ОСТАННІЙ ПОДКАСТ
Підписуйся на найнауковішу розсилку!
І отримуй щотижневі новини науки і технологій

    Ми під'їдаємо крихти cookies за вами. Навіщо це нам?

    Читати

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Пардон за відволікалочку. Допоможи Куншт бути незалежним!

    Повідомлення успішно надіслано

    Для пошуку
    введіть назву запису
    Спалах — 11.03.21
    ТЕКСТ: Оксана Чередник
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви все ж таки щось знайшли, виділіть фрагмент і натисніть
    Ctrl+Enter.
    Знову в сідлі: як реабілітують після коронавірусу

    COVID-19 часто не минає без наслідків. Подекуди людям, які перехворіли, потрібна тривала реалібітація. Як вона відбувається?

     

    За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» 

    та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», «Куншт» створює окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії.

    Будь-яка хвороба має відновлювальний період, під час якого відбувається природна реабілітація всіх систем організму. Тому після стихання симптомів захворювання потрібно уникати фізичних та нервових перевантажень, дотримуватися дієти, відкласти туристичну подорож, вакцинацію чи проведення планових хірургічних маніпуляцій. 

     

    В цей період пацієнт може відчувати себе абсолютно здоровим, але за допомогою апаратної діагностики та лабораторних аналізів можна виявити ознаки захворювання (наприклад, залишкові прояви пневмонії на КТКТ, комп’ютерна томографія – один з методів рентгенівського сканування, за допомогою якого можна визначити стан органу людини., зміни лейкоцитарної формули у загальному аналізі крові) та численні функціональні порушення роботи серця, нирок, шлунково-кишкового тракту, нервової та ендокринної систем регуляції.

     

    Тривалість відновлювального періоду та можливість відновлення без допомоги лікарів залежить від багатьох факторів: тяжкості перебігу хвороби, перенесених ускладнень (як-от пневмонія, дихальна та/або ниркова недостатність, міокардит, патологічна імунна відповідь, порушення згортання крові, ураження нервової системи), застосованих медичних заходів (наприклад, ШВЛ, медикаментозна терапія з побічними діями), стану організму до захворювання (вік, стать, супутні патології).

     

    Орієнтуючись на ці показники, лікарі визначають рекомендації для кожного хворого, щоб не дозволити пізні ускладнення та повернути людину до повноцінного активного життя. В тяжких випадках потрібно призначати складний комплекс медичних заходів, який повторюється кілька разів протягом кількох років. Розробкою і впровадженням таких програм, а також оцінкою їхньої ефективності займаються лікарі-реабілітологи.

    Особливості реабілітації в умовах пандемії

     

     Covid-19 уражає практично всі системи організму. Перші мішені інфекції – це легені, системи імунної відповіді та згортання крові. Але вірус дуже часто впливає й на інші органи, викликаючи вірусний міокардит, енцефаліт, вірусну патологію шлунково-кишкового тракту.

     

    Слід враховувати, що порушення згортання крові може викликати ураження будь-якого органу внаслідок тромбозу його судин. Тому у разі середньо-тяжких та тяжких форм COVID-19 лікарі можуть зіткнутися з широким спектром симптомів.

     

    Оскільки епідемія почалася відносно недавно, невідомо про віддалені наслідки хвороби. Так, наприклад, є дослідження1, що свідчать про проникнення вірусу у сперму. У 8,5% обстежених вірус у спермі зберігався в період відновлення після хвороби. Але поки що замало даних як про можливість статевого шляху передачі, так і про віддалені наслідки для репродуктивної функції чоловіків, які перехворіли на коронавірусну інфекцію.

     

    Ще одна характерна особливість COVID-19 – відсутність прямої залежності між важкістю перебігу захворювання та потребою в реабілітаційних заходах2. Тому міжнародна медична спільнота не може виробити таких чітких рекомендацій, як це було зроблено, наприклад, для гострого інсульту. Хвороба може перейти в хронічну форму навіть у разі відносно легкого перебігу. З іншого боку, тяжкі форми інколи потребують мінімальної реабілітації.

     

    Реабілітаційні служби в період пандемії працюють в складних умовах, оскільки протиепідемічні заходи встановили безліч обмежень. Тому навіть у країнах з високим розвитком медицини багато пацієнтів не отримують необхідної реабілітаційної допомоги. Особливо це стосується хворих, що мають одночасно декілька проблем (ураження дихальної та нервової систем, серцеву недостатність і психологічні проблеми тощо)3.

     

    Крім того, епідемія наклала багато обмежень, через які доводиться спілкуватися віддалено. Тож розвивається взаємопідтримка хворих різних країн та телемедицина (дистанційна діагностика, лікування та реабілітація).  

    Кому потрібна реабілітація 

     

    На початку коронавірусної епідемії реабілітологи послуговувалися тими самими засадами, що й лікарі, які надавали допомогу при гострому захворюванні COVID-19.

     

    Вони використовували вже відпрацьовані схеми, як-от реабілітація пацієнтів, що перенесли вірусну пневмонію, клінічну смерть, інсульт внаслідок тромбозу судин, вірусний енцефаліт, міокардит, гостру ниркову недостатність тощо. За стандартними схемами проводилася реабілітація після ШВЛ та/або тривалого перебування в реанімації. Так у поле зору лікарів-реабілітологів насамперед потрапляють інфіковані COVID-19, що мали тяжку форму хвороби. 

