ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Планета — 23.12.21
    ТЕКСТ: Міла Арсенюк
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Ялинкове питання: бути чи не бути

    Різдвяно-новорічні свята не були б собою без ялинки. Святкове дерево, яке сяє вогниками, – випещений роками незмінний символ Різдва та Нового року. В медіа вже з’явилися повідомлення про старт продажів святкових хвойних, і з кожним днем ялинкових ярмарків стає більше. Згідно з озвученими попередніми цінами1, у трьох комунальних підприємств – КП «Міський магазин», КП «Володимирський ринок» та КП «Житній ринок» – ялина або сосна заввишки один метр коштуватиме 150−200 гривень. Новорічне дерево понад два метри – вже 400 гривень. 

     

    Однак разом зі святковою рутиною й витратами постає питання екології. Який варіант святкового дерева обрати, щоб він був максимально доброзичливим до природи? Варто зупинити вибір на штучному дереві й щороку його «вигулювати» та прикрашати? Чи доцільніше обрати живе, навіть попри те, що одразу після Нового року воно стане непотрібним? Чи є альтернативні варіанти?

     

    Разом з фахівцем лісового напрямку Всесвітнього фонду природи «WWF Україна» Михайлом Богомазом аналізуємо, які варіанти є найбільш дружніми до довкілля й екологічно сталими.

    *Для спрощення розрахунків кількість викидів усіх парникових газів (водяна пара, закис азоту, метан) перераховують у еквівалент СО2, тобто розраховують, яка кількість СО2 дає такий самий парниковий ефект, як задана кількість іншого парникового газу.

    Екослід живого дерева. Та штучного

     

    Почнемо з дослідження екосліду. За даними громадської організації Carbon Trust2, живі дерева мають менший вуглецевий слід, ніж штучні. Так, наприклад, жива двометрова ялинка, яка не має коріння і яку після свят викидають на смітник, має вуглецевий слід близько 16 кг вуглекислого газу.* 

    Натомість ялинка з корінням, яку потім належно утилізують має слід близько 3,5 кг. Тобто питання утилізації святкових дерев важить близько 12,5 кг СО2 за одну живу ялинку, й ним точно не варто нехтувати.

     

    Щоб стати двометровим деревом, хвойним потрібно близько семи років, протягом цього часу під час свого росту вони також поглинають вуглекислий газ. Тобто коли дерево росте, воно очищає повітря, допомагає ґрунту, поглинає викиди вуглецю та забезпечує середовище проживання для дикої природи, водночас (якщо йдеться про спеціальні хвойні господарства) вирощується на землі, не надто придатній для інших культур.

     

    Екослід живих ялинок може збільшуватися залежно від транспортної логістики: імпортне дерево завжди буде з більшим викидом вуглецю, ніж те, що вирощене в одному з покупцем регіоні. 

    Щорічно для свят вирубують близько 120 млн живих ялинок по всьому світу.

    Якщо ж говорити про штучну ялинку, то конструкція заввишки ті самі два метри має вуглецевий слід вже цілих 40 кг СО2. На екослід впливає й той факт, що більшість штучних дерев (понад 80%) імпортується з Китаю та Тайваню. Для їхнього виготовлення часто використовується полівінілхлорид (ПВХ). Його виробництво призводить до викидів діоксину, етилендихлориду та вінілхлориду, які збільшують ризик розвитку раку та мають вплив на імунну систему людини3. Щоб засніжити гілки штучної ялинки, використовують спреї білої латексної фарби, а для виробництва штучних голок можуть використовувати свинець. До того ж здати на переробку чи утилізувати штучне дерево доволі проблематично: в умовах України найчастіше це лише спалювання, оскільки вони виробляються з видів пластику, що майже не переробляються.

     

    Тож якщо порівняти повний життєвий цикл святкових дерев, живе в рази менше впливає на довкілля, ніж штучне. 

    Чи може купівля штучного дерева бути виправданою?

     

    Так, може. У двох випадках: якщо таке дерево у вашій сім’ї вже є (придбалося раніше, дісталося в спадок, знайшли) або якщо ви берете дерево second hand і так продовжуєте його життєвий цикл. Якщо ж штучної ялинки у вас немає, краще утриматися від цієї покупки та не живити попит на виготовлення нових.

     

    Умовно екологічнішою штучна ялинка стає з кожним роком свого використання. Щоправда, одностайної відповіді щодо тривалості «святкової кар’єри» такого дерева немає. Згідно з даними Американської асоціації різдвяних ялинок4, його треба використовувати мінімум 5 років, Інститутом енергетичної та екологічної політики Королеви в Онтаріо5 – від 10–12 років, Carbon Trust6 – від 7–20 років, Greenpeace7 – від 20 років. 

     

    У Всесвітньому фонді природи8 говорять мінімум про 10–15 років. «На виробництво штучної ялинки витрачається велика кількість енергії – від добування сировини для її виробництва до транспортування у місця продажів. Та якщо штучна ялинка якісно зроблена (такі зазвичай не коштують дешево) та нею будуть користуватися від 10–15 років, то вона може виправдати своє придбання», – коментує Михайло Богомаз. 

     

    Однозначним для різних джерел є те, що чим довше використовується штучна ялинка, тим краще для довкілля.

    Де купувати ялинки?

     

    Більшість живих дерев, які офіційно продаються, вирощують на хвойних фермах чи в лісових господарствах. Тут після того як дерево рубають на свята, на його місце висаджують ще одне-три дерева, і цикл повторюється.

     

    Також живі дерева вирубуються під час різних лісогосподарських заходів, наприклад, під лінією електропередач та газопроводів, або ж внаслідок так званих рубок догляду: вирубують дерева на ділянці з загусто насадженою сосною чи ялиною. Це потрібно робити, щоб дерева далі росли нормально. Часто «технічна» хвоя не така красива та пухнаста. Особливо якщо порівнювати з імпортними святковими ялинками.

     

    Такі легальні дерева слід купувати лише у спеціалізованих організаціях: лісгоспах, на легальних різдвяних ярмарках та в магазинах, які мають відповідні документи9 (накладні з лісництва, товарно-транспортні накладні із зазначенням порід дерев, дозвіл на торгівлю з мокрою печаткою, сертифікат радіаційного обстеження дерев, а на самих деревах мають бути бирки та штрих-коди лісового господарства, де їх виростили). Якщо її зрубали нелегально, це може призвести до деградації лісових екосистем, адже ялинкові браконьєри не садять нових дерев замість зрубаних.

    «Варто звертати увагу, звісно, на бірку. Це є гарантією того, що дерево зрубано офіційно. Бірку можна перевірити на місці за допомогою смартфона, ввівши її номер на ресурсі open.ukrforest.com. Там буде висвітлена інформація, в якому саме підприємстві було проведено рубку дерев», – радять у WWF Україна.

    За правильного підходу в управлінні лісами можна насолоджуватися живими новорічними ялинками без особливої ​​шкоди природі. Наприклад, у США понад 50% лісів – у приватній власності, покупка дерев дає землевласникам прибуток, а на місце купленого хвойного фермери садять 1–3 нових саджанці.

    Ялинка в горщику

     

    Ще одним екологічним способом використання живого хвойного називають купівлю чи навіть оренду ялинок у горщиках. Так, наприклад, у Великобританії та США набирають популярності сервіси оренди різдвяних ялинок10: вам привозять ялинку в горщику, ви прикрашаєте і доглядаєте за нею в святковий період, а потім її заберуть та висадять. 

     

    Звучить непогано, та часто це більше маркетинговий хід, ніж реальна альтернатива, кажуть у WWF. Дерева у горщиках можуть продаватися з пошкодженою кореневою системою (коріння хвойних природно розростається горизонтально, а отже, для кореневої системи потрібен справді великий горщик). Щоб такі дерева дожили до весни, необхідний складний догляд упродовж зими, однак навіть це не гарантує, що вони виживуть. До того ж що старше дерево, то важче воно приживається після пересадки.

    *Коли органічні відходи потрапляють на сміттєзвалище, вони гниють і виділяють метан – парниковий газ, що пришвидшує глобальне потепління та спричиняє пожежі на звалищах.

    Як бути з ялинкою після свят? 

     

    Жива ялинка, на відміну від пластикової, повністю розкладається. Втім, якщо після закінчення свят її просто викинути на смітник, то під час розкладання вона виділятиме метан11.*

    Під час спалювання ялинки, наприклад, так само виділяється вуглекислий газ. Тож краще подрібнити її, а мульчу розкласти по саду. Це знизить вуглецевий слід на 80%.

     

    У міських умовах для коректної утилізації живі ялинки потрібно здавати у пункти переробки, якщо такі є у вашому місті. Так, наприклад, у місті Києві декілька років цим питанням опікується комунальне підприємство «Київзеленбуд». Живі дерева після свят можуть приймати парки з тваринами та звіринці. Копитні (кози, олені, антилопи) люблять обгризати ялинові гілки, з дерев також роблять підстилки. Наприклад, така практика раніше була в звіринці нацпарку Межигір’я під Києвом12.

    Завжди є альтернатива

     

    Різдвяні та новорічні свята – короткочасні в перспективі року, однак доволі екологічно затратні, враховуючи їхній екослід. У цей період більшість із нас мають більший вплив на довкілля, ніж зазвичай. Наприклад, як дослідили в Business Waste Trade13 на прикладі Великобританії, протягом свят на 80% збільшується споживання їжі порівняно з рештою року

     

    Однак це може стати також і періодом, який дозволяє проявити фантазію. Найекологічніший варіант святкового дерева – використати те, що є з вами протягом року. Наприклад, прикрашати дерева у дворі чи кімнатні рослини, зробити символічне «ялинкове дерево» з улюблених книг, прикрас, предметів інтер’єру. 

     

    Також можна придбати гілочки тих-таки ялин (знову ж таки, які є результатом лісогосподарських робіт) й задекорувати оселю ними. Корисно посадити хвойне дерево на власній земельній ділянці, якщо є така можливість, та щорічно прикрашати, спостерігаючи, як росте ваше власне дерево. А ще можна святкувати новорічні свята згідно з українськими традиціями та зробити дідуха. 

    ТЕКСТ: Міла Арсенюк
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?