ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Блог — 26.03.19
    ТЕКСТ: Наталія Атамась
    Ілюстрації: Мар'яна Микитюк,
    Куншт
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Візьми мене під крило

    Є традиції, від яких у ХХІ столітті вже давно потрібно відмовитися. Проте, навіть попри заборони на законодавчому рівні, вони існують. Навіть збільшуються у масштабах, як стверджують останні наукові дослідження. Мова, зокрема, про сезонне полювання на птахів. Як із ним боротися?

    Нещодавно мій шановний ФБ-френд і колега Андрій Плига, координатор українського осередку Фонду охорони дикої природи, взяв участь у природоохоронному тренінгу з перемовин. По закінченню він написав, що в нашому інфантильному суспільстві люди геть не вміють домовлятися щодо складних питань охорони природи.

     

    Наприклад, весняне полювання на птахів. В Україні воно заборонене. У далекому 2002 році це стало справжнім досягненням. Як нам тоді допомагали матеріалами та консультаціями в процесі російські орнітологи та природоохоронці, як вони нас вітали, коли все вдалося… Дивно це згадувати зараз, чесно кажучи. До речі, у «Мордорі» та Білорусі весняне полювання досі дозволене.

     

    Тоді я тільки робила свої перші кроки у природоохоронній справі, але перспектива вести перемовини замість того, щоб просто затвердити очевидне рішення, мені здалася би геть дивною. Ця ситуація для обох ворожих сторін нагадувала давній анекдот: «У нас із ними невеличкі протиріччя щодо земельного питання. Вони хочуть, щоб ми лежали у землі, а ми хочемо, щоб вони». Для нас, природоохоронців, весняне полювання – це було таке суто «земельне питання».

    Зараз на порозі чергова весна

    Для мільйонів диких птахів це означає довгий шлях додому, до місць розмноження. Але долетять не всі. Російські гуси, польські та українські лелеки, німецькі звичайні горлиці, кропив’янки, зяблики, співочі дрозди – усі ці птахи є об’єктами традиційного весняного полювання у різних країнах на шляху їхньої міграції. Полювання як легального, так і нелегального.

     

    Ви знаєте, наприклад, що в Італії щороку нелегально вбивають понад 5,6 мільйонів співочих птахів – зябликів, співочих дроздів та щевриків? Це традиційна їжа гурманів у дорогих ресторанах. Таку саму кількість птахів вбивають і продають на ринках у Єгипті, зокрема вивільгу, лиску, качок та сорокопутів. У Лівані традиційний об’єкт полювання – лелека. У ліванському ФБ повно фоточок, де сотні мертвих лелек розкладені по полю рівними рядочками або складені у такі собі «криваві пірамідки» 1,5 м заввишки.

     

    «Трикутник смерті», «чорна діра Середземномор’я», «Killing» – такі гучні назви поширилися у ЗМІ, коли у 2015 році поважна європейська «пташина» організація BirdLife International опублікувала доповідь1, де вперше оцінила масштаб нелегального здобування перелітних птахів під час весняної міграції у важливих для них точках на Середземномор’ї.

    Італія, Мальта, Греція, Кіпр, Сирія, Ліван, Єгипет, Албанія, Франція. Цифри страшні. 25 мільйонів птахів щорічно. Перш за все – маленькі співочі птахи, потім водно-болотяні (качки, гуси, фламінго, пелікани, лелеки), голуби та горлиці, птахи-хижаки.

     

    Їх масово стріляють, ловлять у тенета й пастки, на клей, приманюють на голоси та «вбивають з-під фар». Відеоролики на цю тему неможливо дивитись людині зі слабкими нервами.

     

    Це нелегальне полювання – браконьєрство.

    У Лівані полювання було повністю заборонене з 1994 року. Не допомогло. Частково заборону скасували в 2004 році, затвердивши новий Закон про полювання, згідно з яким дозволено полювати лише на 10 видів із 400 і тільки з вересня по січень. Знову не допомогло. Було створено спеціальні органи екологічної прокуратури, яка мала співпрацювати з поліцією та муніципалітетами. До речі, Ліван ще й країна-чемпіон по кількості загиблих під час полювання через невміння поводитись із вогнепальною зброєю (400 осіб щороку).

    В Італії щороку нелегально вбивають понад 5,6 мільйонів співочих птахів – зябликів, співочих дроздів та щевриків. Це традиційна їжа гурманів у дорогих ресторанах

    У Єгипті полюють за допомогою десятків кілометрів павутинних сіток. 75 % – нелегально. Це не просто традиція, а справді важливий фактор прибутку місцевих мешканців, який водночас залишає країни Європи без сотень тисяч перепілок, горлиць, качок, журавлів, лелек, канюків, рибалочок та інших видів.

     

    Але ж це «країни третього світу», як можна зверхньо зауважити. У Сирії – ще одного чемпіона з нелегального вбивства птахів – взагалі війна. Як справи з цим у цивілізованих країнах ЄС? Тих самих, що зобов’язані згідно з Пташиною директивою Євросоюзу охороняти птахів, які мігрують усіма засобами свого національного законодавства?

     

    Італія. Захисники природи та легальні мисливці звинувачують одне одного в браконьєрстві, проголошуючи себе єдиними захисниками природи. Природоохоронці вважають усіх мисливців браконьєрами, а мисливці природоохоронців – фанатиками, які не бачать у цій справі природоохоронного аспекту й любові до природи та хочуть заборонити мисливство замість того, щоб боротися з браконьєрством. Знайома картина, чи не так? Один в один українські національні змагання навколо питання полювання на лося.

    Мальта. Оце так, тут ще крутіше. Спеціальні операції з відлову браконьєрів силами активістів НГО у сільській місцевості, використання армії й безпілотників, бійки з мисливцями. Мисливство – це політичне питання, яке закінчилося національним референдумом, поляризація зашкалює, спроби діалогу провалюються. Весняне полювання забороняють у 2004 році, а потім знову дозволяють у 2014-му. Комісар у справах збереження навколишнього природного середовища подає позов до Європейського суду проти уряду власної країни за порушення законодавства ЄС. І він належить до керівної партії. Після цього комісар отримує від мисливців близько 11 тисяч листів, зокрема і з погрозами.

     

    Далека Фінляндія. Навіть не Середземномор’я. Аландські острови. Місце традиційного весняного полювання на пухівку. Кількість її скорочується, під тиском Єврокомісії введено заборону на полювання. Пізніше, у 2011 році, під тиском мисливського лобі заборону скасовано. Звісно, що фінські мисливці звинувачують у всьому поганих чиновників  із Євросоюзу, які теж збиралися притягнути Фінляндію до відповідальності у Європейському суді. Це додає вогню у політичні суперечки «євроскептиків» із «єврооптимістами».

    Повернімося до рідних боліт

    Ми не знаємо, які в нас масштаби браконьєрства в Україні. У останній великій роботі 2018 року, яка присвячена оцінці нелегального полювання у країнах Європи та Кавказу, для України вказано експертну оцінку від 1600 до 20 400 вбитих браконьєрами птахів на рік. Частка фауни, яка нелегально відстрілюється – 22% від всієї пташиної фауни України. Чесно кажучи, у мене є запитання щодо цих цифр. Я можу припустити, що в Азербайджані нелегально вбивають більше птахів, ніж в Україні, але мені складно повірити, що в Німеччині браконьєрів більше, ніж у нас (53,500–146,000 вбитих птахів на рік згідно зі статтею).

     

    Справжні цифри браконьєрства загалом можуть бути геть неочікуваними. Зрештою, країна «третього світу» Єгипет та «цивілізована» Італія практично однакові за кількістю нелегально вбитих птахів. Навіть у охопленій війною Сирії, здається, вбивають менше.

     

    Щодо легального мисливства: багато хто в нас розповідає про традиційну цінність полювання «з діда-прадіда». Схожа дилема із середземноморськими країнами ЄС. Але ми не знаємо точно навіть кількість нашої мисливської фауни. І над нашими мисливцями не висить кийок єдиного для всіх європейського законодавства у вигляді Пташиної директиви.

     

    Мисливці прагнуть повернути весняне полювання, природоохоронці – обмежити все інше. Чи є це суперечками щодо «земельного питання»? Кажуть, що треба домовлятися. Кажуть, що ми цього не вміємо робити. Тільки правда у тому, що на перемовини потрібен час. На те, щоб змінити законодавство у бік консенсусу, як це було в багатостраждальному Лівані, потрібно ще більше часу. А на те, щоб змінити свідомість людей, які звикли стріляти «з діда-прадіда», потрібна вічність.

     

    А європейська популяція звичайної горлиці тим часом скоротилася на 30-90% у країнах Європи, зокрема через полювання. Чи залишився час у пеліканів, стерв’ятників, малих підорликів та лунів? А у наших лосів та зубрів?

    Наталія Атамась – зоологиня, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАНУ.

     

    ТЕКСТ: Наталія Атамась
    Ілюстрації: Мар'яна Микитюк,
    Куншт
    Посилання
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?