ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Блог — 27.10.19
    ТЕКСТ: Віра Єфремова
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Перетинаючи біологічиний Рубікон

    Чи під силу вченим створити «химеру»? Чи такі страшні ці створіння, якими їх малюють? Чи можна створити «людиномишей»? Відповіді на ці запитання знає Віра Єфремова – докторантка, наукова співробітниця Інституту реконструктивної нейробіології, університетської клініки Рейнського університету імені Фрідріха Вільгельма в Бонні.

    Працюючи над написанням цього матеріалу, я запитала кількох знайомих, що перш за все спадає їм на думку, коли вони чують слово «химера», і з’ясувала, що більшість з них уявляють якесь дивне, моторошне та загрозливе створіння, яке є чудернацькою сумішшю кількох живих істот одразу. Якщо звернутися до грецької міфології, то там химеру змальовували, як вогнедишного монстра, що мав тіло лева, голову цапа, яка чомусь була на спині, і на додачу до всього цього – зміїний хвіст. Досить моторошно, чи не так?

     

    Химери в розумінні сучасної біології не є такими жахливими, проте лякати можуть не менше, якщо навіть не більше. Та для того, щоб дискутувати, наскільки (якщо взагалі) варто остерігатися химер, необхідно знати, чим саме вони є, згідно з визначенням сучасних біологів. Отже, химери – це організми, що мають у собі клітини одночасно кількох різних зигот (запліднених яйцеклітин) і, як наслідок, об’єднують у собі різну генетичну інформацію. 

     

    Важливо також зазначити, що химери бувають різних типів: внутрішньовидові та міжвидові. Внутрішньовидові химери, хоча й дуже рідко, проте зустрічаються і в природі. Яскравим прикладом внутрішньовидового химеризму є двобічний гінандроморфізм –  стан, за умов якого одна половина тіла – жіноча, а інша – чоловіча. Це трапляється, коли два зародки різної статі на дуже ранніх стадіях ембріонального розвитку об’єднуються, утворюючи один спільний організм. Міжвидові химери зазвичай продукують в лабораторних умовах. Так, наприклад, перші міжвидові химери були отримані між двома найближчими видами мишей, які зазвичай не схрещуються – M. muskulus й M. caroli. Пізніше, у 1970-х роках, вчені були здатні одержати міжвидові химери, що складалися із зародків мишей та пацюків. Усі ці експерименти зробили можливим отримання химерних сільськогосподарських тварин у 1980-х роках. І тут я хотіла б акцентувати увагу на тому, що навіть за умов успішного формування, розвитку та народження химерних тварин, вони будуть не здатні передавати генетичну мозаїчність (наявність клітин із різною генетичною інформацією) своїм нащадкам.

    Явище химеризму як таке (термін «химери» був запроваджений німецьким біологом Гансом Вінклером у 1908 році) та його вивчення – не нові, проте новини про надання дозволу у 2019 році у Японії на вживлення людських клітин в організм мишей спричинило надзвичайно сильну хвилю занепокоєння щодо цього у вчених та громадськості багатьох країн попри те, що японська влада ввела заборону на вирощування подібних химер довше, ніж чотирнадцять днів, та їхньої подальшої імплантації у матку. Питання етичності таких експериментів збурило справжні шекспірівські пристрасті, що не вщухають й досі. Хоча сучасна біологія і визначає химер абсолютно інакше, аніж давньогрецька міфологія, проте визначальним фактором химер, на створення яких отримали дозвіл в Японії, є перетин видової межі «людина – не людина». Багатьох дуже лякає перетин цього кордону, оскільки це свого роду Рубікон, який за певних умов може стати точкою неповернення, оскільки, пересадивши людські клітини до організму тварини, ми можемо занадто «олюднити» цю тварину (в англомовних медіа навіть почали використовувати термін «humanized animals»).

     

    Вчені планують робити ін’єкцію з так званими індукованими стовбуровими клітини (це перепрограмовані клітини, наприклад, шкіри чи крові, які «забули», ким вони були, і перетворилися на стовбурові клітини, що надалі можуть розвинутися у клітини будь-якого типу) в організм тварини і досліджувати, як саме розвивається той чи той орган. Створення таких химер має на меті отримання органів, які у майбутньому могли б бути пересаджені людям. Одним із таких органів-кандидатів є підшлункова залоза. І якщо подібні експерименти будуть вдалими, то це, наприклад, може стати порятунком для багатьох людей з діабетом. Цитуючи одного із японських вчених, що прокоментував майбутні дослідження: «Нам необхідно рухатися дуже поступово, невеликими кроками, обговорюючи наші експерименти та їхні результати із суспільством, що має певні занепокоєння та страхи», – хочу додати, що такі застороги з боку як вчених, так і громадськості обов’язково треба брати до уваги. Проте необхідно розуміти важливість цих експериментів, а також той факт, що еволюційно між видом Homo sapiens (людина розумна) та іншими видами тварин мільйони років еволюції, що, зрештою, найімовірніше, унеможливить народження «людиномишей» чи «людинопацюків».

     

    Завершити цю химерну історію я хотіла б жартом про те, що одні науковці можуть клонувати динозавра, а інші можуть їм пояснити, чому це погана  ідея. Тому головне – це завжди чітко та відкрито комунікувати про такі важливі дослідження з вченими із різних галузей та суспільством, адже саме в дискусії народжується істина, навіть якщо вона і химерна. 

    ТЕКСТ: Віра Єфремова
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: