ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису

    Як працює Starlink в Україні? / Начитав Артем Албул

    00:00
    00:00
    Технології — 13.06.22
    ТЕКСТ: Мар'яна Яцишин
    Ілюстрації: Марися Рудська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Є зв’язок: як працює Starlink в Україні

    Ще до війни ми заглядалися на вервечку Starlink у нічному небі, дивились запуски на Falcon та, будьмо чесними, навряд чи задумувались, що найближчим часом будемо користуватися ними в Україні. Але війна принесла низку викликів, і один із них – це доступ до інтернету, адже на наявності зв’язку зав’язано багато – часто критичних – процесів. Тож в Україні з’явився супутниковий інтернет Starlink.

    Як працює супутниковий інтернет?

     

    Щоб зрозуміти важливість Starlink в умовах війни, спершу з’ясуємо, як працює супутниковий інтернет.

     

    У загальних рисах зараз звичний для нас інтернет працює приблизно так: зі свого пристрою ви надсилаєте запит до роутера, далі сигнал проходить по оптоволокну до сервера, який обробляє запит та надсилає відповідь назад до абонента.

     

    Переважно з ним все гаразд, але в деяких регіонах прокладання кабелів неможливе або ж просто економічно невигідне. Окрім цього, природні чинники час від часу можуть пошкоджувати кабелі: землетруси, урагани чи навіть білки1. Під водою це досить часто риба. Ґуґл, наприклад, захищає свої оптоволоконні кабелі кевларовим покриттям, аби їх не гризли акули. А коли твій сусід – росія, кабелі пошкоджують російські солдати. 

     

    Мобільний інтернет працює схоже, але з вишками, які теж знищують окупанти. Власне, тут і маємо коротку відповідь, чим нам корисний Starlink.

     

    А у випадку із супутниковим інтернетом замість вишки – супутник. Сигнал йде до роутера, звідти – до тарілки, далі відправляється до супутника, а вже від нього сигнал повертається на Землю до наземної станції, з якої надсилається запит на сервер, що його обробляє. Відповідь повертається таким самим шляхом.

    Але не все ідеально. Однією з проблем супутникового зв’язку завжди була затримка – час, за який сигнал проходить шлях від запиту до відповіді. Що він довший, то повільніше завантажується веб-сторінка чи програма. Затримка є завжди. Одна з основних причин того, що вона триваліша у супутниковому інтернеті, – відстань.

     

    Оскільки переважно інтернет-супутники розташовані на геостаціонарній орбіті (35 тисяч кілометрів над Землею), радіосигналу потрібно ~120 мілісекунд, аби дістатися від вашого терміналу (тарілки) до супутника, а звідти до наземної станції. Це створює додаткову затримку у 120 мілісекунд, а двосторонній зв’язок (туди-назад) створює ще більшу затримку.

     

    До цього додається ще низка технічних причин, які її збільшують. Це може значно сповільнити ефективність та роботу. Для когось такі затримки можуть бути не дуже відчутними, але в ґеймінґу, біржі, аукціонах, придбанні марки Укрпошти тощо це грає критичну роль.

     

    До того ж супутниковий інтернет – це дороге задоволення як для користувачів, так і для провайдерів. Все це робило супутниковий зв’язок доволі непопулярним, і він переважно використовувався лише в певних індустріях, зокрема й у військовій.

     

    Загалом перші спроби запровадження супутникового інтернет-зв’язку були переважно провальними. У 1997–1998 роках компанія Motorola планувала запуск сузір’я інтернет-супутників Celestri. Планувалося запустити 63 супутники на низькій навколоземній орбіті орієнтовною вартістю 12,9 мільярда доларів. Але у 1998 році компанія відмовилася від амбітного проєкту та інвестувала кошти в інший – Teledesic, який також займався розробкою супутникового інтернету. Втім і цей проєкт так ніколи й не втілили в життя та в 2002 році припинили виробництво.

     

    Були й ті, кому вдалося. Наприклад, у 1996 році компанія HughesNet запустила супутниковий інтернет, а в 2018 році стала найбільшим провайдером супутникового інтернету в США.

     

    З часом інтерес до супутникового інтернету почав зростати, і за останні кілька років кілька приватних компаній заявили про запуск своїх інтернет-супутників.

    Усе знову змінив Маск?

     

    У 2015 в медіа почали з’являтися згадки про амбітні плани Ілона Маска щодо створення супутникового інтернету – так у 2017 році з’явилась торгова марка Starlink.

     

    Спершу SpaceX планували запустити 12 тисяч супутників, адже така кількість значно збільшує покриття та забезпечує стабільно хорошу швидкість інтернету. Пізніше Маск заявив, що планує збільшити кількість супутників до 42 тисяч до 2027 року.

     

    І тут ми знову повернемося до затримки сигналу. Супутники Starlink розташовані на низькій навколоземній орбіті – від приблизно 330 до приблизно 1350 кілометрів над Землею. Якщо порівнювати з геостанціонарною, це значний успіх. Але цього недостатньо.

     

    Тож потрібна мережа супутників, яка покриватиме всю Землю. Це зможе зменшити затримку до такої, як у звичного дротового інтернету. SpaceX заявляє, що їхня затримка – 20-40 мілісекунд. Проте за інформацією2 Speedcheck під час тестувань реальна затримка становила 57 мілісекунд станом на останню їхню перевірку у 2021 році. Наразі компанія запустила понад дві тисячі Starlink на орбіту.

    Але є одне «але»


    Не всі в захваті від запуску такої великої кількості супутників. Астрономічна спільнота вже кілька років закликає як SpaceX, так і міжнародні організації не допустити збільшення кількості супутників.

     

    Вони заважають астрономічним спостереженням. Наприклад, у 2021 році, коли запустили лише близько 1000 супутників, майже 20% зображень з телескопів, зроблені в сутінках, мали смуги3 від Starlink (оскільки астрономічні зображення робляться з великою витримкою або накладанням знімків один на одний, об’єкти, що рухаються, залишають смуги).

     

    Після перших скарг астрономів SpaceX визнала проблему та спробувала пом’якшити вплив деякими технічними рішеннями. Втім, астрономи кажуть4, що цього недостатньо. Окрім цього, актуальною залишається проблема космічного сміття.

    Starlink в Україні: кому і для чого вони можуть бути корисними

     

    Через повномасштабне вторгнення росії Ілон Маск погодився запустити сервіс в Україні – 28 лютого в Україну прибули перші 500 терміналів.

     

    Насамперед це альтернатива звичайному інтернету. Оскільки використання терміналів має певні безпекові (наприклад, наведення ракетного удару через видимість на радарах) ризики, термінал варто вмикати лише, коли звичайний інтернет недоступний. Наприклад, на тимчасово окупованих територіях, де окупанти відрізають зв’язок. Starlink використовують не лише держструктури, а й волонтери чи лікарні. Або ж правозахисники та журналісти, які фіксують воєнні злочини окупантів.

     

    У деокупованих містах Київської області волонтери роздавали людям інтернет із терміналів Starlink, аби люди могли зв’язатися з рідними, адже окупанти пошкодили майже всю інфраструктуру. 

     

    Окрім цього, термінали використовують і військові – не лише для зв’язку, а й для військових завдань. Наприклад, офіцер аеророзвідки розповів5 виданню Times, що за допомогою Starlink вони з’єднують команди дронів та артилерії, щоб ті могли швидше завдавати ударів по ворожих позиціях.

     

    Нещодавно керівник Роскосмосу Дмітрій Рогозін пригрозив Маску за допомогу українським військовим. За словами Рогозіна, Пентагон передавав термінали бійцям Азову та морпіхам за допомогою військових вертольотів. Після цього використання Starlink не лише корисне, а й приємне.

    Підводні камені Starlink


    Оскільки використання терміналів має безпекові ризики в зонах військових конфліктів, як-от ракетне наведення, SpaceX дає користувачам в Україні кілька базових рекомендацій:

     

    – не використовувати термінали біля об’єктів критичної інфраструктури;

    – встановлювати їх максимально далеко від людей (через ризик ракетного наведення);

    – не вмикати їх постійно та не вмикати їх на одному й тому самому місці;

     

    Окрім цього, супутниковий інтернет потребує доступу до відкритого неба. Все це ускладнює, а подекуди й унеможливлює, використання Starlink у містах.

    Військові ж мають свої інструкції з використання терміналів, адже ризики та завдання у них дещо інші. 

    Після війни?

     

    Після перемоги на нас чекають радощі регулювання. Деякі з них намагалися запровадити зараз: у квітні Національна комісія з електронних комунікацій планувала заборонити використання Starlink цивільними (про те, як саме це планували зробити, інформації не було). У відкритий доступ текст наказу так і не виклали, а вже наступного дня міністр Федоров повідомив, що до кінця воєнного стану термінали можна використовувати всім користувачам.

     

    Також широке використання, найімовірніше, знизиться, адже, окрім усього, вартість супутникового інтернету значно вища за провідний – від 100 доларів на місяць (за середньої вартості інтернету в Україні в 10 доларів).

    ТЕКСТ: Мар'яна Яцишин
    Ілюстрації: Марися Рудська
    Статті
    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?

    Космос
    Що таке сонячні плями і чи впливають вони на людей

    Чи можуть спалахи на Сонці та магнітні бурі провокувати погане самопочуття в людей?

    Ідеї
    Пропаганда у російському кіно

    Як кіно стало частиною пропагандистської та політичної ідеології росії та чи можна якось дати цьому раду?