ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Наука — 16.12.21
    ТЕКСТ: Діана Сяркі
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Відкриття на горизонті: науковий менеджмент

    Приблизно 1900 стратегічних боєголовок, 176 міжконтинентальних балістичних ракет і 44 стратегічні бомбардувальники – ядерний запас України на момент здобуття незалежності був третім у світі. Американська влада не на жарт занепокоїлась, що така зброя масового ураження може потрапити не в ті руки. Щоб повністю ліквідувати її, знадобилися роки дипломатичної роботи й політичних маневрів. Зрештою, у 1994 році Україна відмовилася від ядерної зброї, а у 2001 році ліквідували останній ядерний носій.

     

    Тепер людям, які працювали в цій галузі, необхідно було знайти іншу сферу діяльності. Так у Києві заснували Український Науково-Технологічний Центр (УНТЦ). Це перша в Україні міжнародна урядова неприбуткова організація, що допомагає науковцям і фахівцям, які працювали в оборонній галузі, зокрема над створенням зброї масового ураження, реалізовувати свої проєкти в інших сферах. 

     

    Як команда УНТЦ використовує свій 28-річний досвід роботи для координування проєктів у межах програми «Горизонт 2020»? Чому українські науковці не можуть самотужки використовувати грантові кошти і як фінансові механізми УНТЦ вирішують цю проблему? Розповідає перший заступник Виконавчого директора УНТЦ Микола Лубів.

     

    Проєкт з популяризації досліджень та розробок, здійснених у рамкових програмах Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», «Горизонт Європа». Зміст матеріалів є відповідальністю її авторів та не може сприйматися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу, Уряду України.

    Що таке УНТЦ

     

    Вперше про діяльність УНТЦ я почув 12 років тому. Тоді, як і багато інших науковців й інженерів, я думав, що це лише українська ініціатива. Виявилося, що це міжнародна організація з відповідним статусом, місією й завданнями. Її створили на підставі Угоди 1993 року між Україною, Канадою, Швецією та Сполученими Штатами Америки. Згодом Швецію замінив Європейський Союз, бо країна стала його членом. 

     

    І мене дуже зацікавила ця організація. Якраз тоді в мене закінчувався контракт на посаді консула України в США. Коли я повернувся до Києва, у центральному апараті не було цікавих вакансій, тому я звернув увагу на УНТЦ. Тоді в них була лише вакансія асистента заступника виконавчого директора. Ним був громадянин Франції, і він поставив мені тільки одне запитання: «Чому, маючи досвід роботи в Міністерстві закордонних справ, ти погоджуєшся бути моїм асистентом?». Я відповів, що мені цікаво спробувати свої сили в організації, що працює за міжнародними стандартами і пропагує кращий і безпечніший світ. Так у 2009 році я став асистентом заступника виконавчого директора, а тепер – першим заступником.

     

    У нашій організації немає науковців. Ми займаємося веденням проєктів, проводимо виїзні презентації, семінари, надаємо гранти для закордонних поїздок і допомагаємо з патентуванням. Хоча щодня у мене може бути по кілька зустрічей із вченими. І з часом здається, ніби я стаю експертом у певній галузі, адже багато спілкуюся з вченими і мимоволі починаю вірити, що я якийсь науковець. Та це не так.

     

    Коли організацію лише створили, її головною метою було запобігання поширенню технологій і знань, які могли б використати для виробництва зброї масового ураження. Тоді в Україні було приблизно 80 тисяч спеціалістів у цій сфері. І багато з них уже були професорами, минуло ще 20 років і, на жаль, їхня кількість зменшилася до восьми тисяч, з яких половина вже не працює. Тож з часом до нас почали звертатися одні й ті самі науковці. Тому ми попросили нашу Адміністративну раду дозволити фінансувати проєкти всіх науковців, які мають знання, що потенційно можуть бути використані для виробництва зброї масового ураження. Наприклад, асистентів, які допомагали професорам у їхній роботі в радянський час. Ми отримали дозвіл, і тепер у нас немає чіткого правила, що це має бути проєкт лише від колишніх оборонців. Сьогодні наша місія – реальна підтримка науковців у реалізації їхніх мирних наукових ініціатив. Фінансують нашу організацію ЄС та США. Раніше фінансування також надавала Канада, але в 2012 році вона вийшла з Угоди. Країнами-реципієнтами є держави ГУАМ: Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова.

    Спеціальний Партнер «Горизонт 2020»

     

    Коли з’явилася Сьома Рамкова програма фінансування наукових проєктів від Європейського Союзу (2007–2013), ми розуміли, що хочемо долучитися до таких програм. Бо наш механізм дозволяє науковцям максимально комфортно реалізовувати проєкти. Загалом для реалізації таких проєктів наукові установи й підприємства з різних країн світу об’єднуються в спеціальні консорціуми, коли одна організація виконує роль координатора, а інші допомагають втілити в життя проєктну ідею. Доти ми надавали свої послуги українським науковцям як третя сторона і не мали спеціального статусу партнера, не мали права бути в консорціумі чи керувати ним. 

     

    Ми бачили, що кількість заявок від наших науковців щороку збільшується, тому вирішили почати перемовини з юристами з Брюсселя, щоб отримати статус спеціального партнера «Горизонт 2020» і можливість бути координатором консорціуму. Найбільше юристів цікавило, чому ми хочемо надавати свої послуги українським фахівцям безкоштовно. За кордоном університети й інститути, як правило, винаймають приватну консалтингову компанію, яка вирішує для них фінансово-адміністративні питання як координатор. За це вона бере 5–15% від суми проєкту. В Україні, на мій погляд, немає багато компаній, які могли б якісно надавати такі послуги, і точно немає такої компанії, яка б робила це безкоштовно. Тому наші послуги дозволяють економити кошти всіх учасників консорціуму.

     

    Ба більше, відповідно до підписаної угоди між УНТЦ і Європейською Комісією, уряд України забезпечує звільнення від будь-яких податків у межах науково-технічної діяльності для реалізації проєктів. Експорт/імпорт товарів, матеріалів і обладнання також звільняються від акцизів, зборів і подібних виплат. Наскільки я пригадую, в Європейському Союзі законодавство у межах науково-дослідницьких програм звільняє науковців від сплати якихось податків чи зборів. Сподіваюся, що в Україні допрацюють законодавство і для наукової діяльності будуть сприятливіші умови. Взагалі у вересні цього року вже ухвалили за основу проєкти законів «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності»1 і «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності»2. Побачимо, що з цього вийде.

     

    Тож з 2017 року ми пройшли успішну авторизацію в програмі «Горизонт 2020» і стали спеціальним партнером програми. І це вигідно для всіх. Як я вже казав, наш адміністративний бюджет наповнюють нині дві сторони – ЄС і США. Скажімо, ми напрацювали в середньому за рік проєктний портфель на 10 мільйонів доларів. Відповідно, уряди країн-донорів сплачують додатково 5% до нашого бюджету. Тому ми не можемо виставляти подвійні рахунки «Горизонту 2020» і Європейській Комісії.

     

    Загалом ми брали участь у 43 проєктах у програмі «Горизонту 2020» на суму понад 14,7 мільйона доларів. Це лише 5–10% нашого проєктного портфелю. За 28 років нашої діяльності ми реалізували 2078 науково-дослідницьких проектів, у яких взяли участь приблизно 18 тисяч вчених і спеціалістів з п’яти країн.

     

    Спеціальний статус у «Горизонт 2020» дозволяє нам брати участь у будь-яких проєктах, які анонсує програма. І ми дуже раді, що в новій програмі – «Горизонт Європа» – є конкурс досліджень на військову тематику. Відповідно до нашого статуту, ми не можемо працювати напряму з військовими, Міністерством оборони чи іншими організаціями, що виготовляють зброю. Наші проєкти лише мирного спрямування. Тому ми сподіваємося, що в новій програмі зможемо запропонувати наші послуги потенційним заявникам у сфері military, але теж з мирними цілями.

    Координація проєктів

     

    Уявіть себе українським вченим з досвідом, крутою ідеєю проєкту і багатьма зв’язками на міжнародній арені. У вас є ідея, і з партнерами від країн ЄС ви подали цей проєкт і виграли можливість його реалізувати. Як координатор проєкту й учасник консорціуму ви підписуєте грантову угоду. І це тільки одна угода, а ще є угода про консорціум, імплементацію. Тож ви підписали весь пакет документів, отримали перший аванс, який треба розподілити дуже швидко між усіма учасниками проєкту. Але ви цього зробити не можете. Бо кошти потрапляють на казначейський рахунок університету. Ви можете ними користуватися, але потрібно звернутися до ректора і пройти низку процедур, які займають багато часу. Але ваші партнери не можуть стільки чекати.

     

    Наш механізм дозволяє здійснювати такі оплати миттєво – до трьох робочих днів, але, як правило, кошти надходять день у день. Тобто коли ми виконуємо роль координатора, всі кошти йдуть на наш рахунок і далі, відповідно до угоди, ми здійснюємо оплати. Ще є момент з конвертацією валюти, бо нам приходять зазвичай рахунки в євро, потім вони конвертуються в гривню, але партнерам знову потрібно перевести все в євро. Тому це питання ми теж закриваємо.

     

    Також ми допомагаємо з патентуванням. Якщо з’являється інтелектуальна власність, вона залишається за українською стороною. За роки нашої діяльності ми сплатили понад 200 патентів – йдеться і про сам процес патентування, і безпосередньо патенти.

    Найцінніші проєкти

     

    Звісно, для нас цінні всі проєкти, у яких ми брали участь. Зараз першою згадалася історія мого знайомства з професійною командою Харківського авіаційного інституту і Ігорем Рибальченком. Мабуть, це людина, яка одна з небагатьох в Україні бере найактивнішу участь у програмі «Горизонт 2020» за кількістю поданих і виграних проєктів.

     

    У 2017 році Ігор Анатолійович розповів мені про ініціативу «Clean Sky 2» (з англ./укр. «Чисте небо 2»). Це найбільша європейська науково-дослідна програма з авіації у межах «Горизонту 2020». У ній беруть участь приблизно 500 промислових і науково-дослідних організацій з 27 країн світу. Серед них – Rolls-Royce, Airbus, Fraunhofer, Safran та інші великі європейські компанії. Мета «Clean Sky 2» – зменшити викиди вуглекислого газу і шуму в двигунах у цивільній авіації. І за минулі два роки це справді вдалося. Але не тільки через інноваційні технології, а й пандемію. 

     

    Без нашої допомоги Ігор Рибальченко не міг подати свій проєкт на цю програму. Тому через два тижні ми вже були з ним в Брюсселі й згодом отримали можливість податися. Що він успішно зробив. Це перший проєкт у програмі, який виграв суто український консорціум. Нас так це надихнуло, що ми подали ще кілька пропозицій і виграли два проєкти.

     

    Мені дуже приємно, що моя організація має стосунок до цієї історії. Вона ілюструє, що українська наука може конкурувати з європейськими корпораціями. Дуже сподіваємося на нову програму і заохочуємо всіх активно брати в ній участь.

     

    Я б побажав науковцям і спеціалістам не боятися невідомого. Тільки так буде результат. Процедура написання проєкту, його реєстрації і ведення може бути для когось абсолютно новою, бюрократичною. Але так здається, поки не ознайомишся з цією процедурою предметно. 

     

    В Україні Міністерство освіти і науки надає можливість будь-якому вченому поставити запитання щодо участі в цій програмі й отримати відповідь. Як і УНТЦ. Стукайте, і вам відчинять.

    ТЕКСТ: Діана Сяркі
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?