Стаття Космос — 12 червня, 2019

Як працює скафандр?

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Дар'я Скрибченко

Буквальний переклад слова «скафандр» з грецької означає «човнолюдина». І не даремно саме це слово описує спорядження астронавта, для якого скафандр є маленьким космічним кораблем. На його борту є все необхідне для життя підкорювача космосу. Скафандр захищає астронавта не лише від космічного пилу, а й від температур, тиску й випромінювання, до яких людське тіло абсолютно не пристосоване. Обладунки астронавта є також джерелом кисню, води та енергії. Розказуємо про складові скафандра у форматі One-Pager. Такі шпаргалки використовують астронавти, коли їм потрібно пригадати щось важливе у космосі.

1. Система життєзабезпечення

Це пристрій, підключений до скафандра, дозволяє здійснювати вихід у відкритий космос незалежно від системи життєзабезпечення самого космічного апарату. Зазвичай цю систему носять у рюкзаку, в якому є пристрої, що забезпечують регулювання тиску в костюмі, постачання кисню для дихання, а також систему забору вуглекислого газу, надмірної вологості й запахів. Система життєзабезпечення також містить прилади для охолодження, рециркуляції кисню й подачі питної води. Крім того, вона забезпечує двосторонній голосовий зв‘язок і телеметрію показників здоров’я астронавта.

2. Камера

Кожен скафандр оснащений камерою. Вона потрібна для того, щоб центр управління польотами міг спостерігати за діями астронавта. Камера має декілька лінз, які можна змінювати натиском кнопки поруч із самою камерою.

3. Шолом

Крім основного захисного покриття, шолом має вентиляційну прокладку. Вона спрямовує кисень із системи життєзабезпечення до передньої частини шолома. Основною частиною шолома є прозоре забрало. Його козирок покритий тонким шаром золота – він відфільтровує шкідливі промені сонця. Також він захищає астронавта від екстремальних температур і дрібних об’єктів.

Для регуляції кількості сонячного світла є система протисонячних фільтрів, що різняться за розміром і розташуванням. Для роботи в темряві на шоломі є ліхтарики.

4. Клапан продувки

Цей клапан розташований на шоломі. Якщо натиснути на його важіль, забруднене повітря вийде назовні. Зокрема це покращить видимість.

5. Система реактивного руху

Кожен скафандр для прогулянок у відкритому космосі оснащений системою реактивного руху, яка розміщена в наплічнику. Астронавти, зазвичай, з‘єднуються зі станцією тросом. Проте трос може від’єднатися. За таких обставин астронавт може скористатися системою реактивного руху натиснувши на кнопку. Це запустить невеликий реактивний двигун, який дозволить космонавту повернутися на корабель. Космонавти можуть контролювати цю систему за допомогою невеликого джойстика.

6. Модуль управління

Цей модуль – пульт управління скафандром. На модулі є вимикачі, регулятори, датчики й електронний дисплей. Так астронавт може керувати системою життєзабезпечення.

7. Термостат

Скафандр астронавта має вбудований термостат – пристрій, що забезпечує сталість температури в ньому. Оскільки скафандр є доволі громіздким, щоб людина могла нагнутися й подивитися на показники приладу, доводиться використовувати невеличке дзеркальце, вбудоване в правий рукав. Саме тому позначки на циферблаті термостату розташовані задом наперед.

8. Рукавиці

Під час виходу у відкритий космос для астронавта вільні рухи кистями, а зокрема пальцями, є необхідними. Рукавиці для скафандра виготовляють із гнучких матеріалів. Проте важливо дотримуватися балансу між еластичністю матеріалу та його здатністю захищати руки від космічного середовища. Оскільки пальці дуже сильно мерзнуть, рукавиці оснащені нагрівачами. Рукавиця приєднується до рукава підшипником, саме він дозволяє здійснювати кругові рухи зап’ястями.

9. Карабін для кріплення тросу безпеки

Виходячи у відкритий космос, астронавт має бути прикріплений до апарату (шатлу чи станції) за допомогою троса. Він кріпиться до скафандра за допомогою кількох карабінів у поясній частині скафандра.

10. Взуття

Оскільки астронавти зазвичай не пересуваються по поверхнях космічних об’єктів, а радше ширяють у відкритому космосі, черевики скафандрів для прогулянок у невагомості мають просту будову. Їхні підошви оснащені спеціальними фіксаторами, які допомагають пристосуватися до космічного корабля, якщо астронавт пересувається по ньому.

Скафандр складається з чотирнадцяти шарів, кожен із яких гарантує новий рівень захисту. Наприклад, один із шарів – водонепроникний, інший – вогнестійкий, а зовнішній шар покликаний відбивати сонячне світло. Маса скафандра становить близько двадцяти одного кілограма, не враховуючи систему життєзабезпечення.


Матеріал створений у межах спецпроекту Куншт для компанії EOS.

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі