ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Наука — 15.02.19
    ТЕКСТ: Антон Сененко
    Ілюстрації: Марися Рудська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    І до ворожки не ходи

    Колись люди прогнозували погоду без гідрометцентрів – спираючись на народні прикмети. Ми вирішили розібратися, чи мають такі передбачення наукове обґрунтування. Пригадайте-но, яким чином ви дізнаєтеся погоду. Напевно, використовуєте спеціальний додаток на смартфоні, якийсь з інтернет-ресурсів або інформацію з теле- чи радіоефірів. Але звідки прогноз погоди з’являється там?

    Він складається метеорологічною службою на основі інформації, що надходить з двох джерел. Перше – це космічні супутники. Завдяки висоті їхнього розташування над Землею супутники здатні відслідковувати рух величезних циклонів та антициклонів і повідомляти про глобальну погоду в масштабах материків.

    Друге – спеціальне обладнання і датчики, розташовані майже всюди. До речі, більшість людей, мабуть, ніколи не звертають уваги на блискучі металеві «кіоски», що стоять у кожному районі великих міст. У таких «кіосків» немає вікон, а з даху стирчать трубки, флюгери та антени.

    Зібравши та проаналізувавши інформацію з мережі таких об’єктів, можна досить точно сформувати прогноз погоди в конкретному місці.

    Такими можливостями ми завдячуємо розвитку фізики та технологічному прогресу, але в давнину люди могли прогнозувати погоду, не маючи ані супутників, ані датчиків. Справа в тому, що робота приладів, які відслідковують стан атмосфери, базується на законах фізики, а ті за тисячі років аж ніяк не змінилися.

    Так, прогнозувати погоду вдавалось не з високою точністю, проте достатньо «прицільно», щоб не потрапити під зливу чи не застудитися. Як це робилося і чи працює це зараз?

    Застосування більшості народних «приладів» та прикмет базується на змінах рівня вологості, тобто кількості водяної пари в повітрі, що доповнюють основні складники атмосфери: азот і кисень.

    Перше, що слід запам’ятати: хоча вода в рідкому стані є важчою за повітря, проте в газоподібному вона стає легшою. Це пояснюється тим, що молекулярна маса води є меншою за молекулярну масу сухого повітря. Саме тому випари води в повітрі призводять до зменшення атмосферного тиску, яке можна зафіксувати барометром, що ніби «зважує» стовп повітря над ним.

     

    Робота приладів, які відслідковують стан атмосфери, базується на законах фізики, а ті за тисячі років аж ніяк не змінилися

    Коли люди з давніх-давен дивилися на зорі, шукаючи шлях у пітьмі (чи знаків долі, на які вкажуть їм сузір’я), вони помічали, що яскраві зірки взимку – до морозу, а влітку – до спеки. Справа в тому, що кількість води в атмосфері безпосередньо впливає на здатність спостерігати небесні світила.

    Якщо насувається дуже сильний холод або велика спека, то в повітрі кількість маленьких крапель води зменшується, атмосфера стає прозорішою. І навпаки, якщо зорі здаються «далекими» та ледь світять або мерехтять – це до відлиги взимку та на дощ влітку.

    Cаме з цієї причини всі астрономічні обсерваторії розташовують або дуже високо в горах, щоби зменшити висоту шару атмосфери (зменшивши тим самим вплив на отримуване зображення), або в кліматі, де вологість упродовж року найменша.

    Цікаво те, що вологість атмосфери інколи призводить до погіршеної видимості нашої найголовнішої зорі – Сонця. Ви легко зможете пригадати, що влітку, перед тим, як почнеться гроза, Сонце перебуває ніби за завісою, а навколо – задушливе повітря.

    Кажуть, низький політ ластівок означає, що буде дощ. Так і відбувається, бо зростання вологості та зменшення атмосферного тиску створює труднощі для комах, яким стає важче тримати вагу власного тіла в повітрі. Оскільки ластівки харчуються в польоті, вони, як і комахи, вимушені літати низько.

    Також зниження атмосферного тиску (тобто й погіршення погоди) визначали за швидкістю закипання рідин. Чим нижчий тиск атмосфери, тим нижча температура кипіння, тож закипання відбуватиметься швидше. Через це перед погіршенням погоди молоко «втікатиме» швидше.

    Врешті, якщо ми вже зачепили тему продуктів харчування, то згадаємо, що сіль і мелена кава беруться грудочками теж до дощу, оскільки збільшення вологості сипучих речовин призводить до їх злипання.

    Колір сходу та заходу сонця також є індикатором погодних змін. Колір світанку напряму залежить від частинок пилу та вологи, що містяться в атмосфері. Збільшення їхньої кількості призводить до того, що в око спостерігача потрапляють переважно саме червоні промені. Тобто яскраво-червоний світанок або захід сонця в більшості випадків «віщує» негоду.

    Погіршення погодних умов також своєрідно впливає на полум’я та дим. При підвищеній вологості дрова тріскотять, тому що вода, яку вони адсорбували з повітря, під дією температури закипає та розриває прогалини в деревині.

    На погану погоду дим із печі та від вогнища стелиться землею чи дахами, оскільки частинки продуктів згорання з’єднуються з краплями вологи в повітрі, швидше охолоджуються і важчають.

    Процес формування погоди є настільки складним явищем і залежить від стількох факторів, що людство, з усією могутністю сучасної науки та техніки, не може точно прогнозувати її хоча би на декілька днів.

    Хочеться вірити, що нові дослідження науковців, створення ними штучного інтелекту, який враховуватиме неймовірну кількість факторів формування погоди – від вологості до помаху крила метелика, що вплине на погоду на цілому континенті – і дозволить нам планувати особистий гардероб аж на цілий рік наперед.

    Антон Сененко – старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України, кандидат фізико-математичних наук.

    ТЕКСТ: Антон Сененко
    Ілюстрації: Марися Рудська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: