У 1600-1800-х роках Нью-Йорк славився своїми устрицями. Понад 890 квадратних кілометрів уздовж узбережжя займали устричні рифи. Вони були такими великими, що кораблям доводилося обходити їх. Але за останні 200 років ми втратили 85% устричних рифів по всьому світу, зате сповна усвідомили їхню цінність.

Устриці – ніби природний фільтр. Одна особина може очистити до 190 літрів води за день. Вони прикріплюються до поверхні, нариклад старих скель або інших устриць, і залишаються там на все життя. Так утворюються скелеподібні рифи, які стають домівкою для морських жителів.

Крім цього, устричні рифи захищають нас від ерозії прибережних ґрунтів. Завдяки своїй конструкції вони пом’якшують або блокують хвилі, що поступово розмивають ґрунти. Тепер це особливо корисна функція, враховуючи підняття рівня води в океані. Тому по всьому світу запускають проєкти з відновлення устричних рифів, що в перспективі оздоровлюють водні екосистеми.