     

    Втім, на сьогодні виявлено багато пацієнтів молодого та середнього віку, які відносно легко перехворіли, але потребують медичної реабілітації. Найбільш поширені порушення – це дихальна дисфункція, зниження фізичної витривалості, нервові порушення (депресія, тривожність, зниження функції пам’яті та інтелекту, сонливість вдень та безсоння вночі)4.

     

    Ймовірно, кількість людей, які потребують реабілітації, буде зростати з розвитком епідемії. Це пояснюється як схильністю коронавірусної інфекції до тривалого збереження симптомів (так званий long COVID, що триває від 4 до 12 тижнів або й довше), так і соціальними чинниками, які створила пандемія (карантинні заходи, економічна криза, наростання тривожності у суспільстві)5.

    Рекомендації хворим, що перенесли Covid-19

     

    Рекомендації при ГРВІ відрізняються від рекомендацій у разі коронавірусної інфекції навіть у тих випадках, коли йдеться про легкий перебіг захворювання.

     

    Тому якщо є підозра на ГРВІ, потрібно з’ясувати, що це не коронавірусна інфекція. Діагностику можна пройти у державній або приватній лабораторії. Тести коштують від 200 до 900 грн. Вибрати потрібний різновид аналізу допоможе сімейний лікар, або лікар, що працює в лабораторії (більше про види тестів – у цій статті).

     

    Рекомендації пацієнтам, що перенесли коронавірусну інфекцію, надає лікар відповідно до міжнародних протоколів. Особливу увагу звертають на хворих з групи ризику розвитку інфарктів та інсультів: людей віком 40-45 років та старше, з порушенням обміну ліпідів, що зумовлює схильність до атеросклерозу, гіпертонічною хворобою, зайвою вагою, курців чи тих, у кого найближчі родичі мали інфаркти та інсульти.

     

    Вірус порушує діяльність системи згортання крові. У 71% померлих від COVID-19 діагностували синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові6. Він настає внаслідок вивільнення речовин, що сприяють тромбоутворенню. Це призводить спочатку до утворення тромбів у різних органах та тканинах, а потім – до виснаження системи згортання крові з розвитком кровотеч.

     

    Дисбаланс у системі згортання крові може зберігатися в період одужання від коронавірусної хвороби, підвищуючи ризик тромбозу судин серця, головного мозку та інших органів. Це особливо небезпечно для пацієнтів з групи ризику, тому таким хворим за протоколом призначають ліки, що попереджають інфаркти міокарду та інсульти головного мозку.

     

    За показаннями призначається стандартна програма реабілітації, яка містить фізичні вправи, дихальні вправи, психотерапевтичну допомогу та соціальну підтримку (інструктаж близьких та родичів пацієнта).

     

    Є достовірні дані про розроблену китайськими вченими шеститижневу програму респіраторної реабілітації для пацієнтів похилого віку, які засвідчують, що рання реабілітація легенів сприятливо впливає на фізичний стан та функції центральної нервової системи7.

     

    Разом з тим, є дані про посилення симптомів захворювання під впливом фізичних вправ у пацієнтів з хронічними формами COVID-19 та в ослаблених хворих. Наприклад, Національний інститут досконалості здоров’я та догляду у Великобританії радить лікарям не використовувати градуйовану ЛФКГрадуйована лікувальна фізукультура спрямована на поліпшення стану здоров’я; вона починається з низького рівня фізичних вправ і поступово збільшує їхню кількість та інтенсивність., яка передбачає підвищені навантаження, для лікування людей із long COVID8. Тож реабілітуватися треба під наглядом лікарів.

     

     

    Матеріал розміщено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

    ТЕКСТ: Оксана Чередник
    Ілюстрації: Каталіна Маєвська
    Статті
    Промо
    Проєкт інтелект. Воєнний сезон. Епізод 5: NFT та Україна

    Чи можна написати «Проєкт інтелект» на гривні й продати за мільйони доларів як NFT?

    Людина
    Від батька до сина: що таке генеалогія і як досліджувати свій рід

    Що таке ДНК-генеалогія і як далеко кожний з нас може просунутися у вивченні свого роду?

    Наука
    Екологічно чиста отрута: уривок з книжки «Зоологічна екскурсія супермаркетом»

    Чому краще утриматися від «дикого» промислу морепродуктів, особливо у водоймах, де цвіте вода?

    Наука
    Передумови приходу диктаторів до влади: Італія, Німеччина, РФ

    Що стало передумовами приходу диктаторів до влади на прикладі фашистської Італії, нацистської Німеччини та путінської росії? Розповідає співавтор і ведучий каналу «Історія Без Міфів» Владлен Мараєв.

    Людина
    Як кожен з нас може подякувати військовим і допомогти їм з адаптацією

    Як змінюється світосприйняття військових і що ми можемо зробити, аби висловити їм вдячність і допомогти в адаптації до мирного життя?

    Біологія
    Не тільки в історії. Який слід залишить війна в наших генах

    Як війни, голод та важкі психологічні травми залишають слід у геномі людини й чи можемо ми на це якось повпливати?