’являються нові варіанти. Розповім, як вакцина працює в реальних умовах на прикладі Катара, де на початку весни 2021 року циркулювало два варіанти: британський B.1.1.7 та південноафриканський B.1.35. Станом на кінець березня 2021 року там щепили 10% населення. Якщо було отримано дві дози вакцини й минуло 14 днів, то епідефективність щодо тяжкого або смертельного перебігу для британського й південноафриканського штамів  – 100%, незалежно від варіанту вірусу – 97.4%. Тобто в реальних умовах, а не лабораторних, вакцина працює і забезпечує захист від тяжких форм.

Як бути з вакцинацією тих, хто перехворів? Знову ж таки, є позиція НТГЕІ, за якою в умовах дефіциту вакцини можна відтермінувати щеплення на шість місяців після того як ви перехворіли. Але можна робити й раніше, якщо є достатня кількість доз вакцини. Втім повинно минути 28 днів від початку появи симптомів захворювання. Якщо захворіли після першої дози, то другу теж потрібно ввести. Перша доза «зараховується». 

Також існує вторинна імунна відповідь – феномен, коли ми повторно зустрічаємося зі збудником або з антигеном. Це для імунної системи певне тренування. Імунна система тоді краще розпізнає збудник, стає більш потужною з точки зору імунної пам’яті. Тому тих, хто перехворів, також вакцинують. По-перше, це безпечно. По-друге, у них рівень антитіл зростає в рази. По-третє, у них краща імунна пам’ять. Вакцинація тих, хто перехворів, дозволяє забезпечити кращий захист і від нових варіантів вірусу.

На сьогодні немає визначеного рівня антитіл, який можна вважати достатнім, щоб говорити «ви захищені», «ви погано захищені» чи «ви не захищені». Таких наукових даних наразі немає. 

Інколи запитують, як вакцинація впливає на фертильність, я жартома кажу: «Добре». Причина проста: після ковіду можлива астенія, втрата сил, хочеться лежати й спати, більше нічого не хочеться, і це реально впливає на ваше лібідо. А от вакцинація, яка попереджає захворювання, дозволяє вам продовжувати активне життя.

Щодо вживання алкоголю перед або після вакцинації. Звісно, зловживання алкоголем шкідливе для організму. Постійне надмірне вживання алкоголю впливає на імунну систему. Але якщо ви вирішили відсвяткувати у розумних межах перемогу збірної України за келихом пива, зробіть це. Він не вплине на вашу імунну відповідь. 

Якщо ви захотіли піти в спортзал після вакцинації, ідіть. Це абсолютно не проблема. Якщо ви вирішили піти, наприклад, в баню, я не можу сказати, що це вплине позитивно чи негативно. Але точних рекомендацій про те, чого не можна робити, а що можна – немає.

Підписатися на Куншт

Корисна розсилка про науку.
Статті, відео і подкасти щотижня та без спаму.

Що буде, якщо пропустити термін другої дози?

Це не фатально. За першої сприятливої можливості вводьте другу дозу. Якщо вакцину CononaVac вводити не з інтервалом 14 днів, а 28 днів, то формується вищий рівень антитіл, і її ефективність більша. Якщо пропустили понад 28 днів і ви вводите другу дозу, то це не проблема. Ви не починаєте заново календар щеплення.

Тривалість дії вакцини

Тривалість захисту, який ми отримуємо внаслідок вакцинації, наразі вивчається. Але з тих спостережень, що ми маємо протягом 9–11 місяців (залежно від вакцини), ми бачимо, що ефективність з часом не має значного зниження, навряд чи ми потребуватимемо універсальної ревакцинації, наприклад, у 2022 році тих, хто зараз отримав дві дози, або додаткової дози. І дуже малоймовірно, що ми потребуватимемо вакцинації проти ковіду щороку, як, наприклад, проти грипу.

Більше інформації

В Україні є український “CDC”. Він називається Центр громадського здоров’я МОЗ України. І у вкладці «Вакцинація від COVID-19» є посилання на аналітичні панелі, інформація для медиків, антифейки, часті запитання. Тож тут ви можете ознайомитися з науково обґрунтованими рекомендаціями щодо вакцинації. Також можете користуватися збірником питань і відповідей на найпоширеніші запитання про вакцинацію проти COVID-19. Ці ресурси не гірші, ніж в Ірландії, Британії, Канаді чи Туреччині. Принаймні наш український ресурс, як і збірник, можуть з ними позмагатися гідно.

Матеріал розміщено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Підтримайте Куншт

Ставайте Друзями Куншт, отримуйте ексклюзивні бонуси та допомагайте нам бути незалежними

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі