Стаття Суспільство — 28 липня, 2022

«Язик» не повернеться: як перейти на українську мову

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Каталіна Маєвська

Поступова, повільна, але неухильна дерусифікація українського простору значно інтенсифікувалася з початком повномасштабного вторгнення росії на нашу територію. Чимало російськомовних українців вирішили відмовитися від однієї з найстійкіших звичок – мови спілкування – та перейти на українську. Вони ступили на світлий та цікавий, але водночас непростий шлях, на якому доводиться як долати цілком реальні труднощі, так і боротися з вітряками – стереотипами та упередженнями, серед яких чимало плодів ворожої пропаганди. Розглянемо це на прикладі двох типових ситуацій та познайомимося з інструментами, які допоможуть опанувати тонкощі української мови на різних рівнях. 

Біла ворона

У такому становищі опиняються ті, хто намагається перейти на українську, але не знаходить однодумців у своєму оточенні, яке залишається російськомовним. Ситуація несприятлива, адже людина позбавлена найважливішого аспекту успішного опанування мови – практики спілкування.

Мабуть, найбільш відомим прикладом такої ситуації є історія переходу на українську мову Володимира Зеленського. Його освітній та менторський супровід забезпечував Олександр Авраменко – один із найбільш медійних учителів.  Коментуючи кейс свого учня, Авраменко відзначив два головні недоліки1 у його навчанні. Перший – брак системності: протягом двох років цикли з 5–7 занять чергувалися з кількамісячними паузами. Другий – цілковито російськомовне середовище як на роботі, так і в особистому житті. Саме цей чинник становив головну проблему, адже мовна практика допомогла би актуалізувати отримані знання і компенсувати нерегулярні заняття зі спеціалістом.

Та якщо ви теж опинилися в становищі «білої ворони» – це не привід опускати руки. Шукайте будь-яку можливість спілкуватися українською: заводьте нові знайомства (це може мати й інші позитивні наслідки), згадайте про друзів та родичів, із якими давно не спілкувалися. Виявляйте у своєму оточенні тих, хто не проти почати спілкуватися українською, і комунікуйте з ними: цим ви не лише допоможете собі, а й принесете користь їм.

Чужий серед своїх?

Час від часу ЗМІ висвітлюють конфліктні ситуації за участю мешканців західноукраїнських міст та російськомовних переселенців. Ми не будемо виступати в ролі експертів із усіх можливих питань – і просто констатуємо: пропагандистська машина та армія країни-агресорки добряче попрацювали над тим, щоб усе, що асоціюється з нею (і передусім мова), сприймалося в Україні максимально негативно.

Натомість значно менше уваги в інформаційному полі отримує інша сторона медалі – безкоштовні курси української2, розмовні клуби3, екскурсії, які допомагають краще пізнати наші мову та культуру. Саме на цьому тлі варто розглянути комплекс людей, що переходять на українську: погана чи просто неідеальна вимова, боязнь стати об’єктом критики й насмішок. Окремо згадаємо суржик, якого лякаються і/або соромляться чимало українців, часто плутаючи регіональні особливості зі штучним змішуванням мов, або трактуючи спільні для української і російської мови слова як русизми. Що таке той суржик і чи справді він такий жахливий, читайте тут.

Часто острах говорити і писати українською підживлює гейтспіч у соцмережах, де не бракує любителів вказувати іншим на лексичні та правописні помилки в глузливій, а часом і принизливій формі. Проте у живому спілкуванні, скоріш за все, таких проблем не виникатиме.

Вивчення чи засвоєння?

Важливий нюанс: у сучасній науці прийнято розрізняти вивчення мови і засвоєння мови. Докладно описав відмінності між ними американський лінгвіст Стівен Крашен4. Вивчення мови – це знайоме нам зі школи усвідомлене навчання з докладними поясненнями правил, вправами і виправленням помилок. А от засвоєння мови – це неусвідомлений процес, яким ми всі займаємося з першого дня життя. Ніхто не пояснює трирічній дитині, що в українській мові прикметник має узгоджуватися з родом іменника, проте вона говорить гарна тьотя, а не гарне тьотя. Засвоєння мови відбувається на основі спілкування, де головне – донести інформацію до адресата, а не знайти ідеальну форму повідомлення. Звичайно, обидва підходи мають сильні і слабкі сторони. Завдяки вивченню мови ви зможете грамотно писати і будувати складні конструкції, коли на це є час, але в усному спілкуванні будете гальмувати, шукаючи в пам’яті потрібні слова і правила. Натомість засвоєння дозволяє вести невимушену розмову і виробляє чуття мови, проте недопоможе напесати диктант на дванайціть чи отримати роботу в деяких сферах.

Оптимальний варіант для дорослої людини – поєднувати вивчення і засвоєння. Наприклад, методика швидкого опанування іноземної мови, за якою навчають американських дипломатів, складається з чотирьох рівноважливих елементів: сприйняття (слухання + читання), продукування (говоріння + письмо), плавність (автоматизація вмінь) і механіка (граматика + словниковий запас). Кожен компонент потребує приблизно однакової кількості часу й уваги, але цей ідеальний план можна і треба підганяти під себе. Якщо вам ніколи не викладали українську або це було надто давно, трошки правил не завадить: так швидше, ніж вловлювати закономірності безпосередньо зі спілкування. Якщо ж ви непогано знали українську в школі, варто одразу максимально занурюватись. З усім решта розберетеся на ходу.

Далі у статті «вивчення мови» вживається не як термін, а в ширшому значенні.

Трохи дієвих порад

Оскільки ви читаєте цю статтю, припускаємо, що вже взяли на озброєння поширені методи українізації різних аспектів власного життя – від мови інтерфейсу ваших гаджетів до відео та подкастів українською. Тож ми спробуємо допомогти розібратися з найпоширенішими труднощами, які виникають під час вивчення мови, та розглянемо засоби, що дадуть змогу опанувати її швидше та ефективніше.

Вимова: нє трєба скігліті

Один із поширених комплексів тих, хто тільки починає говорити українською – неоковирна вимова слів. Вікова категорія 25+, можливо, відчуває холодний подих привида Миколи Азарова з його незабутнім «акцентом». Та є одна важлива деталь: горезвісна «азірівка», як і інші схожі приклади перекручення української в публічному просторі, ілюструє давній прийом приниження нашої мови як нібито «діалекту» російської – неповноцінного та смішного. Донедавна цей засіб широко та цілеспрямовано використовували в гумористичних шоу на українському телебаченні. Сьогодні ж він залишився уділом російських пропагандистів, перетворившись із дієвого інструмента розпалювання ворожнечі на прояв безсилої люті.

Тож очевидно, що не варто ототожнювати свою недосконалу вимову із чимось на кшталт «азірівки». А щоб опанувати відмінності у вимові звуків у російській та українській, можна почати з двох найбільш істотних:

1.  Звуки, що позначаються літерами «е» та «и», не пом’якшують попереднього приголосного. Тому, наприклад, у словах «весна» та «зима» вимовляємо твердо [в] та [з] відповідно. Умовно можна сказати, що [е] та [и] в українській працюють приблизно як [э] та [ы] в російській, але мають вище підняття (тобто вимовляються менш «напряжно»). Аналогом російського [и] буде український [і], який пом’якшує приголосні, скажімо, у словах «літо» та «осінь».

2. В українській мові, на відміну від російської та білоруської, відсутнє так зване «акання», тобто ненаголошений [о] вимовляється чітко і без наближення до [а]. Тому, наприклад, дитина з україномовного середовища навряд чи допустить у письмі помилку на кшталт «карова» чи «красівки» – для цього просто відсутні передумови.

В усному мовленні (і як наслідок, в орфографії) існує ще чимало нюансів, пов’язаних із вимовою сполучень приголосних звуків. Та деякі з них даватимуться цілком природно (як-от вимова [ц’: а] на місці «ться» у словах «сміється», «грається» тощо), а з рештою можна розібратися вже під час більш поглибленого вивчення української. Хоча автори курсу «Українська за 27 уроків»6 на Prometheus вважають інакше і присвятили цій темі саме перші три заняття. Вони містять доступні пояснення та практичні вправи. Також рекомендуємо книжку філологині й редакторки Ольги Дубчак «Чути українською»7, яка з гумором проведе вам екскурсію світом українських звуків і зачепить чимало правописних тем.

Лексика та фразеологія: який сьогодні день тижня?

Згаданий вище курс буде дуже корисний тим, хто тільки починає опановувати українську, адже ознайомлює слухачів із найбільш уживаними словами й мовними конструкціями для повсякденного спілкування. Однак як і під час вивчення будь-якої мови, на цьому етапі важливо активно застосовувати нові знання на практиці. Інакше ви ще довго будете плутати «неділю» із «тижнем» (російською – «воскресенье» та «неделя» відповідно) та «гарбуз» із «кавуном» (відповідно «тыква» і «арбуз»).

Тож старайтесь одразу впроваджувати базову лексику у свою рутину. Вище ми згадували про мову гаджетів – змініть її на українську. Цей аспект справді важливий, адже сучасна людина проводить зі смартфоном/планшетом/комп’ютером чимало часу. Українізуйте не лише сам пристрій, а й Google, Facebook, електронну пошту, інші програми і сервіси8. Так ви збільшите видимість української мови і допоможете алгоритмам пропонувати вам україномовний контент. (Навіть якщо читаєте цю статтю не для себе, а для друзів – порийтеся у налаштуваннях. На жаль, чимало сервісів для нашого регіону автоматично пропонують російську.)

Також для тренування базової лексики можемо порадити придбати календар українською. Наприклад, відривний: відірвавши «вчорашній» аркушик, промовте вголос: «Сьогодні п’ятниця, двадцять дев’яте липня». Якщо ви релігійна людина, придбайте церковний календар та вивчайте назви важливих для вас подій (у такому випадку, звичайно ж, варто також відвідувати богослужіння українською). Або ж ось такий крутий варіант9 від Юрія Журавля, який допоможе дізнатися про видатних осіб в історії України.

Не забуваймо і відомий метод наліпок: почепіть стікери з підписами на предмети, назви яких вам складно вимовити чи запам’ятати. Підписуйте доступними способами продукти – і обряд мимовільної інспекції холодильника можна буде поєднати із вивченням мови. А якщо, скажімо, у вас є проблемними слова «стеля» та «підлога», то, повторюючи їх зазначеним способом, зможете трохи розім’яти шию.

Подібні кроки допоможуть вам на першому етапі вивчення мови та адаптації. З огляду на специфіку предмету (українська в будь-якому випадку не буде для вас чимось зовсім новим і важким для сприйняття) він мине значно швидше, ніж у випадку з будь-якою іноземною мовою. Наступний етап – цікавіший і водночас складніший: вам необхідно буде поповнити словниковий запас, вибудувати синонімічні зв’язки, призвичаїтися до поширених у мові стійких сполучень слів (на кшталт «брати участь», «ставити запитання», «дотримуватися правил» тощо) та збагатити свій мовний арсенал фразеологізмами.

Найголовніше на обох стадіях – це, звісно ж, спілкування. Із помилками, із запам’ятовуванням потрібного слова, виразу чи правильної форми із десятого, двадцятого чи сотого разу – але постійне, активне та поступальне (щоб у вашому лексиконі постійно з’являлися нові елементи). Людина, яка без ґрунтовних знань поринає в мовне середовище, почуватиметься менш комфортно за ту, що вивчає нову для себе мову через посередництво підручників, аудіо- та відеозаписів. Однак саме перша швидше досягне потрібного результату – вільного володіння мовою. Тож попри можливі труднощі, намагайтеся знайти можливість спілкуватися. Найлегше буде заговорити українською з новими знайомими чи у сфері послуг (у кав’ярні, таксі чи на ринку) – у цих людей немає жодних очікувань стосовно вашої мови і є ймовірність, що ви бачитеся вперше і востаннє.

Якщо психологічний бар’єр не дає вам говорити, починайте з письмового спілкування – тут у вас вдосталь часу, щоб сформулювати думку і перевірити себе. Перейдіть на українську в соцмережах і чатах, щоб практикуватися щодня10. З бонусів – автокорект і безжальний бан для кожного, хто приходить під допис самоствердитися, а не допомогти.

Що ж до матеріалу «на вхід», то його постачальниками, крім співрозмовників із гарною українською, можуть бути такі джерела:

1. Телебачення та україномовні ютуб-канали. Український сегмент ютубу зараз розвивається надзвичайно стрімко, і до відомих блогерів, що й раніше робили україномовний контент, додалися ті, хто з початком повномасштабної війни припинив орієнтуватися на російськомовну аудиторію та перейшов на українську. Тож не впустіть шанс стати частиною чудової історії, коли українці вийдуть з-під впливу російського ютубу та розвиватимуть власний самодостатній сегмент, і підписуйтеся на канали11, що задовольняють ваші інтереси – від астрономії до ландшафтного дизайну.

2. Подкасти, аудіокниги та, найголовніше – друковані й електронні книжки. Хай вони не дають стільки дофаміну й видовищ, як інтерактивні вправи й ґейміфіковані додатки, але якщо ваша мета – вивчити нову лексику, не поспішайте списувати читання як старомодний метод. Спеціаліст із засвоєння мови доктор Джеф Макквілен узяв результати семи масштабних освітніх інтервенцій, у яких учнів середньої школи (переважно з низькою успішністю і не рідною англійською) навчали нових академічних англійських слів через розгорнуті пояснення і різноманітні вправи. Але в середньому за рік діти засвоювали лише 10 зі 120 пропонованих слів. Натомість метод довільного читання (коли людина тривалий час читає цікаву книгу комфортного їй рівня, тобто не мусить постійно заглядати у словник) має ефективність у 2–6 разів більшу12, залежно від швидкості читання. Секрет у повторюваності: якщо нове слово трапляється у тексті принаймні 10 разів, успішність читачів у тесті на впізнавання сягає 80 %, а після 28 разів цей показник доростає до 90 %. Джеф Макквілен пішов ще далі і підрахував, що, прочитавши за рік сім томів «Гаррі Поттера», підлітки засвоять від 113 до 213 слів зі списку базової академічної лексики англійської мови13. Отож, щоб запам’ятати більше слів, придбайте улюблену книгу в перекладі українською або новинку, яка вас зацікавила. Головне – комфортний рівень розуміння (70–95% слів ви маєте вловлювати без словника). Якщо не виходить, візьміть щось простіше. Навіть любовний роман має чого вас навчити.

3. Новинні канали українською. Бонус: одразу поменшає дезінформації.

4. Україномовна музика. Досліджуючи зв’язок між музичними і лінгвістичними здібностями, вчені виявили, що, обробляючи мову і музику, мозок використовує однакові механізми для мелодики, синтаксису і семантики14. Тому склавши собі плейлист з українських виконавців в улюбленому жанрі, ви зможете вдосконалювати навички сприйняття усного мовлення, членування почутого на фрази і слова, а також розуміння особливостей звукової системи мови.

Граматика: сідай, «двійка»!

Для початку чітко окреслимо: граматика – це про правильне відмінювання слів та їхню взаємодію у складі словосполучень і речень. Не знаючи правил граматики, ви можете допускати помилки на кшталт «австралійське кенгуру» (правильно: «австралійський», бо «кенгуру» – чоловічого роду), «приїду до Львову» (правильно: до «Львова»), «більш смачніший пиріг» (правильно: «більш смачний» чи «смачніший»), «біля шестидесяти гривень» (правильно: «близько шістдесяти гривень»), «хотять їсти» (правильно: «хочуть їсти»), «піти за морозивом» (правильно: «піти по морозиво») тощо. Коли головне для вас – говорити українською, то такі хиби не критичні. Хоча, звісно, краще одразу вивчати все в правильних формах, аніж потім довго позбуватися «чіпких» помилок.

Наведені вище приклади лежать у площині морфології. Її завдання – встановлювати норми для утворення та використання різних форм слів. А сценаристом, який прописує для них ролі в словосполученнях і реченнях, є синтаксис. Знання із цих сфер також можна засвоювати інтуїтивно, читаючи якісні україномовні тексти та вслухаючись у мовлення ведучих/блогерів, які дружать із граматикою. Якщо ж вам захочеться повчитися ґрунтовніше, можете ненадовго повернутися до школи й розібрати правила з граматики та орфографії під керівництвом супервчителя Ігоря Хворостяного – на його онлайн-курсі «Лайфхаки з української мови»15. Це максимально стислий виклад шкільної програми з української мови в рамках підготовки до ЗНО, кожне відео триває до 15 хвилин. А для практичного закріплення можете скористатися віртуальним тренажером з правопису, який містить різноманітні завдання на граматику і не тільки16.

Розділові знаки: ходімо їсти бабусю

Якщо ви добре розставляєте розділові знаки, коли пишете текст російською мовою, то легко опануєте й українську пунктуацію, правила якої (розділові знаки в реченнях зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами, у складних реченнях) суттєво не відрізняються. Як і у випадку з лексикою та граматикою, тут вам також допоможуть книжки, до публікації яких доклали руки професійні редактори та коректори. Ерудовані люди, здатні написати розлогий та цікавий допис зовсім (або майже) без пунктуаційних помилок, зазвичай досягають цього саме завдяки читанню та власній письмовій практиці, а не через підручники та посібники. Додавши до практики навчальний елемент (до речі, курс, який ми рекомендували в попередньому блоці, також містить багато інформації про розділові знаки), ви, звичайно ж, досягнете максимально доброго результату. А поки тільки опановуєте мову, можете дозволити собі помилятися і навіть закликати до канібалізму замість покликати бабусю до сніданку.

Підписатися на Куншт

Корисна розсилка про науку.
Статті, відео і подкасти щотижня та без спаму.

Словники: швидка допомога

І наостанок декілька посилань на випадок, якщо вам знадобиться швидка лінгвістична допомога:

– знайти значення незрозумілого слова: тлумачний словник української мови у 20-ти https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=1&page=0 (ще не повний) або 11-ти томах http://sum.in.ua/ (створений ще за часів СРСР, тому дещо травмований старою доброю антиукраїнською політикою; наприклад, на сторінках цього словника закидає вудку цілком російський «рибак», але ви не знайдете в ньому українського тризуба);

– з’ясувати, яка правильна форма слова в певному відмінку або часі, знайти синонім чи фразеологім: https://lcorp.ulif.org.ua/dictua;

– відшукати український відповідник російського слова: https://r2u.org.ua;

– подивитися, як слово вживають в різних текстах: корпус української мови «Грак» https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac15. Також у корпусі ви можете самостійно дослідити спірні питання, наприклад, чи є різниця між «усміхатися» і «посміхатися» або чи справді слово «хороший» – це русизм.

І підписуйтесь на сторінки авторів в інстаграмі: https://www.instagram.com/u_rock.zno, https://www.instagram.com/mov.liao.

Підтримайте Куншт

Ставайте Друзями Куншт, отримуйте ексклюзивні бонуси та допомагайте нам бути незалежними

Посилання:

  1. Коментар Олександра Авраменка.
  2. 28-денний онлайн-курс для тих, хто переходить на українську.
  3. Перелік безкоштовних курсів і розмовних клубів з української онлайн і в різних регіонах.
  4. Вивчення чи засвоєння другої мови?
  5. Як американські дипломати швидко вивчають мови.
  6. Курс «Українська за 27 уроків» від Prometheus.
  7. Ольга Дубчак «Чути українською».
  8. Інструкції як українізувати Youtube, Google і Netflix шукайте на сторінці Ukrainer.
  9. Календар «Знай наших».
  10. Соцмережі як іструмент вивчення іноземної мови.
  11. Рейтинг ютуб-каналів українською.
  12. Порівняння ефективності безпосереднього пояснення лексики і довільного читання.
  13. «Гаррі Поттер» і засвоєння академічної лексики.
  14. Музичні компетентності і засвоєння другої мови.
  15. Курс Ігоря Хворостяного «Лайфхаки з української мови».
  16. Тренажер з українського правопису.

Статті, які можуть вас зацікавити

Озвучена стаття 15 червня

Вийди за рамки: мова, фрейми і пропаганда

Популярні статті

Стаття Суспільство — 27 березня

Як Росія завойовувала вплив у країнах Африки

Стаття Космос - 29 лютого

Куншткамера з Девідом Сперґелом про реліктове випромінювання, НАЯ (НЛО) та співпрацю з українськими науковцями

Стаття Пост правди - 25 березня

Пост правди, епізод 7: Анонімність в телеграмі