ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Наука — 24.12.21
    ТЕКСТ: Діана Сяркі
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Відкриття на горизонті: як підвищити шанси українських наукових розробок вийти на міжнародний ринок

    Уявіть, якби для боротьби з раком використовували ліки, активування яких можна контролювати світлом: «вмикати» і «вимикати» в організмі там і тоді, коли це потрібно?  Такі фоточутливі лікарські засоби – не утопія. Цією розробкою роками займається Ігор Комаров – професор Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Разом з німецькими колегами він запатентував технологію1,2 створення таких ліків, і зараз вони вже проходять клінічні випробування.

     

    Щоб підвищити їхні шанси на успіх, команда Київського національного університету в межах європейських грантових програм «Горизонт 2020» і «COSME»3 допомагає українським вченим і підприємцям побудувати інноваційний бізнес й вийти на глобальний ринок. Які тут є ризики, чому патент повністю не захистить вашу розробку та яке місце Україна посідає серед інноваційних країн на мапі світу? Розповідаємо разом з Олександром Бедюхом – керівником університетської групи проєкту «EEN-Ukraine» і кандидатом фізико-математичних наук.

     

    Проєкт з популяризації досліджень та розробок, здійснених у рамкових програмах Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», «Горизонт Європа». Зміст матеріалів є відповідальністю її авторів та не може сприйматися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу, Уряду України.

    Інновації та трансфер технологій

     

    Ми допомагаємо будь-яким українським малим і середнім підприємствам (до 250 осіб), зокрема і науковим групам з університетів, вийти на міжнародний ринок. Це висококонкурентний ринок, тому без інновацій там часто немає що робити. Можна сказати, що ми займаємося інтернаціоналізацією інноваційних розробок і часто допомагаємо нашим клієнтам правильно формулювати інноваційний аспект їхніх ідей чи продуктів.

     

    Ще сім років тому мені здавалося, що інновацією має бути щось суттєве й радикальне, якийсь науковий прорив. Хоча на початку навіть складно передбачити, чи стане якась інновація проривною. Тож зараз прийнято розглядати інновації більш широко. Коли один німецький чи бельгійський коучер розповідав мені про інновації, як приклад він наводив дизайн взуття, що допоміг фабриці вдвічі збільшити випуск продукції. Тому для мене інновацією є будь-що нове й корисне. Але користь ще треба довести, тому, серед іншого, ми допомагаємо проводити маркетингові дослідження ринку, щоб підвищити шанси на інтернаціоналізацію й розширення бізнесу. 

     

    Якщо підприємство змогло знайти партнера за кордоном і домовитись про співпрацю, то це вже можна назвати трансфером знань, технологій. Візьмемо, до прикладу, програму академічної мобільності «Горизонт 2020. Marie Sklodowska-Curie Actions». Вона передбачає спільні наукові дослідження, і, за своєю суттю, це вже елемент трансферу технологій, тому що кілька лабораторій чи університетів об’єдналися для вирішення якоїсь проблеми. Те саме з обміном знань всередині країни. Спільні дослідження групи вчених з київського і львівського університетів теж можуть сприяти науково-технічному прогресу і бути трансфером технологій.

    Європейська мережа підприємств

     

    Щоб допомогти вийти на глобальний ринок, ми використовуємо інструменти, перевірені часом і рекомендовані Європейською комісією. Адже одне з ключових економічних завдань ЄС4 – це розвиток малого та середнього підприємництва, адже стартапи, малий і середній бізнес є двигуном прогресу. Вони значно мобільніші, ніж великі підприємства. Їм ми і надаємо консультаційні послуги щодо використання інструментів Європейської мережі підприємств – Enterprise Europe Network (EEN)5

     

    Це найбільша в Європі мережа підтримки підприємництва, яку створили у 2008 році. Вона працює в межах Програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)». Ця глобальна мережа охоплює 70 країн світу. У ній зареєстровано понад три мільйони організацій – переважно юридичні особи, інколи й інноватори як фізичні особи-підприємці. Зазвичай це якісь лабораторії, підприємства малого і середнього бізнесу, університети. Ця мережа має кілька інструментів, які допомагають шукати бізнес-контакти. 

     

    Першим інструментом є можливість опублікувати в мережі свою пропозицію або запит. Ми називаємо це бізнесовими або технологічними профілями. І завдяки тому, що зараз у світі це найбільша мережа для підприємців, вона має високу ефективність. На кожний запит ми отримуємо фідбек, так звані вирази інтересу (лист про зацікавлення розробкою, який «запускає» обговорення про співпрацю – прим. ред.).

     

    Європейська мережа підприємств працює через національні офіси, бо вона просто не витримає, якщо в неї одночасно будуть заходити мільйони підприємців. Таких національних офісів у світі біля тисячі. Наприклад, у Німеччині – шість чи сім. В Україні – лише один – Консорціум EEN-Ukraine. Ми отримали доступ до мережі EEN у 2014 році й працювали на волонтерських засадах кілька років. І тільки у 2017 році, коли Україна приєдналась до програми «COSME», ми отримали фінансування від ЄС.

     

    До складу Консорціуму входять Міністерство економіки України, Міністерство закордонних справ України, Торгово-промислова палата України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ТОВ «Нова Інтернаціональна Корпорація», Офіс з просування експорту України. Координатором є Відділ Трансферу Технологій Інституту фізики НАН України. І всі ці сім організацій мають однакові права і можуть безкоштовно надавати українським підприємцям і розробникам послуги. Наприклад, за два останні роки ми, через університет, розмістили 70 пропозицій (загалом усі партнери Консорціуму розмістили понад 400 профілів) і отримали більш ніж 200 виразів інтересу, тобто у середньому 2–3 вирази інтересу на пропозицію.

     

    Ключовий показник, за яким ми звітуємо Єврокомісії, – так звані «achievements», досягнення. Це підписані партнерські угоди або результативні консультаційні послуги. І за останні два роки у нас приблизно 15 таких досягнень. Тобто далеко не кожний контакт закінчується угодою – приблизно 1 з 10. Прикладом наших результативних консультаційних послуг є організація виїзду наукових груп або команд стартапів за кордон коштом приймаючої сторони. Також ми уклали угоду з кількома німецькими університетами про щорічну демонстрацію українських стартапів у Німеччині. Ще один приклад – це аналіз ринку, наприклад, для виходу українського виробника на європейський або азіатський ринки, або допомога з отриманням європейської сертифікації на продукцію.

     

    Крім того, що ви самі можете виставити свою пропозицію, ви ще можете шукати за ключовими словами бізнесові або технологічні профілі, близькі до вашої тематики. І знайшовши потрібне підприємство, можете встановити контакт з його представниками. До того ж у цій мережі можна викласти розробку на стадії від ідеї до вже на ринку. Тобто навіть якщо у вас є тільки цікава ідея, ви можете знайти партнера, розвинути її і продати.

     

    Другий інструмент, який надає EEN, – це участь в подіях. Зараз через онлайн-формат вони як ніколи доступні для наших підприємців і науковців. Участь у цих подіях безкошовна, і нікуди не треба їхати. Потрібно лише зареєструватися на подію. А більшість подій у межах EEN – це так звані брокерські події. Їхня основна ідея – це бізнес-контакти. Ви реєструєтесь на подію, бачите список учасників і можете призначити онлайн-зустріч будь-кому з цього списку. Щодня проходить кілька таких подій, і їхня кількість для учасників необмежена.

     

    На мою думку, це дуже демократична й проста система. Для реєстрації потрібно лише вказати електронну адресу і контактні дані. Це займає кілька хвилин, і ви відразу отримуєте доступ до бази даних бізнес-профілів і подій. І повірте, якщо підприємець хоче, він встановить бізнес-контакт за два тижні. Або й швидше. До речі, список таких подій – це ще лакмусовий папірець, який показує, які напрямки у світі зараз найактуальніші. Це один з елементів маркетингової розвідки і дослідження ринку. 

    Продають не ідею, а інноваційний бізнес

     

    Сам я радіофізик за освітою. У мене 17 патентів на свої розробки, серед них – американський, європейські, китайський. І ще у 80-90 роках я поставив собі ціль організувати трансфер цих технологій. Я намагався різними шляхами впровадити та продати свої розробки. І мій досвід показав, що без комунікації, мобільності і зв’язків це практично неможливо. 

     

    До речі, патент – далеко не гарантія, що ви продасте свою технологію. До того ж він обмежений у часі й територією. Тобто український патент працює лише в Україні, а китайський патент – тільки в Китаї. І це накладає деякі обмеження. Тобто якщо ви отримали патент в Україні, будь-хто за межами України може скористатися вашою розробкою. Бо будь-який патент – це відкрита публікація. Також зареєструвавши патент в Україні, ви маєте лише 32 місяці, щоб зареєструвати його в інших країнах. І після припинення сплати внесків (збору за підтримання чинності патенту – прим. ред.) ваші права на патент також закінчуються.

     

    Тому для захисту своєї інтелектуальної власності краще підходить міжнародне патентування. А це дорого. Бувало, що я сам знаходив інвестора, який допомагав мені з патентуванням. І це коштувало десятки тисяч доларів. Хоча я і оформив патенти, але мені не вдалося їх продати. Зараз я розумію чому. Бо продати можна тільки тоді, коли продавець – впливовий гравець на ринку. 

     

    От чому, наприклад, нашому вченому вдалося продати україно-німецький патент, про який я згадував на початку? Бо знайшли хорошого партнера. Класної ідеї недостатньо. Якби цю розробку запропонував науковець з Массачусетського чи Оксфордського університету, то з великою ймовірністю продали б ліцензію. Але, на жаль, українські університети – не такі впливові. Насправді повністю захищає розробку тільки ваша сильна позиція на ринку. Ви захищений, якщо ви перший на ринку.

     

    Моя колега Ірина Новікова, яка у 2021 році захистила докторську роботу з економіки на тему активізації технологічного трансферу в дослідницьких університетах, у контексті захисту інтелектуальної власності використовує метафору з рибою і вудкою. «Можна  продавати  рибу,  а можна – вудку. Але якщо продаси  вудку (тобто технологію), то завтра вже не зможеш продавати рибу (науково-технічну продукцію)». Тобто коли наші науковці публікують статті, вони розкривають ідеї, які можуть запатентувати інші команди. Тоді до них самих може зникнути комерційний інтерес, і вони не отримають жодного прибутку. Коли ж ідея відразу йде в комерціалізацію, а не публікацію, то тут уже можна отримати певний прибуток. Але на глобальному ринку варто представляти навіть не технології, а новітню продукцію, що може вироблятися українськими підприємствами за новоствореними технологіями.

     

    Варто зазначити, що в самому патенті й публікації наукових результатів є конфлікт. Одна з умов реєстрації патенту – це новизна. Але якщо ти опублікував щось про свою розробку, то вже не маєш права її патентувати. По-друге, повторюю, патенту недостатньо, потрібно будувати інноваційний бізнес. І тут дуже важливо правильно обрати момент для реєстрації патенту. Бо насправді на етапі первинних досліджень патенувати не слід. Тут і виникає конфлікт між патентом і публікаціями, бо часто результатом науково-дослідних проєктів має бути публікація наукових досліджень. Тому потрібно правильно формувати стратегію захисту своєї розробки.

     

    З цим ми теж допомагаємо. Формуємо стратегію захисту інтелектуальної власності, тестуємо розробку, публікуючи в мережі EEN, зазначаючи, що це за розробка, але не розповідаючи, як був отриманий результат. Як працює розробка – це вже текст для патенту, а що ми зробили – результат, який можна вільно представити на ринку. Якщо є зацікавленість до розробки, ми допомагаємо знайти бізнес-партнерів, щоб комерціалізувати її. І тільки коли впливові бізнес-партнери зацікавились розробкою і допомогли її довести до реального бізнесу, з’являються шанси її продати. 

     

    Загалом комерціалізація наукових розробок має кілька ризиків. По-перше, патентування, яке ми вже обговорили. По-друге, автори можуть втратити свою ідею, час, зусилля й інші ресурси. А ось інвестор уже ризикує своїми грошима. І щоб зменшити ці ризики, ми рекомендуємо хоча б мінімально досліджувати ринок і сильні, слабкі сторони своєї розробки.

     

    Отак мій досвід привів мене до пошуку інструментів, які могли б допомогти українським вченим і підприємцям продати свої ідеї. Тепер я чітко бачу, що купують не розробку – купують інноваційний бізнес. Зазвичай інвестори не дуже розбираються в технічних деталях розробок (це нормально), а вкладають гроші тоді, коли бачать можливість отримати прибуток. Тож зазвичай купують ті стартапи, які вже мають готову продукцію і яка зарекомендувала себе на ринку. Часто прототипів недостатньо, важливо мати досвід продажу продукції. І в такому разі є хороші шанси продати свій бізнес. 

    Інноваційний потенціал України

     

    У  2020 році у рейтингу найінноваційніших економік світу Bloomberg Innovation Index6 Україна посіла 56 місце. Вперше за шість років очолила рейтинг Німеччина. 

     

    Для цього показника аналізують багато факторів, зокрема продані технології, вихід на міжнародні ринки, участь у програмах на зразок «Горизонт 2020». Але на мою думку, цей рейтинг – не показовий, якщо розглядати Україну в глобальному контексті. Чимало українських вчених входять до успішних міжнародних груп, а українські стартапи активно завойовують ринок. Стартапу однаково, яке місце Україна посідає в цьому рейтингу. Не байдуже інвесторам. Саме тому через низький рейтинг нам важливо встановлювати контакти й виходити на глобальний ринок в кооперації з впливовими гравцями. 

     

    Але з точки зору керівництва України на такий і подібні рейтинги все ж потрібно звертати увагу й робити щось з фінансуванням в першу чергу. Якщо брати ключові університети світу щодо наукових розробок, то державні замовлення на конкурсній основі становлять суттєвий відсоток їхнього фінансування. Україна також перейшла на таку модель. Але потрібно збільшити фінансування цих фондів у рази. Бо зараз в Україні науковці не мають стабільності. Зокрема через конкурсну систему. Навіть успішні команди можуть розвалитись, не вигравши конкурс. Як і в розвинених країнах, в українських науковців має бути подушка безпеки – базове бюджетне фінансування, щоби бути соціально захищеними.

     

    А поки окремі наукові групи й підприємства виходять на міжнародний ринок, ми раді їм допомогти в цьому.

    ТЕКСТ: Діана Сяркі
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Медицина
    Невидимий ворог на нашій землі: чому варто зробити щеплення від правця

    За останні декілька місяців українці навчились остерігатись багатьох речей: ракет, мін, російської музики та ютубу, але ми все ще забуваємо про невидимого ворога у нашій землі. Неприємно познайомитись – Clostridium tetani, збудник правця.

    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?