ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Наука — 28.01.21
    ТЕКСТ: Дар'я Кузява
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Великий запуск: інтерв’ю з виконавчою директоркою Національного фонду досліджень Ольгою Полоцькою

    У 2020 році відбувалися не тільки погані події. Хорошою новиною став початок повноцінної роботи Національного фонду досліджень України. Він вперше передав науковцям державні гранти на втілення вартісних і важливих проєктів. «Куншт» поговорив з виконавчою директоркою Фонду Ольгою Полоцькою про те, як відбувалися перші в Україні конкурси наукових проєктів, на які розробки треба звернути увагу й які перешкоди трапилися на шляху вчених.

    Поговорімо спочатку про цей шалений 2020 рік. Як вплинула ситуація з коронавірусом і з карантинними обмеженнями на запуск Національного фонду досліджень?

     

    Ця ситуація не могла не вплинути на роботу НФДУ. Розпочну з того, що Фонд має досить складну структуру. Я є виконавчим директором дирекції, у нас ще є два керівних органи – це наукова рада і наглядова рада. І цей насправді шалений рік вплинув на всі частини Фонду. Щодо негативного: у найвідповідальніший момент, коли ми вже укладали договори з грантоотримувачами, понад 50% співробітників дирекції захворіли на коронавірус. 

     

    У проведенні конкурсу, як у будь-якому аспекті нашого життя, є як негативні, так і позитивні речі. У конкурсі «Наука для безпеки людини та суспільства» (першому конкурсі, який запустив Фонд – прим. ред.) велика кількість проєктів були пов’язані з протидією COVID-19 та подоланням наслідків пандемії. Оголошення цього конкурсу було дуже на часі. Зрозуміло, що епідемія наклала слід на будь-які сфери нашого життя. Науковці не залишились осторонь і присвятили свої дослідження подоланню різних негативних аспектів, пов’язаних з пандемією. Зараз я говорю насамперед про медичні, біологічні, фармакологічні аспекти, але не тільки про них.

     

    На конкурс «Наука для безпеки людини та суспільства» науковці подали велику кількість заявок, але проєкти більшості переможців пов’язані з подоланням негативних наслідків пандемії. Серед них – проєкти в таких галузях дослідження, як медицина, біологія та фармакологія. Але не лише в цих галузях. Це зокрема психологічні проблеми, що виникають у певних категорій населення, пов’язані з обмеженнями у спілкуванні або у фізичному пересуванні, підтримка лікарів, літніх осіб тощо. У нас був дуже широкий спектр заявників на грантову підтримку і, відповідно, переможців. Боротьба з наслідками ковіду дала серйозний імпульс для наших науковців. Наразі вони борються з цим викликом, але, як і завжди в науці, моментального ефекту очікувати не треба. Щоб розв’язати проблеми, які постали перед науковцями, потрібен час.

     

    В перших конкурсах у вас був акцент на довгострокові проєкти чи середньострокові, які б мали видимий ефект?

     

    Перші два конкурси, які пройшли у 2020 році, за своїми умовами були досить демократичними. По-перше, не було дуже суворого обмеження стосовно тематики або галузі наукового знання. У першому конкурсі «Наука для безпеки людини та суспільства» єдиною умовою було те, що дослідження мало бути пов’язаним із заходами, методами та технологіями створення безпечних умов для українського суспільства. В іншому тематичних або галузевих обмежень не було. Це давно відомий принцип, який застосовується в аналогічних фондах по всьому світу, – так званий bottom up підхід, коли підтримка надається найкращим заявкам з усіх, що подано на конкурс.

     

    Перші конкурси НФДУ було проведено у 2020 році, хоча Фонд було створено Урядом України у 2018 році, а дирекція фактично почала працювати наприкінці 2019 року. То був довготривалий підготовчий етап. Насамперед необхідно було дуже серйозно опрацювати нормативну-правову базу, яка б давала нам можливості на реалізацію фінансового механізму підтримки кращих наукових проєктів. Він новий для України. Він не новий для світу, але для України він абсолютно піонерський. І саме через це нормативно-правову базу готували довго.

     

    Конкурси були оголошені в травні 2020 року: «Наука для безпеки людини та суспільства» і «Підтримка досліджень провідних і молодих учених». Загалом переможцями з обох конкурсів стали 216 проєктів. Це дуже велика кількість. Адже коли ми говоримо про великі програми, які стосуються освіти або науки і мають фінансування з-за кордону, як-от «Горизонт», то там 200 проєктів було підтримано протягом трьох років.

     

    На обидва конкурси було передбачено 271 мільйон 700 тисяч гривень. Це безпрецедентна сума для України. Ніколи раніше таких бюджетів для грантової підтримки наукової діяльності в України не було. Але фактичний обсяг фінансування становив трошки меншу суму – 255 мільйонів 300 тисяч гривень. Це нормальна практика, коли в ході договірного процесу уточнюються кошториси проєктів-переможців.  

    І обсяг грантової підтримки, і процес добору переможців є абсолютно новими для України.

    Що стосується добору, то тут була дуже висока конкурентна боротьба. Ми пишаємося тим проривом, який ми зробили у цьому напрямку. Паралельно з проведенням конкурсів у дуже стислі терміни була створена база незалежних експертів з всіх галузей знань. Вони реєструвалися в нашій електронній системі. І, що дуже важливо, це були не виключно українські вчені. Ми запрошували і заохочували іноземних експертів  брати участь в оцінюванні наших проєктів.

     

    Але якщо українським експертам ми ще могли щось сплачувати, то для сплати іноземним експертам взагалі немає юридичного механізму в українському законодавстві. Тому цю роботу люди виконували виключно на добровільних засадах. Ми дуже їм вдячні за це. Сприймаємо це свідчення того, що вони розуміють, наскільки важливо, щоб Фонд існував і надавав кращим українським науковим проєктам фінансову підтримку. 

     

    Кожен проєкт оцінювали щонайменше три експерти. Якщо запитуваний бюджет становив понад два мільйони гривень, тоді обов’язковою вимогою була оцінка хоча б одного іноземного експерта. 

     

    На конкурс «Наука для безпеки людини та суспільства» подали 516 заявок. Ми самі не очікували, що буде така кількість. Частину відхилили вже на першому етапі за формальними ознаками. Це означало, що щось у заявці не відповідало умовам конкурсу. Далі на експертизу передали 421 заявку, і переможцями визнали 76 заявок від різних наукових установ. За природничо-технічними науками – 28 переможців; біологія, медицина й аграрні науки – 26; соціальні й гуманітарні науки – 22. Як бачите, тут відбувся більш-менш рівномірний розподіл.

     

    Повернімося до проєктів-переможців. Сорок з них були тематично пов’язані із вирішенням проблем пандемії. Багато досліджень мали також міждисциплінарний характер. Загальний обсяг фінансування таких проєктів склав понад 200 мільйонів гривень на два роки, а на 2020 – понад 60 мільйонів гривень. 

     

    Тепер повертаємося до питання, яким проєктам надавалася перевага: короткостроковим чи довгостроковим. Грантоотримувачі самостійно вирішували, скільки їм потрібно часу для реалізації свого проєкту. Для першого конкурсу це міг бути один або два роки. А для другого конкурсу – навіть три роки. Насправді у нас були тільки два проєкти-переможці, які запланували свою діяльність до кінця 2020 року. Вони завершили імплементацію і вже відзвітували нам. Звіти можна подивитися в нас на сайті. Це соціогуманітарні проєкти, методика проведення їхнього дослідження не містить довготривалих експериментів. Але абсолютна більшість проєктів реалізується далі у 2021 році.

     

    Насправді дуже важко обирати найкращі проєкти. Ми з ними прожили вже ціле життя, так би мовити, тому що брали участь і в доборі, і в координації, і в підписанні договорів. Ми координуємо комунікацію з ними, вони вже провели перше звітування за етап дослідження наприкінці 2020 року. Проміжне звітування відбувається кожні три місяці, і наукова рада Фонду ретельно аналізує доробки за кожен етап та вирішує, чи варто продовжувати фінансування. Науковий процес досить креативний, часто непередбачуваний. На жаль, бувають такі ситуації, коли наукова рада НФДУ може визнати проєкт таким, що не є перспективним.

     

    Але дозвольте повернутись до того позитивного, що відбуваєтся у роботі Фонду. Хочу навести декілька цікавих, на мій погляд, прикладів. Є проєкт, який розрахований на два роки, «Комбіновані тест-системи для діагностики та аналізу експресії генів вродженого імунітету при небезпечних вірусних інфекціях». Грантоотримувач – Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України. Запитуваний обсяг фінансування — понад 8 мільйонів гривень. У результаті команда науковців планує створити два типи недорогих (що дуже важливо) прототипів тест-систем на основі кількісної полімеразної ланцюгової реакції (кПЛР) та ізометричної ПЛР для детекції вірусів у біологічних рідина при важких вірусних захворюваннях.

     

    Ще один проєкт, теж на два роки – це розробка вакцини проти SARS-CoV-2 на основі експресії фрагментів білка S у дріжджів та вивчення імунної відповіді у лабораторних тварин від Інституту біології клітини НАН України. Про цей проєкт, до речі, багато говорять у засобах масової інформації. Його загальний запитуваний бюджет – майже 10 мільйонів гривень. Мета проєкту – розробка вітчизняної вакцини проти коронавірусу на основі експресії фрагментів білка S у дріжджів та вивчення імунної відповіді у лабораторних тварин. Ми розуміємо, які бюджети виділяються в інших країнах на розробку таких вакцин. Десять мільйонів гривень – це значно менша сума, але ми дуже сподіваємося на те, що завдяки цьому дослідженню буде зроблено великий крок уперед стосовно розробки вітчизняної вакцини в Україні й будуть створені певні передумови, не лише теоретичні, але й практичні, для розробки вакцини у найближчому майбутньому.

     

    Щодо другого конкурсу, «Підтримка досліджень провідних і молодих вчених». Тут дуже цікавий принцип добору команд переможців. Річ у тім, що тут взагалі не було лімітів стосовно тематики, але було обмеження стосовно складу команд, які могли брати участь: обов’язковою умовою була наявність у команді щонайменше 50% молодих учених. У Законі про наукову й науково-технічну діяльність маємо чітке визначення, хто такий молодий вчений. Це науковець віком до 35 років або до 40, яка вже є доктором наук або навчається в докторантурі. 

     

    Такий дизайн умов конкурсу – це далеко не випадковість. Наш Фонд – це такий державний механізм, який має імплементувати державну політику у сфері підтримки науки. І ми говоримо тут не стільки про фінансовий аспект, як про проблему того, що потрібно підтримувати молодих науковців. Ми розуміємо всі, яких вже розмірів набуло таке явище, як brain drain (з англ./укр. – відтік мізків), у якій кількості молоді українські науковці або просто талановиті випускники вишів виїжджають за кордон і там продовжують свою наукову діяльність. Або взагалі йдуть з науки. І от щоб призупинити цей катастрофічний процес, було проведено цей конкурс. Аби у команді були провідні вчені з великим досвідом і високими наукометричними показниками, які формують навколо себе команду молодих вчених, що переймають їхній досвід та методи досліджень. Наша мета – аби вони відчули, що держава робить щось для того, аби допомогти їм реалізуватись в Україні як науковцям. Тому для мене особисто ця принципова ідея конкурсу є дуже важливою.

     

    Тепер стосовно бюджету. Його фактичний розмір – 136,7 мільйона гривень. Поданих заявок – 415. За формальними ознаками відхилено 109, на експертизу передано 316, переможців – 140. Тут такий розподіл: природничі науки й математика – 99 переможців; біологія, медицина й аграрні науки – 27; соціальні й гуманітарні науки – 14. Як бачите, тут трохи інша статистика, що може опосередковано свідчити про залученість молодих вчених у відповідних галузях науки на сьогодні.

     

    Щодо прикладів. Команда з Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського працює зараз над розробкою геопросторових моделей та інформаційних технологій супутникового моніторингу для вирішення проблем розумного міста. Планується розробка першого в Україні продукту аналогу Copernicus Urban Atlas, що дозволить підвищити ефективність планування та моніторингу міст України. Це стане основою для розробки сервісів моніторингу міста, буде розроблена методологія злиття супутникових і наземних даних, яка надасть нові можливості для українських міст контролювати, наприклад, якість повітря. 

     

    Інший проєкт від Інституту фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України розрахований на три роки. Він спрямований на розробку цеоліт- та нановуглецьвмісних каталізаторів із покращенням масоперенесенням для новітньої енергетики на основі водню та метанолу. Теж актуальна тема. Проєкт спрямований на створення фундаментальних основ розробки нових ефективних каталізаторів на приклад процесів синтезу та перетворення метанолу, а також гідрування та дегідрування для метанольної та водневої економіки, у межах якої енергетична галузь буде базуватись на процесах перетворення метанолу та водню.

     

    Ще приклад проєкту від Сумського державного університету. Він стосується статистичного моделювання гармонізації українських і європейських стандартів регулювання енергетичного ринку в процесі переходу до вуглецево нейтральної економіки. Також досить цікавий проєкт, на мій погляд, який спрямований на реалізацію концепції зеленого енергетичного переходу України до 2050 року. 

     

    Ви згадали, що кількість профінансованих проєктів за 2020 рік, якщо порівнювати навіть з «Горизонт – 2020» є надзвичайно великими. 

     

    Стосовно сум фінансування ми, звичайно, не можемо поки що конкурувати з «Горизонт – 2020». Я говорила саме про кількість переможців. Фонд стартував. Успішно завершилися ці конкурси. Дослідження вже реалізуються. Я думаю, що така велика кількість заявок свідчить про те, що наукова спільнота дуже давно чекала на появу такого інструменту фінансування.

     

    Держава через Фонд надала їм не тільки фінансову підтримку, зокрема можливість отримувати гідну зарплатню, але й ресурси, необхідні для підтримки або відновлення інфраструктури, устаткування й закупівлю матеріалів. Тобто ідея не лише в тому, щоб збільшувати зарплатню науковцям, а й створити всі умови, необхідні для того, щоб ці люди могли втілити свій інтелектуальний потенціал. Якщо хочете, це також принципове питання безпеки України як незалежної держави.

     

    Запущено механізм, за допомогою якого держава інвестує кошти в потенціал української науки. За умови системності та довготривалості такої підтримки і подальшого впровадження результатів цих досліджень, ці кошти повернуться в економіку України з дуже великими дивідендами. Це треба розуміти. Але на це потрібен час і системність. Загалом, хочу звернути увагу на той факт, що за своєю сутністю грантова підтримка схожа на інвестиції в бізнесі: підтримка надається тим, хто надав найкращі ідеї, з надією на те, що певна їх частина принесе значну користь суспільству, що буде створено нові принципи, методики, технології. Це так званий принцип «high risk – high gain».

     

    Я не можу сказати, що запуск Фонду пройшов абсолютно безпроблемно через велику кількість об’єктивних причин: від повної відсутності відповідного законодавства з деяких аспектів до неузгодженості законодавчих актів, що й досі блокує або гальмує певну частину нашої роботи. Крім того, великі обсяги роботи було необхідно виконати у стислі терміни. Ми відчували постійний пресинг, тому що мали рухатись дуже швидко.

     

    Але наразі ми проводимо ґрунтовну аналітичну роботу. Насамперед наглядова та наукова ради Фонду проводять ревізію механізмів експертної оцінки. Ми маємо зробити її максимально об’єктивною, маємо взяти до уваги часові обмеження.

     

    Велику увагу ми приділяємо роботі над змінами до профільних та інших законів, подаємо до МОН законотворчі ініціативи. Зокрема бюджетне законодавство накладає суттєві обмеження як на операційну діяльність Фонду, так і на його загальну стратегію. Наприклад, у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» за Фондом закріплено право надавати грантову підтримку за кількома напрямами, а фактично наразі маємо право фінансувати лише один з них – виконання наукових досліджень і розробок. Невирішеним залишаються питання про особливий статус Фонду та надбання ним статусу головного розпорядника бюджетних коштів. Це зафіксовано у профільному законі, але не відображено у відповідних бюджетних нормах.

     

    Наведу приклад того, з якими операційними обмеженнями нам приходиться стикатись, Щоб реалізувати якийсь проєкт, часто необхідне дороге обладнання. Аби його придбати, науковим організаціям треба пройти тендерні процедури через Prozorro. І тут починається одна з найбільших наших поточних проблем. Фінансовий механізм, за яким ми надаємо гроші, – це авансування. Авансувати, за законом України, можна на період, що не перевищує 90 днів, враховуючи період звітування. Тобто за цей період науковці мають отримати гроші, провести етап наукового дослідження, придбати обладнання й матеріали і ще й відзвітувати Фонду. Але тендерні процедури можуть бути дуже довгими. У деяких випадках тендер взагалі може не відбутися з першої спроби. Крім того, дороге обладнання часто виробляється за кордоном, і, аби його сюди завезти і розмитнити, треба значно більше часу, ніж ці три місяці. Внаслідок цього деякі з наших грантоотримувачів просто не змогли придбати та поставити на баланс необхідне обладнання вчасно, і грантові гроші повернулися до бюджету. Це означає, що частину проєкту було важко реалізовувати просто через такі обмеження. 

     

    Цю проблему ми дуже добре розуміємо і вже виступали із законодавчими ініціативами стосовно цього. Це, так би мовити, гра за новими правилами. А за новими правилами і одній, і іншій стороні завжди дуже важко грати. Цей перший досвід для наукової ради Фонду,  для колективу дирекції  та особисто для мене є неоціненним. Дуже сподіваюсь, що так само можуть сказати й наші грантоотримувачі. 

     

    Підсумовуючи все, про що я розповіла сьогодні, хочу наголосити на тому, що уряд забезпечив фінансування найкращих наукових досліджень у такий надскладний 2020 рік. Це фактично є підтвердженням того, що для держави (грантодавця) грант – єдиний ефективний механізм стимулювати високоризикові проєкти з високим потенціалом, що належать до передового краю науки (як фундаментальної, так і прикладної). А Фонд у цьому процесі виступає у ролі драйвера реформ у науковій сфері.

    ТЕКСТ: Дар'я Кузява
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: