ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Без рубрики — 03.03.22
    ТЕКСТ: Микола Надтокін
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Ядерний шантаж

    Владімір Путін нібито наказав міністру оборони Росії Сергію Шойгу перевести в особливий режим бойового чергування стратегічні сили стримування (ССС),  що охоплює стратегічне наступальне і стратегічне оборонне озброєння (зокрема і ядерне). Офіційною причиною було названо «агресивні висловлювання» західних держав щодо Росії та політику «нелегітимних санкцій». З’ясовуємо, що таке стратегічні сили стримування, чому це сталося саме зараз і як цей крок Кремля може вплинути на ситуацію в Україні та світі.

    Що таке стратегічні сили стримування?

     

    ССС – узагальнювальна назва цілої низки технічних сил та засобів, призначених для стратегічного наступу на супротивника і для стримування такого наступу. Відповідно, в Міноборони РФ розрізняють стратегічні наступальні (СНС) та стратегічні оборонні (СОС) сили.

     

    Основу СНС становлять стратегічні ядерні сили, до яких належать ракетні війська стратегічного призначення, що мають статус окремого роду військ РФ. Стратегічні ядерні сили – це так звана ядерна тріада, що об’єднує  стратегічну авіацію, атомні підводні човни та міжконтинентальні балістичні ракети. Станом на 1 вересня 2021 року Росія мала 527 розміщених стратегічних носіїв ядерної зброї і 1420 ядерних боєголовок. До СНС також належать стратегічні неядерні сили – з’єднання та частини стратегічних бомбардувальників, а також підводні човни, надводні кораблі та морська ракетоносна авіація ВМФ РФ зі звичайною високоточною зброєю великої дальності.

    Основа СОС – це сили та засоби військ повітряно-космічної оборони, а саме:

     

    1. Система попередження про ракетний напад (наземні й орбітальні технічні засоби розрахунку траєкторії ворожих ракет і їхнє розташування);
    2. Система контролю космічного простору, що фіксує штучні космічні об’єкти й каталогізує їх.
    3. Протиракетна й протиповітряна оборона, що призначена для перехоплення ракет і повітряної техніки супротивника.

     

    Як зазначає Олексій Парновський, старший науковий співробітник Інституту космічних досліджень НАН України, стратегічна ядерна зброя, яку привів у особливий режим Путін, складається з міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів, і стратегічної авіації.

     

    Балістичні ракети мають не лише максимальну, а й мінімальну дальність. Міжконтинентальні балістичні ракети, які є на озброєнні в РФ, мають дальність близько 10 тисяч кілометрів. Протяжність території Росії становить близько 8 тисяч кілометрів. Тому такі ракети по території України можна запустити хіба що з Камчатки і неоптимальною траєкторією (з підйомом на більшу висоту, ніж це потрібно, що збільшує ймовірність перехоплення).

     

    Балістичні ракети підводних човнів мають меншу дальність, а пересування усіх підводних човнів відстежується.

     

    Єдиний компонент ядерної тріади, який реально можуть застосовувати по Україні, – це дальня авіація, зазначає Парновський. Це великі добре видимі на радарі літаки з крилатими ракетами, значно старші за «калібри», які ми вже вміємо перехоплювати. Крім того, Україна має на озброєнні зенітно-ракетний комплекс великої дальності С-200, який може збивати такі літаки над Москвою.

     

    Тобто натискання на кнопку зовсім не означає, що ракети одразу полетять. Натискання кнопки дає наказ про застосування ядерної зброї командувачам відповідних військ: ракетним військам стратегічного призначення, підводному флоту, дальній авіації. Ті, своєю чергою, передають цей наказ далі по ланцюгу командування, який унікальний для кожної країни й переважно не відомий для широкого загалу. Однак на кожному з етапів наказ можуть не виконати. В історії Холодної війни були непоодинокі випадки, коли команда на пуск або помилково видавалася, або мала бути видана за статутом.  Таке не раз траплялося, наприклад, під час Карибської кризи. Зокрема, 28 жовтня 1962 року оператори радарів у Нью-Джерсі повідомили національний командний пункт про ядерну атаку, хоча це виявилося фальшивою тривогою. А вже у 1995 році норвезька ядерна ракета, запущена з науковою метою, потрапила на російські радари, і військовий оголосив про атаку. Норвегія попередила 35 країн про запланований запуск, зокрема Міноборони Росії, але людина, яка безпосередньо спостерігала за радаром, про це не знала.

     

    Жодного фактичного пуску не відбулося, оскільки основний принцип ядерного стримування – гарантоване взаємне знищення. Тобто ти вб’єш свого супротивника, але і сам загинеш.

    Чому це відбулося зараз?

     

    У межах стратегії Кремля такий крок можна розуміти як засіб морально-психологічного тиску на населення України, її політичну еліту та збройні сили, а також спосіб донести меседж до світових центрів сили (переважно членів НАТО) про зростання ризику світової війни через збільшення іноземної допомоги Збройним силам України.

     

    Основна причина такого кроку – непередбачувані втрати РФ і їхній масштаб. За даними низки українських високопосадовців і представників ЗСУ, було зірвано план кількагодинного бліцкригу з боку РФ. Російська армія розраховувала на швидке захоплення влади в Києві, відсутність опору, точні ракетні удари та активну артпідготовку на кордонах вночі 24 лютого 2022 року. Натомість війська агресора, намагаючись просунутися з півночі, сходу та півдня, втратили велику кількість живої сили, техніки й авіації, що сповільнило темп наступу та змусило Путіна підняти тему переговорів і їхніх можливих умов.

     

    Саме в контексті проведення переговорів зрозуміла роль «ядерного шантажу» від Кремля. Застосування ядерної зброї (що здається абсурдним) викликало б масштабну демографічну, економічну й екологічну катастрофу, і це буде додатковим козирем проти країни, яка не може завдати такого ж удару у відповідь. Також це є засобом тиску на суспільну думку західного світу, який (згідно з очікуваннями Кремля) не підтримуватиме ідею допомоги України на рівні мас, якщо йому загрожуватиме ядерна війна через інтереси сторонньої країни.

     

    Уточнюючи геополітичний підтекст, варто підкреслити, що такий крок є спробою повернутися до практики кулуарної дипломатії та розподілу сфер впливу між світовими ядерними центрами сили, як це було в часи Холодної війни. Адресати меседжу – США, Франція, Великобританія, контактуючи з якими, Кремль намагатиметься зсунути акцент від теми підтримки України до необхідності досягти статусу кво в питаннях світової безпеки.

    Як це вплине на подальші події?

     

    Розвиток подій залежатиме переважно від трьох факторів: внутрішньої політико-економічної ситуації в РФ, реакції світової спільноти й політикуму інших країн на українські події, успіхів спротиву  українського суспільства російській армії.

     

    Аналізуючи риторику президента України Володимира Зеленського та інших українських політиків, можна очікувати відкидання компромісів. Тим більше така перспектива зберігатиметься, якщо оборона від військ РФ і надалі буде успішною. Зважаючи на швидку зміну риторики Кремля від неприйнятності переговорів до власної ініціативи щодо їх початку, можна сказати таке: подальше зниження планки вимог Путіна щодо зупинення війни не змусить себе чекати. Особливу роль у цьому відіграє стан російського суспільства та популярність сучасної російської політики, яка падатиме у міру погіршення економічної ситуації в РФ.

     

    У зв’язку з приведенням до стану готовності російських ССС варто боятися не внутрішніх, а зовнішніх чинників, адже саме вони (як буде продемонстровано в наступному розділі) загрожують нам нав’язуванням компромісних рішень у переговорах з російською стороною.

    Чи натисне Путін на червону кнопку?

     

    Історія, на жаль, знає випадки застосування ядерної зброї проти Японії з боку США 6 і 9 серпня 1945 року. Проте це було єдине у світі використання такої зброї в умовах ядерної однополярності (друга країна, що в 1949 році отримала ядерну зброю – СРСР). Карибська криза 1962 року, коли світ стояв на межі війни на знищення, завершилася взаємними поступками Хрущова та Кеннеді та виводом радянських і американських ракет з Куби й Туреччини відповідно. Індія й Пакистан, попри жорстке протистояння, так і не наважилися застосувати свій ядерний потенціал. Попри войовничу риторику експрезидента США Дональда Трампа, він все-таки сів за стіл переговорів з лідером КНДР Кім Чен Ином, коли той погрожував ядерною зброєю. Під час Корейської війни 1950–1953 років США так і не завдала ядерного удару по силах КНДР і китайських добровольцях через загрозу світової війни (протектором КНДР був СРСР).

     

    Це дає можливість зробити висновок, що ризик застосування ядерної зброї є мінімальним, проте він створює таку атмосферу, яка змушує шукати компроміси і навіть відмовлятися від певних намірів. 

    ТЕКСТ: Микола Надтокін
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: