ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Біологія — 05.07.22
    ТЕКСТ: Діана Сяркі
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Як допомогти котам, що постраждали від війни

    Нещодавно ми розповідали, як війна може травмувати собак. Тепер поговорімо докладніше про котів. Що робити з котами, які втратили через війну свою домівку, чому підгодовувати їх на вулиці не найкраща ідея та як допомогти їм адаптуватися до нових умов проживання? Розповідає Голова Асоціації взаєморозуміння людей та тварин Оксана Галан.

    Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну інтернетом поширилися різні історії про котів-героїв1. Наприклад, про кішку, яку волонтери забрали зі зруйнованої багатоповерхівки в Бородянці. Або обгорілий кіт Фенікс, якого знайшли під уламками будинку в Андріївці в Київській області. Які ваші улюблені історії котів, які стали символом незламності українського народу?

     

    Насправді таких історій багато. Була кішка з Бучі, яку знайшли волонтери, потім її так і назвали – Буча. Стосовно Фенікса, то зараз він перебуває в офісі дуже класних хлопців і дівчат, що працюють в інтернет-магазині. Такий класний сервіс ще потрібно пошукати. Вони забрали його до офісу, і він там потрохи обживається. Дружина власника цього інтернет-магазину – моя учениця. Інколи я бачу, як він себе поводить зараз. Це кіт, який насолоджується життям, тому що в нього забезпечене все необхідне. Дуже класно бачити, що ця тваринка, яка стільки пережила, буде жити далі благополучно.

    Наскільки для котів небезпечні опіки?

     

    Для котів це має дуже серйозні наслідки. Бо, по-перше, коти дуже складно переживають зневоднення, а опіки можуть призвести до такого. Треба не намагатися вилікувати кота самостійно, а обов’язково завести його до ветеринарної лікарні, де проаналізують його стан і підкажуть, як йому можна допомогти. Якщо опік не сильний, то шерсть поступово відновиться.

     

    Якщо шкіра кота понівечена настільки, що пошкоджені волосяні цибулини, то на цій ділянці може й не вирости нова шерсть. Звичайно, з цим можна жити спокійно у випадку, коли це частина тіла. Якщо ж це частина мордочки з вібрісами, то коту буде трохи важче орієнтуватися в просторі (наприклад, скільки залишилось до стіни, як далеко інший кіт). 

     

    Буває таке, що змінюється колір шерсті. Наприклад, на тих частинах тіла, де був дуже сильний опік. Це залежить від пігменту, який є основою кольору шерсті кота. 

     

    Коли в тварини змінюється колір або структура шерсті, це своєрідний симптом, що в цьому місці є проблема. Наприклад, коли з’являється якась атрофія чи проблеми з тазостегновим суглобом, то в цьому місці шерсть може почати трохи кучерявитися, рости в іншому напрямку або змінювати колір. Це не те, що був чорний колір шерсті, а став білий. Але міг бути, наприклад, рудий мідний колір, який став більш рудувато-блідим. Таке буває, і якщо ми звертаємо увагу на це і в котів, і в собак, то ми можемо побачити прояви проблем зі здоров’ям заздалегідь.

    Наскільки небезпечне для котів перегрівання? Як коти переживають спекотне літо і як ми можемо їм допомогти?

     

    Коти складно переживають не температуру, спеку, а саме зневоднення. Тому вони можуть обирати для відпочинку більш вологі місця. Прародичі домашніх котів чи дикі кішки обирають місця для відпочинку в кущах. Там теж досить спекотно, але є волога від землі, й це досить усамітнене місце. Коти, які живуть на вулиці, теж обирають схожі місця.

     

    Тому якщо в нас під опікою є коти, але не якісь екзоти, то їм буде достатньо доступу до тіні й води. Повторюсь, що вода дуже важлива. Коти можуть не допивати добову норму самі по собі. Вони досить легко переносять спрагу. Наприклад, котові масою чотири кілограми потрібно десь 200 мілілітрів води на добу, а він може пити сто і буде досить непогано себе почувати. Але в довгостроковій перспективі це матиме наслідки. 

     

    Тому якщо це наша домашня тварина, то ми обов’язково періодично моніторимо, скільки води кіт п’є на добу. Якщо це безхатня тварина, якою ми опікуємося, то в неї має бути доступ до чистої та прохолодної води. Коти, крім усього, ще й вередуни. Якщо з миски попив якийсь собака й залишив там свою слину, то кіт може й не пити з неї.

    Зараз по всій Україні через воєнні дії з’являється більше безпритульних котів. Що нам варто робити, наприклад, якщо ми йдемо вулицею і бачимо безпритульного кота? Як йому допомогти? Який алгоритм дій?

     

    Нам може здаватися, що нічого страшного, що кіт залишається на вулиці. Він же якось жив до того. Так може бути. Але треба пам’ятати, що кіт – це не тільки хижак. Він часто й жертва. Якщо поблизу багато безхатніх собак, то кіт запросто може стати для них здобиччю. Тому якщо є можливість, краще все ж таки його забрати. 

     

    Для початку необхідні профілактичні процедури (від бліх, кліщів, глистів), кастрація. Навіть якщо після цього ми його повернемо в те саме місце, скоріш за все, він буде набагато менше шукати якихось пригод. Але якщо є можливість, то, звичайно, шукаємо новий дім. Зараз дуже багато платформ, акаунтів у соціальних мережах, волонтерів, які займаються влаштуванням тварин у нові сім’ї.

     

    Це вже відповідальний підхід, коли ми забрали тваринку і доробили все до кінця. Бо просто двічі підгодувати – таке собі. Ми підгодуємо, кішка буде народжувати кошенят, а вона народжує часто, може бути раз на пів року, і що з ними тоді робити? Ми ніколи не зможемо подолати проблему безпритульних тварин, бо вони швидко розмножуються, коли в них є кормова база. Це не означає, що не потрібно допомагати їм вижити і годувати, але якщо ми починаємо їм допомагати, то краще допомогти одному коту, але від початку до кінця. А потім можна почати працювати з іншою твариною. Як наслідок, ми матимемо менше безхатніх тварин.

    А якщо говорити про країни, де піклуються про безхатніх тварин? Наприклад, у Туреччині, в Стамбулі2, біля зупинок чи в парках є миски з водою і кормом, будиночки для вуличних котів і собак чи швидка допомога. Тобто можна звернутися до місцевої служби підтримки щодо благоустрою міста (Beyaz Masa) і викликати швидку для тварин. Як взагалі вам така модель ставлення до безхатніх тварин? Вона працює чи краще попереджати проблему, як ви щойно говорили, а не лікувати симптоми?

     

    По-перше, це все ж таки культура. Вона напрацьовувалася багато років. А по-друге, мені тут не дуже подобається, що домашні тварини, особливо такі хижаки як собаки і коти, становлять реальну загрозу для середовища. Вони знищують птахів, невеличких рептилій, як-от жаб, змій, комах. А це все дуже важливі частинки для нашого середовища. Кішка може їх знищувати навіть не для їжі, а просто через сильний інстинкт полювання. І вона нічого не може з цим зробити.

     

    У кішки є потреба в певній кількості калорій. Мишка – це низькокалорійний продукт, і котам потрібно зловити досить багато мишей, аби забезпечити себе необхідною енергією. До того ж не кожне полювання вдале. Тому якщо кішка розуміє, що десь поблизу є ще одна мишка, вона може навіть ту, яка в неї уже в роті, залишити і побігти за іншою, бо це для неї проста здобич. Цей яскраво виражений інстинкт полювання призводить до того, що коти можуть знищувати птахів просто заради реалізації інстинкту. 

     

    Було дослідження3, досить нове: коли кішка має доступ до вулиці, так званого вільного вигулу, як у селах, то якщо з нею десь 15 хвилин на день гратися та забезпечуватися її раціоном, який їй підходить, з достатньою кількістю м’яса, тоді об’єм її здобичі зменшується на понад 30%. Це кішка, яка має дім і власників. А якщо це безхатня тварина, то навіть якщо її і годують, ми не знаємо, скільки й чого саме вона з’їла, гралася вона чи ні. У Канаді певний час коти мали можливість виходити на вулицю вільно. Це призвело до того, що вони безповоротно знищили кілька видів птахів.

    Певно, в Асоціації взаєморозуміння людей і тварин ви зараз теж працюєте над розбудовою візії, стратегічного бачення того, що робити з безхатніми тваринами, коли закінчиться війна. Чи взагалі реально досягти того, щоб в Україні не було безпритульних тварин?

     

    Нам потрібно стільки всього зробити. І мені здається, що потрібно буде шукати якусь модель посередині, бо складно уявити, як нам досягти такої стерильності, як в Німеччині чи Бельгії. Я люблю казати: «Дівчата, до нашої пенсії нам роботи вистачить. Будемо десь отримувати пенсію і говорити, що певною мірою ми досягли нашої мрії».

     

    Але перший крок, який дуже важливо зробити (і ми з різних боків до цього йдемо, але поки що не дуже успішно), – це обов’язкова реєстрація. Ми не зрушимо з місця, якщо не розумітимемо, скільки в нас зараз тварин, хто собі забирає другу, третю кішку, собаку чи ще когось. Такий крок став би важливим поштовхом до подолання проблеми. Бо це і про відповідальність власників, і про, може, адміністративну чи кримінальну відповідальність, якщо вони погано поводяться з тваринами. Це і про можливість довести, що це саме твоя тварина. Бо коли в мене є собака, якого ніхто не знає, але який дуже дорогий для мене, якщо я його не повносила до всіх баз, то доведеться пройти десять кіл пекла. А уявіть, яка в нас ситуація з котами, яких люди не бачать. Собак бачать, бо ми хоч з ними на вулицю виходимо. От є в мене кіт вартістю чотири тисячі доларів, і його вкрали. Може бути таке, що ніхто не зможе підтвердити, що він мій.

    Які особливості порятунку котів у воєнних умовах? Собаки можуть розбігтися, а коти тримаються своєї бази безпеки – території. Тому бувають випадки, коли на територіях, які зазнають обстрілів, коти не хочуть покидати дім, і доводиться виламувати двері, щоб дістати кота. Наскільки така поведінка типова для котів? Як їм допомогти в такому випадку?

     

    Це велика проблема для кота. Він може захищатися будь-якими шляхами. Він може напасти саме через страх, коли рятувальник намагається потрапити до помешкання і забрати його. Бо для кота його дім – останній бастіон. Тому людям потрібно вживати рішучих заходів, щоб врятувати цю тварину.

     

    Це може бути трішки небезпечно, але можна запастися захисними рукавицями. Якщо кіт голодний, то можна покласти шматочок чогось дуже смачного в бокс, щоб потім швиденько зачинити дверцята. Все залежить від того, що за кіт і які в нього є умови, щоб сховатися. Якщо є якийсь отвір у стіні, куди людина ніяк не може дістати, то це вимагатиме зусиль і часу. Але треба рятувати й забирати тварину звідти. Хоча якщо це робити логічно і поступово, то це може зайняти багато часу (можна поставити бокс з відкритими дверима і часто приходити та підгодовувати кота, залишаючи їжу в боксі. Через деякий час поява людини буде вже приносити радість, і кіт у ії присутності може спокійно заходити в бокс). Але мені здається, що мало в кого є такі можливості.

    А як допомогти котам, що потрапляють до притулків, менше стресувати? Які умови мають бути для цього?

     

    Це дуже складно організувати. Потрібно підготувати приміщення, мають бути фахівці, які розуміють мову тіла кота й те, як ми можемо впливати на його емоційний стан.

     

    До мене нещодавно звернулася волонтерка з Бельгії. Вона допомагає українцям, які приїжджають до Бельгії з тваринами. Їх розміщує Червоний Хрест, але ці тварини мають десь 7–10 днів бути на карантині, і не можна, щоб вони жили біля своїх господарів. Вони живуть в окремому приміщенні на зразок ангару. Там стоять багато боксів, і люди можуть приходити туди, гуляти з собаками, проводити час з котами. Уявляєте, який там стрес, коли кіт проїхав увесь цей шлях? Люди, наприклад, з Донецької області проїхали всю Україну, поїхали до Бельгії, а тут ще їхнього кота забрали, посадили десь, і він нявчить, виє, бо йому страшно. Ми зараз розробляємо базові рекомендації для таких випадків. Треба, щоб тварина мала хоч трішки усамітнення. Щоб люди залишали більше своїх запахів в боксі, щоб в кота було хоча б щось, що нагадувало б йому, що він не повністю в новому середовищі.

     

    Тому навіть у притулках краще хоча б перший час розподіляти тварин так, щоб ми могли побачити, що це за тварина. Є коти, які досить соціальні, вони йдуть на контакт з людьми, іншими котами, навіть із собаками. А є коти, які не бояться 2–3 людей, а від інших ховаються під диваном все життя. За час, поки ми спостерігаємо за особливостями тварин, ми зможемо зробити якусь картку, що в нас за тварина, чи готова вона йти на контакт з людьми або котами. І в нас буде її профіль, щоб далі шукати їй нову домівку, враховуючи її особливості. Наприклад, чи можна, щоб була інша тварина, чи категорично ні, чи можна в сім’ю з дітьми, чи ні, бо тваринка їх боїться. Звичайно, на все це потрібно багато часу й терпіння від людини, яка опікується цими тваринами.

    Раніше ми з вами говорили про те, як діяти, якщо ми беремо собаку з притулку, а як щодо котів? Чи сприймають вони так само, як собаки, інших як представників дружнього/ворожого видів?

     

    Такі ролі теж є, адже мама-кішка навчає своїх кошенят, наприклад, як полювати. Але коти мають більш короткий період соціалізації. У них набагато менше можливостей зафіксувати ці дружні види, бо вони перебувають тільки у своїй групі. До того ж коти – це все-таки тварини, які живуть радше поодинці. У них не така велика потреба в групі, де є багато різних ролей. Тобто вони можуть встановлювати прихильність. Вони можуть дружити з іншими котами, якщо в них є достатня кормова база та достатньо території. Іноді буває, що коти справді дружать між собою. Інколи вони просто розділяють територію, щоб не було конфліктів. Бо це тільки травми й витрата енергії. 

     

    Коли ми, наприклад, приносимо ще одного кота в однокімнатну квартиру, велике питання, чи це буде до вподоби старожилу. Навіть якщо ви будете дуже ретельно й пильно стежити, щоб все в них було добре, не факт, що вони будуть жити, як друзі. Бо не будь-які коти мають в цьому потребу.

     

    І звичайно, те, що схоже на їхню здобич, дуже швидко запускає інстинкт полювання. Так, кіт не буде полювати на індичку, бо він розуміє, що це не його вагова категорія. Він може тільки травмуватися. Але якщо у вас перепілка або рибки, про яких ви піклуєтеся, і якщо ви не зробите так, щоб вони залишалися в безпеці, то кіт може спробувати полювати на них. Буває, що кіт росте біля птаха й вони теж дружать. Але це винятки.

    Говорячи про вибір собаки, ви казали, що варто звертати увагу на вік, розмір собак. Чи є якісь параметри, які треба теж брати до уваги, коли ми беремо кота, а вже є, наприклад, кіт або інші тварини?

     

    Є важливий нюанс, що маленьких кошенят треба з обережністю «додавати» до життя самця, особливо великого, сильного і фертильного, який планує мати своїх кошенят. Він просто може вбити чужих кошенят. Тому маленьких кошенят треба додатково оберігати. Таке може статися, у котів є такий елемент поведінки.

     

    Також якщо в нас є, наприклад, невеличка кішка похилого віку, то будь-яке активне молоде кошеня може завдавати їй дискомфорту. Бо зазвичай люди і в собак погано розрізняють мову тіла, особливо невелику міміку, а в котів це ще складніше. Якщо я правильно пам’ятаю, доволі детальна інструкція з розбору гримас котів з’явилася чи то у 2017, чи то в 2019 році. Ветеринарні лікарі не можуть розрізнbти на обличчі, біль це чи ні, а пересічні господарі тим більше. Вони можуть до останнього не помічати, що молоде кошеня завдає якогось дискомфорту кішці похилого віку. Це треба брати до уваги й перебирати увагу кошеняти на себе, гратися з ним, щоб він менше турбував ту кішку. 

     

    Особливо важливо облаштовувати простір так, щоб старшій тварині було комфортно розходитися по рівнях з молодшою. Наприклад, якщо в нас літня кішка, щоб її не турбувало кошеня, їй треба застрибнути на підвіконня. А воно високе, і якщо немає якогось додаткового рівня, наприклад, стільця, то не будь-яка кішка, якій вісім або десять років, одразу туди застрибне. Тому вона буде змушена навішати цьому кошеняті, якщо воно дістане. А якщо ми просто поставимо стілець біля підвіконня, то кішка зробить два кроки, вискочить на підвіконня і буде там корчити гримаси кошеняті.

    Які страхи виникають у котів через війну? Зрозуміло, страх голосних звуків, у собак – залишитися наодинці. Які ще в котів можуть виникати труднощі?

     

    Крім гучних звуків, у деяких котів теж є страх залишитися наодинці. Кішка моєї мами, якщо залишається наодинці (та якщо її не підготувати до цього – не зробити їй якусь інтерактивну іграшку) і чує десь голос мами, то починає нявчати, нервуватися, просити, щоб її пустили. І це з’явилося саме з початку війни.

     

    Також коли кіт втрачає контакт зі своєю базою безпеки, зі своєю територією, на новій території в нього виникає бажання залишити більше свого запаху, щоб почуватися  комфортніше. Досить часто власники просто не мають можливості взяти з собою лоток чи звичний наповнювач. Тоді кіт змушений сходити кудись не туди, він може вигадати сам, де тепер буде його туалет. Інколи буває, що коти вередують стосовно наповнювача. Наприклад, лоток є, але наповнюча, що йому підходить, немає. Для деяких котів це дуже важлива річ. Тобто він не буде ходити в силікон, йому потрібен тільки дерев’яний наповнювач. І якщо його не буде, він шукатиме якесь інше місце.

     

    При неохайності треба, по-перше, намагатися експериментувати з наповнювачем. По-друге, з лотками, бо, наприклад, удома був великий лоток, а тепер досить маленький – йому незручно. Або вдома був лоток з невеличкими бортиками, а тепер з дуже великими, і літній кішці боляче переступати через ці бортики. По-третє, має значення місце, де розташований лоток. Якщо це тимчасове місце проживання, то лоток взагалі може стояти в якомусь місці біля пральної машини чи тварини, яка лякає нашого кота. Тоді, звичайно, він не буде користуватися цим лотком і стане неохайним. Але це не про те, що кіт має проблемну поведінку, а про те, що ми не можемо організувати його середовище в цих умовах так, щоб він мав можливість демонструвати нам нормальну поведінку. Зараз досить часто виникає ця проблема.

     

    Буває навпаки, коли кіт подорожує з власником і весь шлях не ходить до туалету, бо не дозволяє собі бути настільки розслабленим. І це теж велика проблема, бо приводить до гіпертонусу сечового міхура, і потім буде потрібна допомога ветеринарного лікаря, катетер тощо.

    Наскільки котам може бути складно адаптуватися за кордоном? Ви розповідали раніше, що собак, яких вивезли, інколи доводилося повертати назад в Україну.    

     

    Кіт – це тварина, яка не дуже інтегрована в суспільство. Їм простіше в цьому плані. Але для них великим стресом є переїзд. Тому треба давати коту час отямитися й зрозуміти, де він.

    Про що важливо пам’ятати, якщо ми піклуємося про котів, що пережили травми й труднощі війни?

     

    По-перше, треба пам’ятати, що кіт – це хижак, йому потрібен раціон з досить великою часткою м’яса. Воно дає йому можливість отримувати амінокислоти, які його організм самостійно не може виробляти. Кіт не може їсти довгий час собачий корм, бо в ньому нижча кількість білків. 

     

    Можуть бути серйозні наслідки, якщо кіт голодує. Це руйнує його печінку. Якщо ми, наприклад, врятували кота, який довгий час голодував, то обов’язково треба буде перевірити його стан печінки у ветеринарного лікаря за допомогою УЗД або аналізів.

     

    Також треба пам’ятати, що в кота є дві зброї: зуби й кігті. Але неможливо зробити кота більш безпечним через видалення кігтів. Так ми робимо кота інвалідом, бо йому видаляють не просто кігті, а фаланги. У моєму колі немає таких лікарів, що можуть порадити таке. Ще роки три тому десь це можливо було почути, зараз уже ні. 

     

    І звичайно, якщо в сім’ї є маленькі діти, треба навчати їх комунікувати з котом. Бо він невеликий, пухнастий, приємний на дотик. Нам дуже часто хочеться обійняти його, притулити до себе, але досить небагато котів отримують від цього задоволення. Багато котів взагалі не люблять, щоб їх торкалися. Вони хочуть бути поряд. Вони люблять, наприклад, коли ми працюємо, прийти і поспати на нашому зошиті, але не люблять, коли їх торкаються. А якщо ми торкаємося його, то кіт одразу дивитися на це місце і починає його мити. Тому потрібно навчати діток поваги: це невеличка тваринка, але в неї є свої бажання та потреби.

     

    Якщо ж кіт травмував, подряпав дитину, то треба не карати його, а аналізувати, що сталося. Пам’ятаємо ось ці моменти щодо 15 хвилин гри і особливостей раціону. Може, він просто хоче гратися, і якщо ми знайдемо якусь вудочку з мишкою, яка підходитиме саме цьому котові, то він не буде дряпати дитину. Або, може, дитина його налякала. Бо зазвичай агресивна поведінка котів – це агресія через страх. Кіт розуміє, що він перебуває в ситуації, коли нічого не може контролювати, і все, що йому залишається, – це захищатися. І в комунікації з дітьми часто буває, що діти заганяють його в куточок або дуже сильно, так з почуттям, притуляють до себе, чи ще щось таке роблять, що дуже лякає тварину.

     

    Ще один дуже важливий момент – всі коти різні. Навіть самі породи. Наприклад, сіамські коти тоненькі, з великими вухами, довгоносі, а коти-орієнтали – це коти-«собаки». Їх легко дресирувати. Вони дуже орієнтовані на людину й любять побалакати. А, наприклад, британський кіт або персидський – це  інший бік котячого життя. Він не хоче, щоб до нього підходили, і він не такий дружній, як нам здається.

     

    Тож коти дуже різні. І коли ми їх рятуємо, ми взагалі не знаємо, чи люблять вони дотики, як вони ставиться до інших тварин. Може, у них взагалі собаки – найкращі друзі. Тому варто розуміти, що всі коти дуже різні, як і люди.

    ТЕКСТ: Діана Сяркі
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?