ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Суспільство — 06.01.20
    ТЕКСТ: Френсіс Фукуяма
    Ілюстрації: Ліліана Гапон
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Власне, людське. Уривок з «Витoків пoлiтичнoгo пopядку»

    Релігія – як і мова – відігравала важливу роль у розвитку людства. Різноманітні ритуали існують від найдавніших часів, а деякі з них мали настільки потужний вплив, що «переросли» своє релігійне походження та влились у цілком світські традиції сучасних людей. Публікуємо уривок з одного з минулорічних бестселерів видавництва «Наш Формат» – книги Фpeнciса Фукуями «Витoки пoлiтичнoгo пopядку. Вiд пpaдaвнix чaciв дo Фpaнцузькoї peвoлюцiї».

    Що ще приховує той один відсоток ДНК, який відрізняє людей від їхніх із шимпанзе попередників? Наші інтелектуальні та пізнавальні здібності завжди вважалися ключовими для ідентифікації нас як виду. Назва, яку ми дали людському роду, – Homo sapiens, тобто тварини роду гомо, «розумні» гомо. За п’ять мільйонів років відтоді, як лінія гомо відокремилася від спільного предка людини й шимпанзе, розмір мозку потроївся, що є надзвичайно швидким темпом розвитку, порівнюючи з еволюцією загалом. Зростання розміру жіночого родового каналу заледве встигало за потребою дати раду величезній голові, з якою народжуються немовлята людини. Але звідки взялася ця пізнавальна сила?

     

    На перший погляд видається, що пізнавальні здібності людини були потрібні їй для адаптації й опанування середовища. Більший розум пропонує переваги в полюванні, збиранні, виготовленні інструментів, виживанні в суворому кліматі тощо. Але цього пояснення не достатньо, адже багато інших видів тварин також полюють, збирають та використовують інструменти, але в них не розвинулося нічого й близько подібного до людських когнітивних здібностей.

     

    Багато хто серед біологів, що досліджують еволюцію, вважає, що причини такого швидкого зростання людського мозку були зовсім іншими: людям було потрібне вміння співпрацювати та конкурувати з іншими людьми. Психолог Ніколас Гумфрі та біолог Річард Александер окремо один від одного припустили, що люди фактично вступили в перегони одне з одним, а перемогу здобували ті їхні групи, що були здатними створювати складніші форми соціальної організації, засновані на нових пізнавальних здібностях, помічних в інтерпретації поведінки одне одного.

     

    Теорія ігор, як зазначалося вище, припускає, що особи, які повторно й неодноразово взаємодіють одне з одним, як правило, тяжіють до співпраці з тими, хто показав себе чесними та надійними, і ухиляються від стосунків з тими, хто поводився самолюбиво чи безпринципно. Але для того, щоб робити це ефективно, вони мусять бути спроможними пам’ятати минулу поведінку одне одного й передбачати можливі майбутні дії на основі інтерпретації мотивів інших людей. Останнє – не така вже й легка справа, оскільки прояви чесності, а не сама чесність, є маркером для вибору потенційного співучасника, товариша. Тобто: я згоден співпрацювати з вами, якщо ви здаєтеся чесним, виходячи з досвіду. Але якщо ви навмисне створили базу для довіри в минулому, ви можете мати ще більшу користь, обманувши мене в майбутньому. Таким чином, якщо егоїзм стимулює людей до співпраці в соціальних групах, він також створює стимули для шахрайства, обману та інших форм поведінки, які підривають суспільну довіру й солідарність.

     

    Шимпанзе можуть досягти рівня групової соціальної організації, що включає декілька десятків осіб, бо вони володіють пізнавальними навичками, потрібними для основних повторюваних моделей гри в «дилему в’язнів». Наприклад, […] шимпанзе мають достатньо ресурсу пам’яті та комунікативних навичок для інтерпретації та прогнозування ймовірної поведінки одне одного, із чого розвивається лідерство та співпраця.

     

    Але мавпам шимпанзе не вдається перейти на вищі рівні соціальної організації, бо в них немає мови. Поява мови серед первісних людей відкрила величезні нові, тісно пов’язані між собою можливості вдосконалення співпраці й пізнавального розвитку. Її наявність означає, що відомості про те, хто був чесним, а хто – обдурював, більше не залежать від безпосереднього досвіду, адже тепер їх можна передавати іншим як соціальні знання. Але знаряддям і середовищем для брехні та обману може бути й сама мова. Тому будь-яка соціальна група, яка розвинула кращі пізнавальні здібності у використанні й тлумаченні мови, таким чином більш уміло виявляє брехню, а отже, має переваги над своїми конкурентами. Еволюційний психолог Джеффрі Міллер стверджує, що особливий поштовх розвитку неокортексу, важливої частини мозку, дали ті специфічні пізнавальні імпульси, що пов’язані із залицянням, оскільки різні репродуктивні стратегії чоловіків і жінок є сильними стимулами лукавства й обману разом з виявленням якостей, що сигналізують про репродуктивне здоров’я.

     

    Чоловіча репродуктивна стратегія максимізації успіху полягає в пошуку якомога більшої кількості сексуальних партнерів, тоді як жіноча репродуктивна стратегія націлена на здобуття ресурсів найкращого з можливих чоловіків для передачі її нащадкам. Оскільки цілі цих стратегій перехрещуються, припущення полягатиме в потужному еволюційному стимулюванні розвитку того потенціалу, який дозволяє переграти партнера чи, відповідно, партнерку, у процесі чого важливу роль відіграє мова. Ще один еволюційний психолог Стівен Пінкер стверджує, що мова, соціалізація й комунікабельність, а також панівне становище у своєму середовищі посилюють одне одного, створюючи еволюційний тиск на подальший розвиток. Усе це, у свою чергу, пояснює необхідність збільшення розмірів мозку, адже значна частина неокортексу, що є ділянкою мозку сучасних людей, але не шимпанзе чи первісних людей, відведена для мови.

    Будь-яка соціальна група, яка розвинула кращі пізнавальні здібності у використанні й тлумаченні мови, таким чином більш уміло виявляє брехню, а отже, має переваги над своїми конкурентами

    Розвиток мови не тільки уможливлює швидку координацію дій, а й відкриває шлях до абстрагування й теоретизування – критичних пізнавальних здібностей, які є унікальними для людини. Слова можуть стосуватися конкретних об’єктів, а також абстрактних класів об’єктів (собак, дерев), як і абстракцій, що означають невидимі сили (Зевс, гравітація). Поєднання обох породжує можливості побудови ментальних, уявних моделей, тобто загальних тверджень стосовно причиново-наслідкових зв’язків («середовище нагрівається, коли світить сонце»; «суспільство змушує дівчат до стереотипно гендерних ролей»). Усі люди займаються побудовою абстрактних ментальних моделей; наша спроможність теоретизувати, таким чином, дає нам величезні переваги у виживанні. Попри попередження філософів, як-от Девіда Юма разом з незліченними професорами статистики вже в перші роки навчання в університеті, що кореляція не означає причиновості, люди постійно стежать за зв’язками між подіями в навколишньому світі й вишукують між ними причиново-наслідкові залежності. Але не наступивши на змію чи не з’ївши грибів, якими отруївся двоюрідний брат минулого тижня, обійти нещасливу долю легко, і не надто важче передати це правило своїм нащадкам, просто розказавши про нього.

     

    Здатність створювати уявні моделі й співвідносити причиново-наслідкові зв’язки та абстракції, у свою чергу, є основою для появи релігії. Релігія – або віра в невидимий, надприродний порядок – існує в усіх людських суспільствах. На жаль, палеоантропологи та археологи, які займалися реконструюванням походження первісних людей, можуть мало повідомити про їхнє духовне життя, оскільки все, що є в їхньому розпорядженні, – це шматки скам’янілостей і місця стоянок. Але нам не відомо жодних історичних первісних суспільств, де не було би релігії, а археологічні знахідки вказують на те, що неандертальці та інші до-люди мали релігійні переконання.

     

    Дехто й сьогодні стверджує, що релігія є головним джерелом насильства, конфліктів і соціального розбрату. Історично, однак, релігія відігравала протилежну роль: вона була джерелом соціальної згуртованості, яка дозволяла людям співпрацювати в значно ширшому й безпечнішому масштабі, ніж це могло би бути тоді, коли люди виступали би простими егоїстичними раціональними агентами, як про них думають економісти. Ці агенти, граючи між собою в повторювані ігри на зразок «дилеми в’язнів», мають дійти певного рівня соціальної співпраці, як ми вже бачили вище. Але, як показав економіст Мансур Олсон, колективні дії починають руйнуватися, коли збільшується розмір групи співпраці. У великих групах дедалі важче стає стежити за внесками окремих членів; «халява», тобто пожива за чужий рахунок, та інші форми опортуністичної поведінки відчутно частішають.

    Деякі еволюційні психологи стверджують, що користь у виживанні, яку дає підвищена соціальна згуртованість, є причиною того, що схильність до релігійної віри здається «прошитою» в людському мозку

    Релігія розв’язує цю проблему колективної дії, розподіляючи нагороди та покарання так, що це значно підкріплює здобутки від співпраці тут і зараз. Якщо я вважаю, що вождь мого племені є просто ще одним його звичайним членом, як і сам я, і обстоює власні інтереси, я, можливо, і не буду підпорядковуватися його владі. Але якщо я вірю, що він може наказати духам мертвих предків відплатити мені, я значно швидше дослухатимуся до його слів. Моє почуття сорому є потенційно сильнішим, якщо я вірю, що за мною стежить мертвий предок, який може розпізнати мої справжні мотиви набагато краще, ніж живий родич. Усупереч поглядам і вірян, і атеїстів, надзвичайно складно довести або сфальсифікувати будь-яку релігійну віру. Навіть за мого скептицизму щодо стосунків вождя з мертвими предками, я, можливо, не бажатиму брати на себе ризик того, що це справді так. Припущення Блеза Паскаля про те, що треба вірити в Бога, бо, можливо, той дійсно існує, супроводжує всю історію людства, хоча, мабуть, на попередніх етапах кількість скептиків була невеликою.

     

    Функціональна роль релігії у зміцненні норм та підкоренні спільнот визнається давно. Зуб за зуб, або повернення благ за блага і шкоди за шкоду, є не тільки раціональним результатом неодноразової взаємодії, а й основою біблійної моралі й майже універсальною моральною нормою серед людських суспільств. Золоте правило, яке стверджує, що ставитися до інших слід так, як ви хочете, щоб вони ставилися до вас, є просто варіацією релігійного «око за око», але тією, яка підкреслює корисний, потрібний, а не шкідливий бік питання (християнський принцип відплати ласкою за шкоду в цьому стосунку є вельми незвичайним, і можна відзначити, що значно частіше християнські спільноти ним не користуються, ніж навпаки. Жодне суспільство, наскільки мені відомо, не вимагає відплачувати шкодою за отриману користь, як і не вимагає вважати це за загальне моральне правило групи).

     

    Справді, деякі еволюційні психологи стверджують, що користь у виживанні, яку дає підвищена соціальна згуртованість, є причиною того, що схильність до релігійної віри здається «прошитою» в людському мозку. Релігія – не єдиний спосіб, яким ідеї можуть зміцнювати солідарність групи, – нині в нас є націоналізм, а також секулярні ідеології, як-от навіть марксизм, – але в ранніх суспільствах вона відігравала важливу роль, забезпечуючи можливості складніших форм соціальної організації. Важко уявити, що людські істоти могли б еволюціонувати, вирвавшись за межі невеликих спільнот родового типу без неї.

     

    З пізнавального погляду, будь-яку релігійну віру можна описати як свого роду ментальну модель реальності, у якій причиновість приписують невидимим силам, що існують у метафізичному просторі за межами явищ реального світу і повсякденного досвіду. Це породжує теорії про маніпулювання світом, наприклад: посуха викликана гнівом богів; їх можна заспокоїти, проливши кров немовлят у борозни землі. Це призводить до ритуалу, тобто періодично повторюваних дій, пов’язаних з надприродним порядком, за допомогою якого людське суспільство сподівається дістати контроль над власним довкіллям.

     

    Ритуал, у свою чергу, допомагає окреслити спільноти, позначаючи їхні межі й відрізняючи одну від одної. Він же, здобувши свою роль у формуванні й розбудові соціальної солідарності, може від’єднатися від когнітивної теорії, що привела до його появи, як у випадку з Різдвяними святами, що їх продовжують святкувати навіть сучасні, далекі від релігії європейці. Ритуал сам по собі, а також переконання, що його підтримують, є величезною самоцінністю. Вони більше не є ані ментальною моделлю, ані теорією, якої можна позбутися, коли з’явиться щось краще, вони перетворюються на мету людських дій самі по собі.

    ТЕКСТ: Френсіс Фукуяма
    Ілюстрації: Ліліана Гапон
    Статті
    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: